Рік вибухам в Калинівці: Чим живе військовий арсенал і куди йдуть мільйони з бюджету

На момент пожежі у сховищах 48-го арсеналу лежало 83 тонни снарядів, зокрема найпотужніші ракети РСЗВ "Смерч", "Ураган" та "Град". За кілька годин з Калинівки та навколишніх сіл було евакуйовано понад 30 тисяч людей. Менш ніж за дві доби сапери звільнили постраждалі населені пункти від вибухонебезпечних предметів і людям дозволили повертатися додому. Це при тому, що детонація снарядів тривала більше п'яти діб, навіть на ранок 2 жовтня чулися поодинокі вибухи.

Для проведення розвідки та гасіння пожежі було залучено сім протипожежних танків, дві інженерні машини розгородження ІМР-2, пожежні потяги та засоби повітряної розвідки. Лише за добу авіація ДСНС скинула 128 тонн води на осередки вогню.

Єдиною позитивною новиною з Калинівки у ті дні було повідомлення про відсутність людських жертв. Щоправда, двоє жінок отримали вибухові травми, та їхньому життю загрози не було.

В цілому і влада, і громада Вінниці, і військові залишились задоволеними своїм злагодженим реагуванням на масштабну надзвичайну ситуацію. Але попереду було багато роботи: треба було з'ясувати її причини, оцінити наслідки, визначити, знайти та покарати винних. Depo.Вінниця з'ясовувало, яких успіхів за рік роботи добилися розслідувачі наймасштабнішої надзвичайної ситуації на Вінниччині за кілька останніх десятиліть

Про ліквідацію наслідків

Якщо з оперативним реагуванням у обласної влади та чиновників на місцях все було більш-менш гаразд, то у тривалішій перспективі ліквідація наслідків вибухів не обійшлася без проблем, а іноді навіть і скандалів. Були і мітинги постраждалих з вимогами профінансувати ремонтні роботи, і кримінальне провадження за фактом можливої розтрати державних грошей під час відновлення житлових будинків.

В ОДА "кивали" на технологічну складність процесів та паперові перепони освоєння коштів, однак все ж закрили чимало матеріальних питань усіх постраждалих. Щоправда, останнім довелося трохи почекати - виплати активізувались лише на початку 2018 року.

Вісьмом сім'ям калинівських погорільців купили нове житло: шість будинків в Павлівці, одну квартиру - у Калинівці, ще один будинок - у Вінниці. Ще кільком потерпілим родинам, які відмовилися від купівлі нового житла, надали будівельні матеріали для капітального ремонту осель. Загалом же внаслідок надзвичайної ситуації на арсеналі постраждало майже 4,5 тисячі будинків. У селі Павлівка, найближчому до складів, неушкодженими залишились лише 10% будинків. Збитки від лиха в Калинівці оцінили у $800 млн.

Про "нове життя" арсеналу

Військова частина А1119 оговтується від минулорічної надзвичайної ситуації донині. Тут відновлюються укріплення, сховища, господарські будівлі, будується дорога за 40 мільйонів, посилюються заходи безпеки, перш за все протипожежної та контрдиверсійної.

За словами командира частини підполковника Миколи Батюка, нині основна увага приділяється превентивним заходам, щоб подібних ситуацій більше ніколи не траплялося. "В планах найголовніше - це прибрати майданчики відкритого зберігання. Заховати боєприпаси в сховища. Далі зі сховищ, які зруйновані, прибрати майно і бути готовими, щоб вже в наступному році ремонтувати дані сховища", - каже Батюк.

За його словами, на сьогодні у сховища переміщено більше 3 тисяч тонн боєприпасів. Командир частини констатує: "За рік у нас багато чого змінилося". Він показує оновлений автопарк пожежної техніки, розповідає про нове обладнання і показує капітально відремонтоване КПП технічної території арсеналу. Щоправда, тільки здалеку.

"Завершено капітальний ремонт КПП - ззовні, зсередини. Завдяки обласній адміністрації закуплені детекторні рамки, пропускна спроможність збільшилася вдвічі. Також у військовій частині зробили майданчик огляду машин - вигородили парканом, і машина уже оглядається окремо. Людина вийшла, пройшла через рамку-детектор, зайшла з других воріт. Проводиться оновлення зовнішньої і внутрішньої огорожі, станом на кінець року плануємо добудувати нову огорожу", - розповідає командир частини.

По периметру арсеналу з'явиться так звана мінералізована смуга. "На даний момент проводиться вирівнювання периметру: завозиться велика кількість ґрунту, засипається болото, щоб була можливість зробити мінералізовану смугу на якій одразу видно сліди, і вартовий може зреагувати", - пояснює підполковник.

Також Батюк розповідає про нову техніку: трактори, грейдери, авто- і електронавантажувачі, косарки, плуги, борони, обладнання для подрібнення гілок. Та найбільша його гордість - це оновлений автопарк пожежних машин з можливістю дистанційного керування. "В цьому році нам надійшла нова пожежна техніка - три пожежні машини на базі МАЗу. Вони краще зроблені конструктивно і обладнані різними засобами, необхідними для гасіння пожежі. Раніше у нас були ЗіЛи. Щоб було зрозуміло: в один МАЗ води влазить, як в два ЗіЛа", - каже Батюк і віддає наказ протестувати новенькі пожежні автівки.

За словами командира частини, на усі ці заходи цьогоріч було виділено більше 16 мільйонів з державного та півтора мільйона гривень з обласного бюджетів.

Про головне

Ще 27 вересня СБУ кваліфікувала вибухи в Калинівці як диверсію. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстрували кримінальне провадження. Досудове розслідування здійснюється слідчими Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, а процесуальне керівництво – прокурорами військової прокуратури Центрального регіону України.

