Уроки української: Про масштаби, чиновників, запопадливість і велику літеру

Сьогодні Depo.Вінниця пропонує урок на тему, яка стосується не усної, а писемної мови. Йтиметься про велику літеру, помилок у вживанні якої в усному мовленні не видно, а от на письмі їх чимало.

Повторювати те, що всім відомо, не будемо, бо ж навряд чи хтось пише з великої літери слова "стіл", "кухня", "диван", "печиво", "магазин", "день", "вітер" – тобто назви предметів, які нас оточують, природних явищ, часових проміжків тощо. Але є слова, у правописі яких дуже часто припускаються помилок грамотні люди (принаймні вони мають бути грамотними): журналісти, вчителі, чиновники. Наведемо приклади найбільш поширених помилок вживання великої літери, які тиражуються і в ЗМІ, і на плакатах, і в листуванні.

Читайте також: Уроки української: Чому дітей і штанів буває по троє, а жінок і дівчат – ні

Слова "міжнародний", "всеукраїнський", "всесвітній", "національний", "державний". Їх часто пишуть з великої літери (мабуть, масштаб спонукає), але насправді це варто робити тільки в офіційних назвах: Міжнародний фестиваль театру і кіно, Державна премія в галузі науки і техніки, Національний театр опери й балету. Але якщо ці слова вживаються не в офіційних назвах, то писати їх з великої літери не треба: міжнародні змагання, всеукраїнська зустріч, національні інтереси, державні закупівлі. Ба більше: їх слід писати з великої літери на початку назви з кількох слів, а якщо це слово не на початку, то з малої: Вінницький національний технічний університет, Вінницький державний педагогічний університет.

Читайте також: Уроки української: Навіщо потрібно пам’ятати про кафе "Птах"

Слово "ви" і похідні від нього. Коли звертаються до багатьох людей, то це слово завжди має писатися з малої літери. А його нерідко пишуть з великої, особливо в рекламі (і в комерційній, і, особливо, в політичній). Коли звертаються на "ви" до однієї людини (старшої за віком чи посадою, просто незнайомої), то може вживатися і велика, і мала літера, але це знають явно не всі, тому що дуже часто рясніють великими літерами інтерв’ю і навіть діалоги в художньо-публіцистичних текстах. Насправді ж з великої букви пишемо займенники "Ви", "Ваш" як форму ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах, привітаннях, офіційних документах тощо: "Повідомляємо Вам…", "Вітаємо Вас…", "У відповідь на Ваш запит…"

В інших випадках це не потрібно. Особливо – в інтерв’ю, яке передає усну мову і не передбачає таких  реверансів, як у чолобитних до високих чинів і привітаннях.

Читайте  також: Уроки української: Чому не варто "переводити гроші" і як надолужувати прогаяне

Назви посад і установ. Звернімося до правопису. В офіційних складених назвах органів влади, установ і організацій, товариств і об’єднань з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви), що входить до складу назви: Міністерство освіти і науки України, Рада національної безпеки та оборони України, Управління освіти Шевченківської в місті Києві державної адміністрації, Апеляційний суд Закарпатської області, Федерація незалежних профспілок України, Збройні сили України, Міжнародна асоціація україністів, Національний банк України, Меджліс кримськотатарського народу, Товариство винахдників та раціоналіза́торів України, Організація економічного співробітництва і розвитку, Міжнародний валю́тний фонд, Рада Європи. Це стосується й назв державних установ минулого: Директорія Української Народної Республіки, Державна дума, Земський собор, Тимчасовий уряд. У назвах найвищих органів влади і державних установ України Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України. Але немає ніякої потреби писати з великої літери слова "департамент" чи "управління" в таких випадках: "повідомив директор департаменту", "сказали в управлінні освіти". Навіть слово "міністерство" пишемо з малої літери, якщо не вживаємо повну офіційну назву.

Читайте також: Уроки української: Як правильно говорити про нове обладнання і що можна робити з маслом

Назви частин, відділів, відділень, секторів та інших підрозділів установ, організацій, а також слова актив, збори, з’їзд, конференція, президія, сесія, симпозіум, рада (інституту тощо) пишемо з малої букви: відділ загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, кафедра історії України Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, засідання президії Украї́нського товариства охорони пам’яток історії та культури, вчена рада філологічного факультету, конгрес Міжнародної асоціації україністів, сесія Хмельницької міськради.

Читайте  також: Уроки української: Як одним словом у різних мовах можна назвати протилежні поняття

І наостанок – про назви посад. Одна з найпоширеніших помилок – написання назв міських, сільських і селищних голів. Чимало людей уперто пишуть з великої літери сполучення "київський міський голова", "вороновицький селищний голова" тощо. Іноді примудряються всі три слова написати з великої літера, а насправді всі три мають писатися з малої. З великої ж пишемо перше слово офіційних назв найвищих державних посад та посад керівників міжнародних організацій: Генеральний секретар ООН, Президент України, Голова Верхвної Ра́ди України, Президент Сполучених Штатів Америки, Прем’єр-міністр Канади. Але ні київський, ні білоцерківський, ні львівський міський голова – не найвищі посади. Хоча самі міські (сільські) голови, а також пресслужби і чимало журналістів і чиновників переконані, що треба писати назву посади керівника громади з великої літери. Чи то самі голови себе так люблять, чи то їхні підлеглі в своїй запопадливості їх у цьому переконали, але вони дуже хочуть називатися з великої літери. А правопис із цим не породжується.

Так само немає потреби писати з великої літери назву посади голова РДА чи голова районної ради. Але іноді пишуть не лише "Голова РДА", а й "Заступник Голови РДА" і навіть "Заступник Начальника Відділу РДА". Це не відповідає жодному правилу, навіть якщо ваша повага до чиновника безмежна. А от назви посад міністрів, послів, президентів академій тощо в офіційних документах, а також для підкреслення урочистості можна (але не обовязково!) писати з великої букви: Міністр освіти і науки України, Посол Республіки Польща, Президент Національної академії наук України. І, зверніть увагу, йдеться про офіційні документи і моменти урочистості, але не інформаційні повідомлення. Взагалі ж назви ж посад (крім найвищих), звань, наукових ступенів тощо пишемо з малої букви: президент, канцлер, прем’єр-міністр, мер, голова, декан, директор, міністр, ректор, секретар; академік, генерал-лейтенант, заслужений діяч мистецтв, народний артист України, лауреат Держвної премії України в галузі архітектури, член-кореспондент, доктор наук.