Як держава копирсатиметься в банківських рахунках усіх, хто оформив субсидію

Як працюватиме механізм розкриття банківської таємниці, передбачений законом, з'ясовував журналіст Depo.Вінниця. 

Пенсійний вклад в одному з банків 49-річна Тетяна відкрила років 12 тому, коли зрозуміла, що державної пенсії для більш-менш пристойної старості може не вистачити. За угодою, знімати гроші до виходу на заслужений відпочинок жінка права не має, але вважає цю умову справедливою. Але вже понад місяць Тетяна відчуває, що потрапила у пастку. І справа зовсім не в тому, що банк виявився ненадійним. Просто у жовтні минулого року жінка була змушена оформити субсидію на комуналку. А 31 грудня Президент України підписав закон, ухвалений Верховною Радою 25 грудня, одна зі статей якого відкриває Міністерству фінансів банківську таємницю громадян, які отримують державну допомогу. Таким чином, Мінфін отримав право витребувати у банків інформацію щодо поточних, кредитних, депозитних рахунків, а також операцій та залишків за ними. "За найскромнішими оцінками Міністерства фінансів, ефект верифікації всіх соціальних програм лише у 2016 році зекономить 5 млрд грн. бюджетних коштів", - повідомляє прес-служба відомства.

Але через півтора місяці після набуття законом чинності механізм перевірки залишається незрозумілим – і не лише пересічним громадянам.

Перевіряє ДФС

За останніми офіційними даними, сьогодні в Україні субсидію на оплату житлово-комунальних послуг отримує близько 5 мільйонів родин. Понад 60 тисяч з них проживає у Вінниці. Як саме перевірятиметься достовірність наданої ними інформації про доходи, директор департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Лариса Попова поки не знає, адже не отримувала з Києва жодних розпоряджень. 

Втім, зазначає вона, наразі таку перевірку проводить Державна фіскальна служба України. Стосується вона відомостей про доходи, які вінничани надавали при оформленні субсидії минулого року, тобто, даних за 2014 рік. "Були ситуації, коли перевірка ДФС не підтверджує надану інформацію, і таких випадків досить багато. Я не можу сказати, що люди навмисно приховують інформацію. Пройшов великий проміжок часу, і людина могла забути, що вона 3-4 місяці або навіть один десь працювала", - каже Лариса Попова.

За її словами, у випадку неспівпадіння задекларованих даних із тими, що має ДФС, робиться перерахунок на підставі відомостей з податкової. "Раніше було передбачено, що якщо людина навмисно чи ненавмисно приховала інформацію, вона повинна повернути отриману субсидію у подвійному розмірі. Але це правило скасували", - говорить директор департаменту.

У травні цього року має розпочатися перевірка відомостей за 2015 рік. За яким саме алгоритмом це робитиметься - наразі незрозуміло.

Мінфін та "підтримання життєздатності"

Як пояснили у прес-службі Міністерства фінансів України, бюджетний процес, в рамках якого відомство має право витребувати у банків інформацію щодо рахунків, триває безперервно. Однак банкам наразі не повідомили, деталі "здачі" інформації про рахунки їхніх клієнтів відомству.

За словами прес-секретаря Вінницької філії "ПриватБанку" Ірини Ярошинської, жодних роз'яснень щодо механізму реалізації положень закону банк поки що не отримав. "Наші юристи ретельно опрацьовують норми цього закону, аби напрацювати позицію, яка максимально дозволить захистити законне право наших клієнтів на збереження банківської таємниці", - підкреслила Ірина Ярошинська.

Чи означає це, що банки спробують опротестувати вимогу розкриття таємниці вкладів? Питання зовсім не риторичне, зважаючи на те, що дотримання банками закону може спровокувати "відтік" клієнтів та закриття рахунків. Особливо з огляду на те, що під дію закону підпадають навіть кредитні рахунки власників субсидій. "Якщо говорити про житлові субсидії, то кредит може бути таким самим джерелом придбання товаро-матеріальних цінностей, як і наявна готівка. Об'єктом вивчення є наявність чи відсутність факту придбання. У випадку житлових субсидій не береться до уваги сума витрачена на лікування, направлене на підтримання життєздатності людини", - зазначає прес-служба Мінфіну.

Що мається на увазі під "підтриманням життєздатності людини"? Це лише лікування, без якого людина точно помре? А якщо власник субсидії розрахується "кредиткою" за пігулки від болю в горлі чи для покращення травлення, то перевіряюча сторона вважатиме це підтриманням життєздатності? Невідомо. Як і те, чи вважатимуть незадекларованим прибутком гроші, які перераховують на картку тим, хто потребує термінового та дороговартісного лікування. І вже зовсім не зрозуміло, чи покарають людину за придбання за допомогою кредитки літра молока чи буханця хлібу у випадку, коли гроші вже закінчилися, а зарплата чи пенсія – лише на наступному тижні. Чи, може, хліб з молоком ще пробачать, а сосиски чи м'ясо - ні?

Пустили "по колу"

Право на інформаційний запит щодо банківських рахунків за законом має лише Міністерство фінансів. Але субсидію призначає зовсім інше відомство – Міністерство соціальної політики. За логікою, має існувати двосторонній механізм передачі даних: від Мінсоцполітики – щодо отримувачів виплат, та від Мінфіну – щодо отриманої від банків інформації. Однак в Нацбанку кажуть, що Міністерству фінансів заборонено передавати органам соцзахисту інформацію отриману від банків. "Слід зазначити, що порядок розкриття банківської таємниці, визначений Законом "Про банки", не передбачає передачі отриманої Мінфіном інформації до органів соцзахисту", - йдеться у повідомленні прес-служби Нацбанку. 

Щодо Міністерства соціальної політики, то відповідь прес-служби відомства на запит Depo.Вінниця була найлаконічнішою: "Ваші питання необхідно переадресувати до прес-служби Міністерства фінансів України, бо до компетенції Мінсоцполітики вони не належать".

Як вже було зазначено, субсидію в Україні сьогодні отримують близько 5 мільйонів родин. У кожній в середньому по дві-три людини. А є ще ті, хто має право на пільги, кому призначають матеріальну допомогу тощо. Тож тих, чиї доходи зможе перевірити Мінфін, – мало не пів-України...