Уроки української: Як називають головне свято весни, і чим звільнення відрізняється від визволення

В Україні – карантин, але весна настала за розкладом. Нікуди з календаря не поділося й велике християнське свято – Воскресіння Христове

Валентина Пустіва

В Україні – карантин, але весна настала за розкладом. Нікуди з календаря не поділося й велике християнське свято – Воскресіння Христове. Тому сьогодні Depo.Вінниця присвячує урок цим двом близьким темам. 

Великдень 

Спочатку – про Воскресіння Христове. Точніше, не про саме свято, а про те, як його правильно називати. Відомий український мовознавець Олександр Пономарів, книгу якого я використовую для підготовки до наших уроків, теж приділив цій темі чимало уваги.

У народній мові, яку не завжди варто наслідувати, особливо – у мові писемній (якщо це не художня література), це свято часто називають Пасхою або й Паскою. Насправді Пасха (Песах, Пейсах) – не християнське, а іудейське свято. В Україні це свято називають Великоднем, що засвідчено в усіх словниках української мови. Паска ж – це не назва свята, а назва обрядового солодкого хліба, який печуть на Великдень. Так, назва хліба "паска" походить від назви єврейського свята, але дослідники вважають, що це обумовлено спільним проживанням євреїв і українців на одній території і, відповідно, взаємовпливом однієї мови (як і кухні) на іншу. Інша назва свята – Воскресіння Христове – церковний варіант. Він поширений і поза церквою, але переважно в урочистому стилі мовлення.

Чимало людей відзначають зовсім інший Великдень – язичницький, день весняного рівнодення, християнських свят вони не визнають. Втім, це тема окремої розмови – не філологічної, а народознавчої. Ми ж сьогодні говоримо про назви.

Читайте також: Уроки української: Чому дітей і штанів буває по троє, а жінок і дівчат – ні

Трійця

Ще одне церковне свято називають не завжди правильно. Йдеться про Трійцю, яку суржиком називають "Троїця". Але слова "троїця" в українських словниках немає. Є застарілий варіант "Тройця", але він рідковживаний. Народні варіанти назви свята – Зелені свята, Зелена неділя. Словом, повідомлення "Вихідними оголошено дні Пасхи і Троїці" не можна назвати правильним. Правильно українською мовою так: "Вихідними оголошено дні Великодня і Трійці".

Читайте також: Уроки української: Навіщо потрібно пам’ятати про кафе "Птах"

Звільнення чи визволення

Зачепимо назву ще одного свята – не церковного і, насправді, не сезонного, але в багатьох містах і селах України його відзначають навесні. Йдеться про дні визволення населених пунктів від німецьких загарбників. Нерідко кажуть чи пишуть "звільнення від загарбників". А треба таки "визволення", бо звільняти можна з-під арешту, з посади, від роботи, від податків, від обов’язків. І в цьому разі підходить саме слово "звільнення", бо ж не кажуть "визволити від податків". Слово "визволити" доречне тоді, коли йдеться про відвоювання захопленої ворогом території, про допомогу комусь у виході на волю. Але треба бути уважним у словосполученні "звільнити з-під варти (або з в’язниці)". Якщо людину просто випустили, бо закінчився термін ув’язнення або відпала потреба тримати підозрюваного під вартою, то кажуть "звільнили з-під варти", а якщо це був полонений і його довелося визволяти з боєм чи з дипломатичними хитрощами (тобто на волю він вийшов не сам, а його відбили у ворога), то варто сказати про "визволення з в’язниці (чи з-під варти)".

Читайте також: Уроки української: Як правильно говорити про нове обладнання і що можна робити з маслом

Квіти і ягоди 

А оскільки зараз карантин, і чимало людей використовують додатковий вільний час для самоосвіти, то наш урок складатиметься з двх частин. Другу частину присятимо назвам квітів і ягід. Їх дуже часто називають суржиковими словами, оскільки не знають літературних назв. От і чуємо на кожному кроці: "піони", "рози", "ландиші", "крижовнік", "сірень", "анютині очки" і "клубніка".

Читайте  також: Уроки української: Чи правильно "дуже дякувати" і як виміряти "спасибі"

Запам’ятаймо правильні українські назви (в дужках – російський переклад):

троянда (рос. – роза),

жоржи́на, оргі́нія, арго́нія (рос. "георгин, георгина"),

нагідки (рос. "ноготки"),

волошки (рос. "васильки"),

півники, іриси (рос. "ирисы"),

бра́тки, бра́тчики, брат та сестра, полуцвіт (рос. "анютины глазки"),

кульба́ба (рос. "одуванчик"),

чорнобри́вці, повняки́ (рос. "бархатцы"),

ротики – (рос. "львиный зев"),

конвалiя – (рос. – "ландыш"),

дзвоники (рос. – "колокольчики"),

латаття (рос. – водяная лилия),

бузок, а в багатьох подільських селах – без (рос. –"сирень"),

півонія (рос. – "пион"),

полуниці (рос. – "клубника"),

суниці (рос. – "земляника"),

ожина (рос. – "ежевика"),

білі або червоні порічки (рос. – "белая или красная смородина"),

смородина (рос. – "черная смородина"),

брусниці (рос. – "брусника"),

чорниці (рос. – "черника"),

журавлина (рос. – "клюква"),

лохина (рос. – "голубика"),

аґрус (рос. "крыжовник").

Все одразу не згадалося, а найбільш поширені назви, які часто доводиться чути, тут наведено.

Читайте  також: Уроки української: Чому не варто "переводити гроші" і як надолужувати прогаяне

Стовбур чи ствол

Ну й якщо мова зайшла про рослини, то загадаємо й про важливу частину багатьох рослин – стовбур. Чомусь українська назва багатьом людям невідома (або з якоїсь причини не подобається), бо його сперто називають російським слово "ствол". Використовують росіянізм "ствол" не лише в ботанічному, а й в анатомічному значенні, і кажуть "стволові клітини" замість "стовбурові клітини". У цього слова є в російській мові омонімічне значення, яке означає частину вогнепальної зброї, і в українських словниках воно є. Щоправда,  є й інша назва цієї ж частини зброї – дуло. Але це вже не про біологію. 

Читайте  також:  Уроки української: Коли слід усміхатися, а коли – посміхатися

Дощовий чи дощовитий

Ну й на звершення про це одне "весняно-літнє" слово, хоч воно й не стосується рослин безпосередньо. Але рослин без дощу довго не витримають, тому слова "дощовий" і "дощовитий", які теж часто плутають, гідно завершать наш урок. Слово "дощовий" відповідає російському "дождевой" і стосується дощу: наприклад. "дощовий потік, дощові хмари". А слово "дощовитий" означає "багатий на дощі", його російський відповідник – "дождливый". Тому треба казати не "дощове літо", а "дощовите літо".

Мабуть, досить на сьогодні, бо для одного уроку й так забагато. До нових зустрічей! Запашних вам квітів, смачної паски, помірно дощовитої весни – такої, щоб і сонця було вдосталь, і вологи для ваших садів, городів і квітників.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця