Уроки української: Чим відрізняється "Новий рік" від "нового року", і як обійтися без кальки з російського привітання

Наближається Новий рік, і ми знову чи не на кожному кроці чуємо "З наступаючим Новим роком!". Depo.Вінниця пропонує "святковий" урок мови, щоб поговорити про те, як правильно вітати зі святами і як правильно писати їх назви.

Розпочнемо з отого, колись звичного, слова "наступаючий". У радянські часи майже нікому не спадало на думку казати інакше, бо був приклад російського "с наступающим!". Ба більше, мало хто й вітав людей українською, бо послуговувалися переважно російською або суржиком і просто казали "з наступаючим", навіть не уточнюючи, що йдеться про Новий рік.

Читайте також: Уроки української: Чому дітей і штанів буває по троє, а жінок і дівчат – ні

Насправді ж це калька з російського вислову, і тільки відносно недавно про це нарешті почали говорити. Відомі мовознавці пропонують заміну цій кальці і радять вітати "З прийдешнім святом! З передсвятом!" або просто "Зі святом! З Новим роком! З Різдвом Христовим!". Є ще й такий варіант: "Щасливого року!", "Щастя в новому році!", "Хай щастить у новому році!", "Доброго і світлого року!". 

А тепер – про велику літеру в словосполученні "новий рік" (ви ж звернули увагу, що в попередньому реченні не в усіх випадках слово "новий" написане однаково). З великої літери слово "новий" пишеться в тому разі, якщо йдеться саме про свято початку року. Якщо ж йдеться не про свято, а просто про новий відрізок часу, то з великої літери слово "новий" не пишемо, наприклад, "Щастя в новому році!". Адже в такому разі йдеться не тільки про щастя 31 грудня і 1 січня, а про щастя на весь новий календарний рік.

Читайте також: Уроки української: Навіщо потрібно пам’ятати про кафе "Птах"

Нерідко в назві цього свята пишуть обидва слова з великої літери – це неправильно, слово "рік" пишеться з малої літери. З малої літери пишуть і прикметники "різдвяний" і "новорічний": різдвяний стіл, новорічні подарунки. 

Слово "Різдво", як і назви інших релігійних свят і постів, пишемо з великої літери: Благовіщення, Вербна неді́ля, Великдень (Пасха), Богоявлення Господнє (Водохреща, Водохрещі, Йордан, Йордань), Введення (Уведення), Вознесіння Господнє (Вознесіння, Знесіння, Ушестя), Громниця, Зелені свята, Купала, Покрова Пречиста, Стрітення, Теплого Олекси, Трійця, Петрів піст, Успенський піст, Різдвяний (Пилипів) піст.

Читайте  також: Уроки української: Чому не варто "переводити гроші" і як надолужувати прогаяне

Назви календарних та історичних дат і свят теж пишуться з великої літери, але тут є одне "але". Якщо повна назва свята починається словом "день", то це слово пишеться з великої літери. Якщо ж перед ним є прикметник "всесвітній" чи "міжнародний", то слово "день" пишеться з малої літери, а "всесвітній" чи "міжнародний" – з великої:  День Європи, День знань, День прикордонника, але Всесвітній день боротьби зі СНІДом, Міжнародний день молоді.

Читайте  також: Уроки української: Як одним словом у різних мовах можна назвати протилежні поняття

І кілька слів про особисте свято кожного з нас – день народження. Обидва слова в цьому словосполученні мають писатися з маленької літери. Досить часто слово "день" у цій конструкції пишуть з великої літери, а іноді й обидва слова, але робити цього не варто. Можливо, вам дуже хочеться підкреслити свою повагу до людини, яку ви вітаєте, але в таких випадках пишуть з великої літери  слово "ви" (про це йшлося на нашому попередньому уроці).