Стіл Петлюри: Як цінний експонат поневірявся по кабінетах і сто років чекав на справжню увагу істориків

У Вінниці в експозиційній залі № 11 обласного краєзнавчого музею відтворено робочий кабінет Симона Петлюри. Головний експонат зали – відреставрований стіл, за яким керівник Директорії Симон Петлюра ймовірно працював і підписував важливі документи. Принаймні так свідчать перекази і деякі висновки істориків, але стовідсоткового документального підтвердження цієї версії, на жаль, немає. 

Як розповіла кореспондентові Depo.Вінниця завідувачка науково-дослідницького відділу новітньої історії музею Лариса Семенко, старовинний красивий стіл зберігався в музеї з 1965 року. В середині 60-х років минулого століття у музеї добудовували нові приміщення, і в той же час у міськкомі партії старі меблі замінювали на нові. От і запропонували партійні керівники старий стіл передати. Міськкому він уже не був потрібен, а де ще мають зберігатися старі меблі, як не в музеї? 

Лариса Семенко 

Стіл у музей забрали, звісно. Поставили в кабінеті директора. Вписався він в інтер’єр непогано, але його не могли бачити екскурсанти. Показали його відвідувачам аж у 2018 році – на виставці, присвяченій подіям Української революції 1917-1920 років, коли відбувалося чимало заходів, присвячених 100-річчю Української революції.

Читайте також: Головний експонат: Хто пів століття зустрічає всіх екскурсантів краєзнавчого музею у Вінниці

Зробити це було непросто – величезний стіл довелося розбирати, щоб винести з кабінету. Розбирати таку річ непросто, тому запросили реставраторів з Києва, які перенесли стіл частинами і зібрали знову. Тоді ж стало зрозуміло, що стіл потребує реставрації, і через деякий час його повезли в Київ. 

Як розповідають у музеї, стіл, імовірно, виготовлений у першій чверті ХІХ століття. Його першим власником, за деякими свідченнями,  була родина польських дворян Грохольських. Чи справді Петлюра користувався цим столом, точно невідомо, але в радянські часи він стояв к "високих" кабінетах і там називали його "петлюрівським столом", розповідаючи, що це стіл з резиденції Петлюри. Оскільки по українській історії в ті часи добряче потоптався радянський режим, то говорити про шанобливе ставлення до речей, пов’язаних з ім’ям Петлюри, не доводилося.

Але предмет цей перебував у будинку фабриканта Боруха Львовича, в якому в травні-червні 1920 року розташовувалась Військово-похідна канцелярія Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри: тодішній крайовий музей (нині – обласний краєзнавчий) позичив канцелярії головного отамана деякі меблі й цінні речі для прийому високих послів іноземних держав, а стіл вояки УНР могли позичити (у прямому чи в переносному значенні слова) у когось із заможних вінничан.

Садиба Боруха Львовича, де понад сто років тому діяла канцелярія Петлюри

Коли українська влада була змушена залишити Вінницю, син засновника музею Георгій Брилінг разом з однодумцями зумів повернути частину експонатів до музею. Стола серед цих експонатів не було, але він уцілів і пізніше потрапив до кабінету когось із партійних керівників.

Лариса Семенко розповідає, що, мабуть, саме за цим столом у 1920 році відбулася зустріч між Пілсудським і Петлюрою, коли вони вирішували питання відносин України та Польщі. Документів, які "залізно" доводили б це, немає, але польські історики впізнали стіл за документальними кінокадрами і фотографіями.

Існує кілька версій про походження стола, є навіть чутки, що він належав представникам масонських лож. У ньому намагалися знайти якісь сховки, але ні працівники музею, ні реставратори, які розбирали стіл, нічого таємничого не знайшли. Зате один із сюжетів у різьбленні ідентифікували як копію картини "Христос у домі Марфи та Марії" художника Генріха Семирадського.

Реставрували експонат у Національному науково-дослідному реставраційному центрі України у Києві. Реставратори розібрали стілна дрібні деталі, виявили сліди людської (кабінетної) діяльності: рештки туші від печаток, сліди від свічок і цигарок, газетні обривки. Реставрація тривала понад два роки.

Читайте також: Атмосферність, "сховище ядерних відходів" та колекція "вау": Як Музей Вінниці берегтиме ідентичність містян

Коли відреставрований стіл привезли назад до Вінниці, він став частиною експозиції "Поділля періоду Української революції 1917-1921 років". Працівники музею відтворили ймовірний вигляд робочого кабінету військового відомства Директорії. У музеї наголошують, що це – реконструкція, а не справжній інтер’єр тогочасного кабінету, але використано речі, яким понад сто років і які позначені "печаттю" доби Української революції 1917-1921 років.

Читайте також: Зануритися в минуле: Що таке історичні реконструкції й кому вони потрібні

Поки що музей закритий через карантинні обмеження "червоної зони".  Але як тільки карантин послаблять, вінничани і гості міста зможуть побачити легендарний стіл, якщо не зробили цього досі. 

Фото: Сергій Бахмутов. 

Читайте також "А зараз вилетить пташка": Як у Вінниці потрапити у давній фотосвіт і спробувати себе в ролі "фотомоделі" ХІХ століття