UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

Уроки української: Чи є життя без "локацій" і чому бавовна краща за "котон"

Depo.Вінниця пропонує поговорити про поширені іншомовні слова й українські відповідники

Уроки української: Чи є життя без "локац…

Розпочинаємо черговий урок української мови для читачів Depo.Вінниця. 

Передусім, про слово "розпочати". Чимало журналістів (і не тільки журналістів) чомусь ігнорують його, майже постійно замінюючи словом "стартувати". Особливо полюбляють таку заміну у всіляких пресслужбах. Чомусь вважається, що в стриманому інформаційному повідомленні мають "стартувати" і свято, і конкурс, і навчальний рік, і нарада, і збори, і візит президента, і весна чи осінь. Незабаром стартуватимуть весілля, пологи, подружнє життя, статеві акти… Ну й "фінішуватимуть" теж, це слово використовується трохи рідше за "стартувати", але й воно ріже вухо.  Уявляєте розповідь: "наше весілля стартувало об 11:00"? Або, даруйте, отакий опис любовної сцени: "Він стартував без поспіху, починаючи пестити її… (далі додумаєте, але я – саме про слово "стартував"). Не уявляєте? А мені здається, що незабаром і так писатимуть, і від цього дуже сумно.

Читайте також: Уроки української: Чому дітей і штанів буває по троє, а жінок і дівчат – ні

Словом, зробили з нормального слова зі спортивного лексикону (бо слова "старт" і "стартувати" колись найчастіше використовувалися саме в спортивній галузі) на обридлий штамп. І зі спортивного терміну воно перетворилося на канцеляризм, хоч  серед канцеляризмів його колись не було. Тому наш урок не стартує, а розпочинається, домовилися? Так, старт – це початок, і вищезгадані слова мають однакове значення, але зловживати іншомовними словами, забуваючи про українські, не варто.

Читайте також: Уроки української: Навіщо потрібно пам’ятати про кафе "Птах"

Саме тому пропоную зробити перерву в розмовах про міжмовну омонімію і кальки з російської мови і поговорити саме про поширені іншомовні слова й українські відповідники. Усі пари слів ми, звісно, не згадаємо, навряд чи це можливо, але моє завдання інше – спонукати вас замислитися над тим, що ми чуємо, говоримо, пишемо і читаємо. Так, чимало іншомовних слів настільки давно і часто використовуються, що український відповідник багатьом ріже слух (хоч мало б бути навпаки). Але якщо йдеться про ту чи іншу галузь науки, професійне спілкування, наприклад, лікарів чи програмістів, то використання значної кількості іншомовних слів (тобто термінів) там виправдане. Якщо ж ми ведемо звичайну мову, пишемо не специфічний текст, а інформацію для видання, розрахованого на масового читача, то замість іншомовних слів варто принаймні іноді використовувати українські: і для того, щоб уникнути тавтології, і для певного захисту мови від засилля чужої лексики. (Хоч, не сперечаюся, буває навпаки: уникати тавтології намагаюсться саме з допомогою іншомовних слів, але так буває набагато рідше). Особливо ж прикро чути, коли іншомовними словами перевантажена усна мова.

Читайте також: Уроки української: Як правильно говорити про нове обладнання і що можна робити з маслом

Скористаюся улюбленою настільною книгою – посібником мовознавця Олександра Пономарева. Професор Пономарів зібрав поширені іншомовні слова разом з українськими відповідниками:

бізнес – підприємництво,

бонус – додаткова винагорода,

дайвінг – підводне плавання,

дилер – посередник, розповсюджувач,

драйв – енергія, сила,

когнітивний – пізнавальний,

маркетинг – збут,

менеджмент – управління,

месидж – послання, повідомлення, заклик ,

моніторинг – стеження, спостереження,

онлайн – на зв’язку, на лінії,

паркінг – стоянка,

прайм-тайм – найкращий час (на телебаченні – найбільш популярний, а тому найдорожчий для реклами),

слоган, девіз – гасло,

трейдер – торговий представник,

фольк-м’юзік – народна музика,

шопінг – купівля, похід за покупками, "прогулянки" по магазинах.

Читайте  також: Уроки української: Чи правильно "дуже дякувати" і як виміряти "спасибі"

Список можна продовжувати. Звичайно, якщо слово прийшло з іншої мови разом з тим, що воно позначає (особливо в наукових чи технічних термінах), то не завжди варто вигадувати, як це сказати по-нашому, але якщо раніше цілком обходилися без якоїсь чужоземної назви, а тепер без неї просто жити не можемо і тільки чужим словом послуговуємося, то це теж недобре. От як ми жили раніше без слова "локація"? А тепер навіть в усній мові чуємо, як хтось комусь у телефонній розмові каже" "Чекатиму тебе біля такої-то локації". А в журналістських текстах тих локацій стало - хоч гать гати! Мовчу вже про всілякі коворкінги і лайфхаки.

Читайте  також: Уроки української: Чому не варто "переводити гроші" і як надолужувати прогаяне

Розповім вам невеличку бувальщину на цю тему. Йду довжелезним рядом ринку, де продають одяг. І продавці навперебій пропонують свій товар, нахвалюючи: "Це котон, натуральний котон!". Я взяла приміряти одну блузку і вирішила почитати, що написано про тканину, з якої вона пошита. Та й кажу: "Тут же не чиста бавовна, а лише 70 відсотків, а решта – синтетичне волокно". На що продавчиня просто визвірилася до мене: "Там немає ніякої бавовни, там же написано "котон"!" Я намагалася їй щось довести, але зрозуміла, що марно. Зате як мене потішив темношкірий продавець сусіднього торгового намету! Він з акцентом, але чистісінькою українською мовою закликав: "Купуйте, це ж натуральне – чиста бавовна!" Ви, мабуть, не сумніваєтеся в тому, що блузку я купила у темношкірого продавця, який знає, що "котон" – це бавовна?

Читайте  також:  Уроки української: Коли слід усміхатися, а коли – посміхатися

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"