"А зараз вилетить пташка": Як у Вінниці потрапити у давній фотосвіт і спробувати себе в ролі "фотомоделі" ХІХ століття

Люди перестали сприймати фотографію як справу, якої треба навчатися тривалий час, адже майже в кожного в кишені є смартфон, який дозволяє в одну мить зробити знімок на згадку. Хоча при цьому до професійних фотографів таки шикується черга на красиві фотосесії "просто так" і з приводу урочистих дат, а якісні знімки професійного фотокореспондента відрізняються від більшості "клацнутих" на ходу зображень, як небо і земля, мусимо визнати, що пієтет щодо праці фотографа таки трохи стерся. А от раніше… 

Раніше фотографія була справою копіткою, апаратура для неї здавалася фантастичною, а на фотографа дивилися з побожністю. Пізніше, коли фотоапарати стали відносно доступними, фотомистецтво теж мало кому було доступним навіть на любительському рівні, адже вдома потрібно було знайти місце для лабораторї, купити необхідні для цього речі й реглярно викроювати час щоб проявляти плівку і друкувати світлини. Серед фотолюбителів був поширеним жарт: хочеш розорити друга – подаруй йому фотоапарат. 

Яким був фотосвіт раніше, вирішили показати у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Там діє виставка "А зараз вилетить пташка…" Це, звісно, не повна історія фотосправи, а тільки апарати і пристрої, які є в музеї. Побував на виставці й кореспондент Depo.Вінниця, а розповіла про експонати Ірина Кошевіцька, заступниця завідувача науково-дослідницького відділу давньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею. 

В ескпозицї виставки – фотоапарати і супутня техніка з фондової збірки Вінницького обласного краєзнавчого музею і приватної колекції вінничанина Володимира Суржикова. На виставці у вінницькому музеї є понад три десятки фотоапаратів ("Фотокор 1" 1930–1940-х років, різні моделі фірм "Зенит", "Мир", "Киев", "Смена", "Kodak" "Polaroid" та інші), різноманітна фотографічна техніка та обладнання (плівки, фотопапір, дальномір, експонометри, фотозбільшувач, глянцувач тощо). Кілька стендів містять основну інформацію з історії фотографії.

Прототип фотографічного апарата – камера-обскура. Це темне приміщення з одним малим отвором (діаметром близько 0,3-1,0 мм), через який на протилежну стіну проектується перевернуте зменшене зображення предметів ззовні.  Винахідником камери-обскури називають Ібн Аль-Хайсама, який у свій час (Х–ХІ століття до нашої ери) вважався авторитетом у галузі оптики. Камера проєктувала зображення, але не фіксувала його. 

Втім,  навряд чи Ібн Аль-Хайсама бу впершим. Ще у V столітті до нашої ери китайський філософ Мі Ті описав виникнення зображення на стіні затемненої кімнати.  Пристрій був відомий і давнім грекам.

Фахівці пояснюють дію камери так: зображення потрапляють у неї так само, як у людське око: через невеликий отвір і в перевернутому вигляді. Світло проникає в отвір під кутом, і промені, відбиті від верхніх частин об’єктів, спрямовуються вниз, а ті, що відбиваються від нижніх – угору. У темному просторі камери промені перетинаються і картинка перевертається. Зображення, яке потрапляє в око, "перевертає" мозок, а зображення в камері фіксується на папері чи світлочутливій матриці перевернутим.

Камера-обскура набула популярності в XVII столітті. Художники використовували її як допоміжний інструмент,  дослідники – для спостереження за сонячними затемненнями. На початку XIX століття навчилися фіксувати спроєктоване зображення: до задньої стінки камери-обскури прикладали оброблені хімічними речовинами аркуші паперу або металеві пластинки. У 1826 році першу фотографію вдалося зробити французькому досліднику Нісефору Ньєпсу: за допомогою камери-обскури він зафіксував вид зі свого вікна на олов’яній пластині, вкритій тонким шаром асфальту.

А термін "фотографія" вперше застосував у 1839 році англійський астроном Джон Фредерік Вільям Гершель. У 80-х роках ХІХ століття новації американця Джорджа Істмена, засновник компанії Eastman Kodak, спричинили справжню революцію в історії фотографії. 

На знімку нижче – один з найцінніших експонатів виставки. Сучасне покоління не знає, як фотограф "ховався" під чорну тканину і попереджав клієнтів про те, що "зараз вилетить пташка". А колись було саме так. А щоб сфотографуватися не в салоні, а "в полі", був створений апарат на тринозі, Фото робилися на пластинах, тому фотографу бажано було не помилятися. Втім, це стосується і плівкових фотоапаратів, адже перевірити якість знімків можна було тільки після проявки і під час подальшого фотодруку.  

У подібний спосіб тривалий час фотографували й у салонах. На фото нижче – ФКД 13х18, студійний  апарат, який виготовляли в СРСР з 1930 по 1987 рік.

Нижче – фотоапарат "Фотокор-1", один з перших (але не найперший) фотоапаратів, які випускалися в Рядянському Союзі. Серійний випуск "Фотокорів" відбувався на Ленінградському державному оптико-механічному заводі в 1930-41 роках. 

Попередник "Фотокора", ERNEMANN-DREZDEN, виготовлений у Німеччині:

"Зенит-ЕТ" — малоформатний однооб'єктивний дзеркальний фотоапарат з вбудованим незалежним експонометром. Розроблений на Красногорському механічному заводі і випускався серійно в 1972—1985 роках і в 1988 році. Перший фотоапарат, на якому стояв штатний об'єктив "Гелиос-44М". Один з найбільш поширених фотоапаратів на території СРСР. 

На тому ж заводі з 1959 по 1961 рік виготовляли фотоапарат "Мир". У 1965-74 роках Мінський механічний завод імені Вавилова випускав серію фотоапаратів "Чайка" ("Чайка", "Чайка-2", "Чайка-2М", "Чайка-3"). 

Фотоапарат "Смена -8М" , попередником якого був "Смена-8", вважався наймасовішим фотоапаратом у світі. Такі апарати виготовляли з 1970 по 1990 роки на Ленінградському оптико-механічному заводі. У 1995 році на зміну "Смені-8М"  прийшла "Смена-35". 

На знімку нижче є фотоапарат "Любитель"— середньоформатний двохоб'єктивний дзеркальний фотоапарат виробництва Ленінградського оптико-механічного заводу (ЛОМО), виробляли такі у 1950—1956 роках. "Любитель" був розроблений на базі довоєнних німецьких камер Voigtländer Brilliant. Призначався для фотографів-любителів, звідки й назва.

В окремому кутку відтворено фотолабораторію, яка була потрібна тим, хто самостійно проявляв плівку і друкував знімки.

Під час екскурсії дітям дозволяють нарізати папір фоторізаком. 

А всі охочі можуть сфотографуватися не тільки біля екаспонатів, а й на спеціальній ретро-фотозоні, тобто спробувати себе в ролі фотомоделі ХІХ століття.  "Ретро" – не тільки тому, що фотозона стилізована під старовину. В експозиції є пристрій, який допомагав "фотомоделі" тримати голову рівноі непорушно, адже процес фотографування був тривалим і сидіти без найменшого поруху було непросто. Якщо "модель" моргнула під час зйомки, на готовому знімку їй "розплющували очі", домальовуючи знімок. 

Фото: Вінницький обласний краєзнавчий музей

Тематичну екскурсію можна замовити за телефоном: 0687254957. У музеї попереджають про необхідність дотримання протиепідемічних вимог.

Фото: Сергій Бахмутов і Вінницький обласний краєзнавчий музей