Як банки таємницю вкладів розкриватимуть

Пенсійний вклад в одному з банків 49-річна Тетяна відкрила років 12 тому, коли зрозуміла, що державної пенсії для більш-менш пристойної старості може не вистачити. За угодою, знімати гроші до виходу на заслужений відпочинок жінка права не має, але вважає цю умову справедливою. Але вже понад місяць Тетяна відчуває, що потрапила у пастку. І справа зовсім не в тому, що банк виявився ненадійним. Просто у жовтні минулого року жінка була змушена оформити субсидію на комуналку. А 31 грудня Президент України підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики)" 3628 від 11.12.2015, ухвалений Верховною Радою 25 грудня.

Одна зі статей закону стосується банківської таємниці. А саме – розкриття її у разі, якщо йдеться про отримувачів субсидій та інших видів державної допомоги. Таким чином, згідно з п. 14 ст. 26 Закону "під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації і перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання … виплат … , що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування" Міністерство фінансів має право витребувати у банківських установ інформацію щодо відкритих на ім'я отримувачів виплат рахунків - поточних, кредитних, депозитних тощо, - операцій та залишків за ними.

Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття обумовлено "необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих Законів України". Досягти економії автори законопроекту збираються, перевіривши достовірність даних, які отримувачі державної допомоги повідомляють про свої доходи. "За найскромнішими оцінками Міністерства фінансів, ефект верифікації всіх соціальних програм лише у 2016 році зекономить 5 млрд грн. бюджетних коштів", - повідомляє прес-служба відомства.
Але через півтора місяці після набуття законом чинності механізм перевірки залишається незрозумілим – і не лише пересічним громадянам.

Перевіряє ДФС
За останніми офіційними даними, сьогодні в Україні субсидію на оплату житлово-комунальних послуг отримує близько 5 мільйонів родин. Понад 60 тисяч з них проживає у Вінниці. Про те, як саме перевірятиметься за новим законом достовірність наданої ними інформації щодо власних доходів, директор департаменту соціальної політики міської ради Лариса Попова поки не знає, адже не отримувала з Києву жодних розпоряджень. 

Втім, зазначає вона, наразі таку перевірку проводить Державна фіскальна служба України. Стосується вона відомостей про доходи родин, які вінничани надавали при оформленні субсидії минулого року. А це – дані за 2014 рік. "Були ситуації, коли перевірка ДФС не підтверджує надану інформацію, і таких випадків досить багато. Я не можу сказати, що люди навмисно приховують інформацію. Пройшов великий проміжок часу, і людина могла забути, що вона 3-4 місяці або навіть один десь працювала", - каже Лариса Попова. За її словами, у випадку неспівпадіння задекларованих даних із тими, що має ДФС, робиться перерахунок на підставі відомостей з податкової. "Раніше було передбачено, що якщо людина навмисно чи ні приховала інформацію, вона повинна повернути отриману субсидію у подвійному розмірі. Але це правило скасували", - говорить директор департаменту.

У травні цього року має розпочатися перевірка відомостей за 2015 рік. За яким саме алгоритмом - незрозуміло.

Мінфін та підтримання життєздатності
Як пояснили у прес-службі Міністерства фінансів України, бюджетний процес, протягом якого відомство має право витребувати у банків інформацію щодо рахунків, триває безперервно. Але що робити з нею, банкам поки що не повідомили.

За словами прес-секретаря Вінницької філії ПриватБанку Ірини Ярошинської, ніяких роз'яснень щодо механізму реалізації положень закону банк поки що не отримав. "Наші юристи ретельно опрацьовують норми цього закону, аби напрацювати позицію, яка максимально дозволить захистити законне право наших клієнтів на збереження банківської таємниці", - підкреслила Ірина Ярошинська.

Чи означає це, що банки спробують опротестувати вимогу розкриття таємниці вкладів? Питання зовсім не риторичне, зважаючи на те, що дотримання банками закону може спровокувати певний відтік клієнтів та закриття рахунків. Наприклад, у ситуаціях, коли діти за допомогою банківської картки переказують гроші престарілим батькам, таким чином матеріально їх підтримуючи.

До речі, з кредитними лініями, які відкриваються паралельно з оформленням таких карток, варто бути обережними. Адже й вони підпадають під дію Закону, зазначає прес-служба Мінфіну: "Якщо говорити про житлові субсидії, то кредит може бути таким самим джерелом придбання товаро-матеріальних цінностей, як і наявна готівка. Об'єктом вивчення є наявність чи відсутність факту придбання. У випадку житлових субсидій не береться до уваги сума витрачена на лікування, направлене на підтримання життєздатності людини".

Чи мається на увазі лише лікування, без якого людина точно помре, чи й будь-які ліки, наприклад, пігулки від болю в горлі чи для покращення травлення – залежатиме, напевно, від того, що саме вважатиме життєздатністю перевіряюча сторона. Як і те, чи вважатимуть кредитом чи просто незадекларованим прибутком гроші, які перераховують на картку тим, хто потребує термінового та дороговартісного лікування.

І, напевно, не варто за ці самі кредитні гроші придбати одяг чи взуття. Навіть якщо останні чоботи знаходяться у такому стані, що одягти їх в зимову пору означатиме поставити під серйозну загрозу власне здоров'я та навіть життєздатність.

І вже зовсім не ясно, чи покаратимуть вас за придбання за допомогою кредитки літра молока чи буханця хлібу у випадку, коли гроші вже закінчилися, а зарплата чи пенсія – лише на наступному тижні. Чи, може, хліб з молоком ще пробачать, а ось сосиски чи м`ясо - ні?

Пустили по колу
Право на інформаційний запит щодо банківських рахунків за законом має лише Міністерство фінансів. Але субсидію призначає зовсім інше відомство – Міністерство соціальної політики. За логікою, має існувати двосторонній механізм передачі даних: від Мінсоцполітики щодо отримувачів виплат та від Мінфіну – щодо отриманої від банків інформації. Але як саме відбуватиметься ця передача – знову під великим знаком питання.

У прес-службі Мінфіну зазначили лише, що право отримання інформації, яка містить банківську таємницю, персональні дані, при реалізації повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства, має лише Міністерство фінансів "для виконання цілком прозорих завдань по вивченню цільового використання бюджетних грошей в соціальній сфері".

Зі свого боку, прес-служба Нацбанку повідомила, що органи соціального захисту взагалі не зможуть отримувати інформацію від банків, оскільки вони відсутні у переліку державних органів яким відповідно до статті 62 ЗУ "Про банки" розкривається банківська таємниця. "Слід зазначити, що порядок розкриття банківської таємниці, визначений Законом про банки, не передбачає передачі отриманої Мінфіном інформації до органів соцзахисту", - йдеться у повідомленні.

Що стосується самого Міністерства соціальної політики, то відповідь його прес-служби на запит Depo.Вінниця була найлаконічнішою: "Ваші питання необхідно переадресувати до прес-служби Міністерства фінансів України, бо до компетенції Мінсоцполітики вони не належать!!!"

P.S. Як вже було зазначено вище, лише субсидію в Україні сьогодні отримують близько 5 мільйонів родин. У кожній – у середньому по дві-три людини. А є ще ті, хто мають право на пільги, кому призначають матеріальну допомогу і т.ін. Тож кількість тих, чиї доходи має перевірити Мінфін протягом бюджетного процесу, - мало не кожен другий. А звідси – головне питання: чи перевірять усіх? Відповідь скоріше негативна. А отже – питання номер два: хто і як визначатиме тих, кого перевіряти, а кого – залишити у спокої. Принаймні на перших порах.