Верхня Єрусалимка: Які легенди і сюрпризи ховаються за парадною частиною центральної вулиці Вінниці

Сьогодні Depo.Вінниця організовує третю "вилазку" на Єрусалимку – цього разу на ту частину, яка умовно називалася Верхньою. "Верхня" – це дуже відносно: частина цього мікрорайону справді розташована "нагорі", але вулички тут, як і в Нижній Єрусалимці, збігають донизу, перетворюючись на маленькі провулочки і впираючись у Південний Буг.

Читайте також: Нижня Єрусалимка: Як у центрі Вінниці зупинився час

За багатоповерховими будівлями центральної вулиці причаїлися одноповерхові будиночки, є кілька дворів, які утворюють таку собі "маленьку Одесу".

Дворики "Маленької Одеси"

Умовно Верхня Єрусалимка починається з непарної сторони вулиці Соборної (від початку до перехрестя з вулицею Миколи Оводова) і закінчується берегом річки.

Читайте також: Від промисловців та банкірів до науковців-фізиків: Якою була єврейська Вінниця

Центральна вулиця сформувалася в нинішньому вигляді в кінці ХІХ – на початку ХХ століття, за цей час поступово центр міста перебрався із Замостя на правий берег Південного Бугу. Тривалий час заможні торговці й підприємці будували свої будинки біля Мурів. Потужна фортеця, оточена високими стінами, була прекрасним укриттям для мирного населення, монастирі, з'єднані підземними ходами, могли вмістити більшість жителів правого берега в разі нападу на місто, і, очевидно, ця частина міста здавалася тогочасним вінничанам найбільш захищеною.

Залишки Мурів - найстарішої пам'ятки Вінниці

На початку минулого століття місто поступово забудовувалося багатоповерховими будинками, володіли ними багаті юдеї. Чимало з них, для уникнення проблем, міняли прізвища і навіть віросповідання. Прикладом може послужити історія Матвія Заваркіна. Справжнє ім'я Заваркіна – Мойсей Флігельтуб. На початку ХХ століття він приїхав до Вінниці з метою започаткування власної справи. Мойсей купив квартиру в будинку, який нині навпроти фізико-математичної гімназії № 17 (тепер це вулиця Соловйова, названа на честь колишнього директора школи). Ця будівля була однією з перших багатоповерхівок міста. Згодом Мойсей купує на першому поверсі ще одне приміщення і відкриває магазин колоніальних товарів. У цьому магазині продавалися чай, кава, прянощі і солодощі, привезені з різних країн. Мойсей Флігельтуб прийняв християнство і взяв собі ім'я Матвій Заваркін. Так з'явилася підприємство "Заваркін і сини – колоніальні товари", а сім'я Заваркіних стала однією з найбагатших у місті. Його фірма проіснувала до Жовтневої революції, а в 1917 році Заваркін перебрався за кордон. У приміщенні ж його колишньої крамниці в різні роки були магазин тканин, книжковий магазин, майстерня ремонту взуття, а в 2012 році відкрилося атмосферне кафе-музей "Пан Заваркін і син".  На Depo.Вінниця вже була розповідь про цей заклад. 

Кафе-музей "Пан Заваркін і син"

Читайте також: Середня Єрусалимка: Вінницькі квартали, в яких жили заможні євреї й билося серце Української революції

Це був "ліричний відступ", а ми повертаємося в нижню точку Верхньої Єрусалимки. Там розташувався спорткомплекс "Авангард", зі стін якого вийшло чимало майстрів спорту з плавання, спортивної акробатики і стрибків у воду, серед них є чемпіони й призери престижних змагань. Поруч – популярний паб "Маклауд", будівля і двір якого приваблюють любителів старовини. 

Спорткомплекс "Авангард"

Паб "Маклауд" на початку вулиці Князів Коріатовичів

У цій частині району розташовані вулиця Шолом-Алейхема і провулок Князів Коріатовичів. Час не пощадив будівлі на цих вулицях, деякі з них от-от розсипляться. Колишня будівля аптечного складу нагадує руїни після авіанальоту. (Ходять наполегливі чутки, що в підвалі складу є вхід в катакомби).

Колишній аптечний склад

Не виключено, що це вхід у підземелля

Вікно в "нікуди"

Провулок Князів Коріатовичів, про існування якого більшість вінничан не здогадується 

Основна вулиця Вехньої Єрусалимки – вулиця Князів Коріатовичів – це одна з головних транспортних артерій, які проходять через центр міста. Тисячі машин проносяться за день по цій вулиці, а водії й пасажири часто навіть не підозрюють, повз які старовинні будівлі вони проїжджають. На вулиці Князів Коріатовичів, зокрема й на Єрусалимці (лише частина вулиці належить старому єврейському мікрорайону), останнім часом ведеться інтенсивне спорудження багатоповерхових будинків. Поступово стирається старовинний стиль вулиць.

Однак є будівлі, які, сподіваємося, простоять ще довго і залишатимуться пам’ятками минулого. На вулиці Монастирській зберігся будинок, в якому в 1889 народився Натан Альтман, відомий художник-авангардист. Найбільш відома з його робіт – портрет Анни Ахматової.

Будинок Альтмана

Портрет Анни Ахматової

Цікава історія будинку в кварталі, який виходить на перехрестя вулиць Князів Коріатовичів і Миколи Оводова. За свою тривалу історію будинок був особняком відомого адвоката Лещинського, гуртожитком і комуналкою, а в 1990-х роках минулого століття був визнаний аварійним, його готували до знесення. На даху будинку попроростали кущі і навіть дерева. Міськвиконком не підтримав реконструкцію будинку, і тоді мешканці самостійно врятували його, провівши ремонтні роботи за власний рахунок. Будинок вижив і радує своїх мешканців незвичайною архітектурою і прекрасним видом з вікон на Південний Буг. Зовнішній вигляд будинку трохи змінився, добудувався ще один поверх, але в старому вигляді будинок з вежею потрапив у кадри радянського дитячого фільму "Пригоди Толі Клюквіна" 1964 року і фільму "Далекий постріл" 2005 року.

Колишній особняк адвоката Лещинського

Розповісти про кожен будинок і переповісти кожну історію неможливо, адже, історій, пов’язаних з Верхньою Єрусалимкою, є чимало, деякі з них обросли легендами настільки, що стали дуже далекими від правди. Але атмосфера старовини поки що зберігається, хоч поступово розріджується і з кожним роком невловимо розчиняється на осучаснених вулицях.

Фото: Сергій Бахмутов

Старі будинки Верхньої Єрусалимки

Одна з новобудов Верхньої Єрусалимки

Мурал на стіні новобудови