Вже рік триває досудове розслідування, матеріали справи викладено у 25 томах, допитано 882 свідки. Станом на 16 липня 2018 року проведено 1010 оглядів, у тому числі - і місця події. В ході слідства провели чотири слідчі експерименти та призначили 32 експертизи. Служба безпеки України отримала доступ до дзвінків офіцерів, що перебували на місці вибухів, та 35 військовослужбовців в/ч А1119. Однак, про підозру у вчиненні диверсії в ході досудового розслідування досі не повідомили нікому. Хід слідства не коментує і командир частини Микола Батюк. Каже, що досі їздить на допити, однак ніяких подробиць не знає. Мовляв, слідчі йому нічого не повідомляють - все засекречено.

Підполковник Батюк не вживає термін "пожежа", коли говорить про минулорічні події на арсеналі. Він переконаний, що детонація боєприпасів почалася не внаслідок займання, а навпаки - вогонь розгорівся вже після вибухів снарядів. "Я знаю, що це була деверсія, бо я один з перших, хто зайшов на техтериторію, і я бачив, як воно все це починалося. Ніякої пожежі не було на арсеналі, почалося все з хлопків. Це я вам кажу, як очевидець. Я живу ось тут на території частини. Того вечора я був вдома і чітко пам'ятаю, що був перший хлопок, від якого у мене двері відчинились міжкімнатні і задрижжало скло у вікнах. Я вибіг на вулицю і почув другий хлопок, і вже потім почали вибухати боєприпаси", - згадує ніч на 27 вересня командир частини.

За його словами, кількох військовослужбовців в/ч А1119 все ж було притягнуто до відповідальності через вибухи на арсеналі. Щоправда - лише дисциплінарної. "Вони отримали неповну службову відповідність, – пояснує Батюк. – Один офіцер понижений в посаді, решта отримали догани і суворі догани. Дані люди відповідали за цей фронт робіт: це начальник пожежної служби наприклад, також пропускний режим. Було розслідування міністерства оборони і визнали їх винними".

Для того, щоб визначити основні передумови виникнення пожежі, а також встановити персональну відповідальність посадових осіб МО та ЗСУ, Міноборони дійсно проводило службове розслідування. Попри обіцянку заступника міністра оборони України Івана Руснака щодо відкритого наказу, на сайті відомства такого документу знайти не вдалось. Однак у відкритих джерелах частина інформації з міністерських документів все ж "спливла". Справа в тому, що за результатами відомчого розслідування до дисциплінарної відповідальності, крім калинівських військовослужбовців, було притягнуто і посадовців Міноборони. Однак останні не стали миритись із доганами і взялися оскаржувати їх у судах. Відтак в матеріалах, опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, щедро цитуються цілі абзаци з Акту службового розслідування та деяких наказів МО. Навіть тих, які на сайті міністерства досі не опубліковані.

Відтак можна внести деяку ясність до всієї інформації, яку було озвучено по калинівським вибухам. Попередньо основною версією НС під Калинівкою експерти військової прокуратури і комісія Міноборони називали диверсію на одному з відкритих майданчиків зберігання реактивних снарядів БМ-21 "Град". По завершенню розслідування в Міноборони уточнили: диверсію вчинили незаконні збройні формуваннями чи диверсійно-розвідувальні групи збройних сил іншої держави.

Власне, вже за кілька днів після НС подібну версію висував і начальник Генерального штабу України Віктор Муженко. Тоді ж Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що вибухи у Калинівці спричинила, в тому числі, злочинна недбалість з незабезпечення нормальної охорони складу боєприпасів службовими особами Генштабу України. У службовому розслідуванні Міноборони частково підтвердилась і ця інформація.

За інформацією голови СБУ Василя Грицака, військова контррозвідка незадовго до початку вибухів боєприпасів попереджала про недоліки у функціонуванні 48-го арсеналу ЗСУ під Калинівкою. А розслідування Міноборони встановило, що керівництву Центрального ракетно-артилерійського управління ЗСУ роками доповідали про недоліки, виявлені на арсеналі. Однак жодних заходів з їх усунення зроблено не було. "За результатами роботи різних комісій складались Плани усунення недоліків, які затверджувались начальником Озброєння ЗС України, але контроль їхнього усунення не здійснювався, роботи щодо приведення стану зберігання боєзапасу до вимог керівних документів та запобіганню надзвичайним подіям не організовано (с. 35-37, 76-81 Акту)", - йдеться судовому документі.

Недоліки на арсеналі були виявлені навіть безпосередньо під час службового розслідування Міноборони. Зокрема, трирівнева система охорони і оборони об'єктів зберігання не була організована на належному рівні. А більша частина зовнішньої та внутрішньої огорожі постів місцями дозволяла безперешкодне проникнення осіб на територію арсеналу.

Навесні Міністр оборони Степан Полторак повідомив, що, за результатами розслідування Міноборони, до відповідальності притягнуто більше десяти осіб. У відомстві не поспішають ділитися інформацією щодо цих посадовців, тож на сьогодні відомо лише про одного полковника, до якого було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Йдеться про начальника Центрального ракетно-артилерійського управління Озброєння Збройних Сил України. Щоправда, покарати його так і не вдалось - за полковника заступилось вітчизняне правосуддя: він виграв суд першої та апеляційної інстанцій, а Верховний суд взагалі відмовив Міністерству оборони у розгляді касаційної скарги.

Утім, якщо полковник зміг уникнути відповідальності, то іншому військовому, майору, це виявилось не під силу. Військовослужбовець Роман Бондарець – чи не єдиний, кого публічно визнали винним у недбалому ставленні до військової служби і оштрафували. Решта причетних персоналій вирішують свої проблеми без зайвого галасу.