UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

Уроки української: Як правильно говорити про нове обладнання і що можна робити з маслом

На сьогоднішньому уроці української продовжимо розмову про поширені помилки, в основі яких лежить підступна міжмовна омонімія

Уроки української: Як правильно говорити…

Depo.Вінниця продовжує розмову про поширені помилки, в основі яких лежить підступна міжмовна омонімія.

Дорогою міркувала я, з яких слів почнемо сьогоднішній урок. І тут же почула "підказку": жінка щось пояснювала своїй доньці і наголошувала "зайдеш у любЕ відділення і там поцікавишся". От зі слова "любИй", якого в українській мові немає, я й вирішила розпочати нашу розмову.

Російське слово "любой" перекладається українською як "будь-який", а не "любИй". В українській мові є слово, яке так само пишеться, але має інший наголос – "лЮбий", і його значення – милий, коханий (залежно від контексту). Наприклад, "мій любий" (при звертанні до коханого), "любі моєму серцю слова". А та жінка, яку я зустріла, мала б сказати "зайди у будь-яке відділення".

Читайте також: Уроки української: Навіщо потрібно пам’ятати про кафе "Птах"

А ще набридло бачити й чути неправильні випадки вживання слів "масло" і "олива". Російське слово "масло" має в українській мові різні відповідники. Таким же словом "масло" в українській мові називають харчовий продукт з молочних вершків (це в ідеалі, бо зараз те, що мало б називатися словом "масло", може не мати нічого спільного з молочними продуктами, але то вже тема іншої, не мовознавчої, розмови). А "растительное масло" українською називається "олія", причому не "рослинна олія, а просто "олія", оскільки тваринної олії не буває, вона вся – рослинна (от в цьому різниця з російською мовою, в якій маслом називають продукти і рослинного, і тваринного походження). Третє значення російського "масла" – "машинное масло", по-українськи – "мастило". Мастило буває машинне і технологічне, проте в більшості випадків можна обійтися без уточнення. Але воно точно не масло. І не "олива", як пишуть деякі рекламісти, бо олива – це рослина або добута з неї олія. Колись оливкову олію низької якості справді використовували для освітлення і змащування коліс, але то було давно. І якщо ми знаходимо це слово у творах Франка чи Коцюбинського, то це нормально, а якщо "моторні оливи" фігурують у сучасній рекламі, то це неправильно. Ну, хіба в храмах і досі використовують оливу для лампадок – то в цьому разі таке слово годиться. 

А "картина маслом" – вислів російський. Українською мовою він не такий ефектний – "картина олійними фарбами". Тому, якщо дбаєте про чистоту української мови, обійдіться без "картини маслом", подумайте, як по-іншому назвати яскраве видовище. Або просто опишіть його. Словом, масло в українській мові намащують на хліб, а не на деталі якогось обладнання і не на полотно. 

Ну й ще одна поширена помилка. Деякі навчальні заклади вперто називають себе "учбовими", а скорочено – вузами (вищими учбовими закладами). Учбовий – незграбна калька з російського "учебный", ну а вузи так називалися з радянських часів, коли російськими абревіатурами витіснялися інші слова. Українською мовою університети, інститути й академії називаються "вищі навчальні заклади", скорочено ВНЗ або виш (вища школа). Ну й "учбові центри" правильно мають називатися навчальними центрами.

До вищих навчальних закладів (і не до вищих – теж) вступають, а не поступають. І тому слід говорити про вступ до університету, а не про "поступлення", яке є калькою з російського "поступление". Цією ж неоковирною калькою нерідко називають те, що з російського "поступления" перекладається як "надходження" (наприклад, нові надходження до бібліотеки).

Читайте  також: Уроки української: Чи правильно "дуже дякувати" і як виміряти "спасибі"

Ще трохи підслуханих мовних помилок.

Йдуть вулицею мама з донькою. І мама, яка розмовляє більш-менш непоганою українською, раз-по-раз каже: "Я тебе попереджала, що накажу, а ти не вірила!". Я не мала на меті підслухувати виховні бесіди, а тому пішла далі, акцентувавши увагу на поширеній помилці.

Слово "наказувати" в українській мові означає зовсім не те, що в російській "наказывать", воно відповідає російському "приказывать", тобто "віддавати розпорядження (накази), вимагати, веліти". А мама, яка розмовляла з донькою, мала на увазі слово "карати", російською – "наказывать". "Наказание" українською – "покарання", а "приказ" – "наказ".

Тому правильно "покарав за непослух", а не "наказав", а слову "наказав" – місце в конструкціях на кшталт "наказав помити підлогу" чи "наказав не запізнюватися".

Йду від трамвайної зупинки далі і зо три рази чую неправильне вживання слів "не дивлячись": "не дивлячись на маленьку зарплату, вони роблять велику справу", "не дивлячись на дощ, вони повели дітей на прогулянку" і таке інше. Російською мовою це мало б звучати "несмотря на…" і чимало українців, навіть тих, хто давно розмовляє українською, нерідко кажуть оте "не дивлячись на…". Насправді "не дивлячись" використовується в українській мові в абсолютно прямому значенні, тобто, "не спрямовуючи свій погляд на щось чи на когось". Наприклад, "бігти, не дивлячись під ноги", "не дивлячись у наш бік". А у вищенаведених мимоволі підслуханих реченнях слід було сказати "незважаючи на…". Зауважу, що в даному разі слово "незважаючи" пишеться разом, це прийменник. Його можна замінити іншим прийменником – "попри": "попри дощ", "попри пізній час" Але є й дієприслівник "зважаючи" і його поєднання з часткою "не", тобто "не зважаючи", і пишемо в цьому різ ці слова окремо. В яких випадках це дієприслівник і частка, а не прийменник? Коли йдеться про те, що хтось не зважає, тобто не звертає уваги на щось чи на когось, не ставиться до когось з належною повагою: "не зважаючи на його сан", "не зважаючи на благання". Це ті випадки, коли можна говорити й про протилежну ситуацію: "зважаючи на його сан", "зважаючи на благання".

Читайте  також: Уроки української: Чому не варто "переводити гроші" і як надолужувати прогаяне

Досить часто слова "не дивлячись" замість "незважаючи" фігурують у мові чиновників, яка, на жаль, у більшості випадків дуже далека від стандартів ділового мовлення, зате рясніє кальками з російської.

Ще одна з улюблених чиновниками кальок – слово "дороговартісний", калька з російського "дорогостоящий". Немає в українській мові "дороговартісного" обладнання, є "дороге обладнання". Або "дуже дороге", "сучасне", "надсучасне". Але не "дороговартісне". Іноді ще кажуть просто "вартісне" у значенні "дороге", але й це неправильно. Слово "вартісний" в українській мові є, але значення у нього інше. Це прикметник від слова "вартість". Можна говорити, наприклад, про "вартісне обґрунтування", "вартісне визначення", але не про "вартісні меблі". А ще доводилося в чиновницькій мові чути "коштовне обладнання". Теж неправильно. Коштовними можуть бути прикраси чи каміння в прикрасах, але не обладнання.

Щоб ви аж надто не заплутатися, любі мої читачі, на сьогодні досить.

Читайте  також: Уроки української: Як одним словом у різних мовах можна назвати протилежні поняття

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"