Уроки української: Чому чимало конкурсів мають неграмотні назви

Сьогодні на Depo.Вінниця – урок, присвячений "най-най-най"-темі.

Вранці тричі прочитала в оголошеннях незграбні словесні конструкції на зразок "самий кращий" і "найпривабливий" і вирішила, що варто окрему увагу приділити ступенюванню прикметників в українській мові.

Комусь нагадую, а комусь (хто не вивчав української мови в школі) повідомляю про те, що прикметники в українській мові поділяють на якісні, відносні і присвійні. Ступені порівняння є лише в якісних прикметників. А до якісних належать прикметники, що виражають прямі, безпосередні ознаки предметів, які можуть виявлятися різною мірою, називають властивості предмета, риси характеру людей, дають загальну оцінку: вродливий, білий, широкий, густий, сумний…

Читайте також: Уроки української: Чому дітей і штанів буває по троє, а жінок і дівчат – ні

Ступенів порівняння є два – вищий і найвищий. Наприклад, добрий (вихідна форма), добріший (вищий ступінь порівняння) і найдобріший (найвищий ступінь порівняння). Форми ступенів порівняння бувають прості (синтетичні) і складені (аналітичні).  Проста форма вищого ступеня утворюється з допомогою суфікса іш- або ш-: добріший, тонший. А щоб утворити просту форму найвищого ступеня, то до форми вищого слід додати префікс най-: найдобріший, найтонший. У прикметниках, які мають суфікси –к-, -ек-, -ок- під час ступенювання відбувається спрощення: тонкий – тонший, далекий – дальший.

Читайте також: Уроки української: Навіщо потрібно пам’ятати про кафе "Птах"

Складена або аналітична форма притаманна переважно діловому й науковому стилю, часто використовується в пресрелізах, а от у розмовному, художньому і публіцистичному жанрах практично не використовується.  Якщо той, хто пише (або говорить), не дуже добре знає мову або тільки почав вивчати, не відчуває її, він може сказати, наприклад, "найбільш гарний", копіюючи російське сполучення "наиболее красивый". Це, звісно, не може бути прикладом для наслідування. Українською мовою слід казати "найкрасивіший", "найвродливіший", "найкращий" – залежно від контексту.  Але для ділового мовлення цілком годяться форми "більш (найбільш) впливовий", "більш (найбільш) точний" тощо.

Читайте також: Уроки української: Як правильно говорити про нове обладнання і що можна робити з маслом

Найвищий ступінь може утворюватися й за допомого поєднання зі словами "за всіх", "над усе", "від усіх": дорожчий над усе, гарніший за всіх. Але не слід забувати, що в українській мові, на відміну від російської, прикметники у вищому і найвищому ступенях порівняння відмінюються за родами й числами. Якщо в російській мові кажуть "он моложе ее, она старше его", то в українській – "він молодшИЙ за неї, вона старшА за нього ". Це правило дуже часто порушують, причому не лише в приватних розмовах, а й на радіо, на телебаченні (тобто в усному мовленні), і навіть в друкованих ЗМІ і на сайтах (на письмі). Трапляються такі помилки й в офіційних паперах.  Наприклад: "ця зима холодніше за попередню". Українською мовою правильно "холоднішА за попередню". 

Інший поширений варіант помилки: мовець знає про префікс "най-", але ігнорує суфікс "-іш" чи "-ш", і виходить щось на зразок "найцікавий" чи "найкорисний", "найрізноманітний". Це теж неправильно. Залежно від стилю мовлення має бути або найцікавіший  (найкорисніший, найрізноманітніший), або найбільш цікавий (найбільш корисний, найбільш різноманітний).

Читайте  також: Уроки української: Чому не варто "переводити гроші" і як надолужувати прогаяне

І ще одна ду-у-уже поширена помилка. Російське слово "лучший" використовується і у вищій (в російській мові – сравнительная степень), і в найвищій (в російській – превосходная степень) формі порівняння. Точніше, "лучший" – у найвищій, а форма "лучше" – у вищій. Наприклад: "лучший по професии" – це найвищий ступінь, а "лучше него" – вищий. Але в українській мові – ні! В українській має бути "кращий за когось чи за щось" і "найкращий". Втім, це чомусь майже ніколи не цікавить організаторів конкурсів на кшталт "накращий за професією" ("накращий спортсмен", "найкращий робітник"), бо називають їх "кращий за професією" ("кращий спортсмен", "кращий робітник"). А це просто незграбна "калька" з російського "лучший". 

Читайте  також:  Уроки української: Коли слід усміхатися, а коли – посміхатися

Правила ніби й не надто складні, але їх часто ігнорують. І оте "кращий спортсмен" чи "кращий художник", кочуючи з пресрелізу в пресреліз, з газети в газету, із сайту в сайт, із передачі в передачу, міцно засідає в головах навіть тих, хто давно і грамотно розмовляє українською, і витісняє звідти правильні варіанти. Прикро, але цьому можна протистояти, що ми й робимо на наших уроках української. 

Читайте  також: Уроки української: Чи правильно "дуже дякувати" і як виміряти "спасибі"