Від Стратегії до Концепції: Як мер Вінниці Моргунов виконував свої передвиборчі обіцянки

Чинний мер Вінниці має намір балотуватись на другий термін, тож час згадати про те, що він обіцяв виборцям у 2015 році, і що з того зробив станом на 2020 рік

Андрій Гримач

У Вінниці, на перший погляд спокійному місті, активна фаза передвиборчої кампанії ще не стартувала. Проте Моргунова намагаються хитати зусиллями партії Шарія, а також тролінгом від його потенційного конкурента Продивуса. 

Варто також згадати про план із створення партії мерів. Інформація про цей проєкт курсує в кулуарах та медіа. Особливо після того, як мер Черкас Анатолій Бондаренко став відомим на всю країну і пом'якшив карантин для частини підприємців на 10 днів раніше, ніж це було зроблено в решті країни. Цим вчиком він показав, що влада на місцях зазіхає на повну автномність і може грати у власну гру. Єдина проблема голів міськрад – чергові вибори, які ще треба пережити, не втративши посади.   

Після вчинку Бондаренка, в країні заговорили про створення партії мерів, яка об'єднає міських голів країни і відбере шматок електорального пирога у провладної політсили. Однак чимало експертів називають таку ідею утопічною, адже деякі міські голови не зможуть об'єднатися через надто контрастну ідеологію. Важко уявити, скажімо, мерів Садового та Кернеса під єдиним партійним прапором…  

Крім того деякі чинні міські голови – не найкращі "локомотиви" для нової політсили. Адже далеко не всі з них виконали мерську "програму мінімум" – передвиборчі обіцянки. Що у 2015 році обіцяв вінничанам Сергій Моргунов і що на сьогодні зроблено з його передвиборчої програми, дослідили кореспонденти Depo.Вінниця

Пограма, вона ж – Стратегія

У 2015 році кандидат на посаду Вінницького міського голови (тоді – в. о. міського голови) Сергій Моргунов в якості передвиборчої програми використав Стратегію розвитку "Вінниця 2020". Цей документ розроблявся ще за каденції Володимира Гройсмана. Тоді над Стратегією працювало більше двохсот експертів у різних сферах. Вони напрацьовували бачення майбутнього розвитку міста у спеціально створених робочих групах. Результат їхньої роботи був узагальнений та допрацьований за участю міжнародних експертів.

Під час презентації проекту Стратегії Володимир Гройсман зазначив: "Одне з ключових завдань при формуванні стратегії – досягти спільного бачення того, як ми хочемо бачити наше майбутнє, куди і як ми маємо йти, спільного розуміння пріоритетів розвитку і громадою, і владою".

Спільне бачення було досягнуте і викладене на папері. Документ, який створили соціологи, урбаністи, політтехнологи та інші експерти став ідеальною альтернативою традиційній передвиборчій програмі кандидата, адже потреби міста та його жителів були ретельно зібрані та виведені в абсолют. Тут не могло бути популістичних обіцянок. Лише чіткі питання, конкретні завдання та реальні проблеми – з адресами, явками та паролями, а головне – з термінами виконання та баченням джерел фінансування.

В контексті перердвиборчої програми кандидата Моргунова у 2015 році Стратегія "Вінниця 2020" була самостійним піар-інструментом. Мати таку кандидатську програму – вже половина успіху. Завдяки їй Моргунов уникнув ризику наобіцяти чогось нездійсненного або неактуального. 

Привітні та усміхнені

На думку творців Стратегії, у 2020 році Вінниця мала стати "містом привітних і усміхнених людей". Для цього в документ було закладено п’ять пріоритетів, які повинні були забезпечити збалансований розвиток міста:

  • сильна громада;
  • економіка; 
  • інфраструктура; 
  • соціальна сфера; 
  • просторовий розвиток.  

Сильну громаду міська влада запланувала сформувати через розвиток місцевої демократії і вдосконалення роботи органів місцевого самоврядування.

В економічній сфері акцент було зроблено на якісні робочі місця з гідним рівнем оплати. Планувалось, що місцева влада впливатиме на формування сприятливого бізнес-клімату, залучатиме інвестиції, сприяння малому та середньому бізнесу, а також підвищуватиме рівень підготовки кадрів.

В інфраструктурній сфері визначили три головні цілі – сучасну систему мобільності, енергозбереження і якісні комунальні послуги.

Що стосується соціального розвитку, то тут пропонувався новий підхід – кожна з сфер визначалась не тільки як сфера послуг, але й як основа формування мережі взаємодії між мешканцями міста. Автори документу хотіли бачити соціальну згуртованість, активну участь в житті міста і діалог між вінничанами.

Просторовий розвиток передбачає напрацювання основних містобудівних документів нової якості, формування нових підходів до житлового будівництва, розвитку громадського простору і територій для економічної діяльності.

Виконав і перевиконав


Завдяки конкретній програмі дій, втіленій у Стратегії-2020, Сергій Моргунов на посаді мера мав повноцінну дорожню карту – все продумано і прописано, тільки виконуй. Виконувати було не важко, адже над реалізацією Стратегії, крім Моргунова, працював весь колектив Вінницької міської ради, комунальних підприємств і, звісно, депутатський корпус. Тож майже все заплановане було втілене в життя.

Невиконаними залишились здебільшого ті завдання, на які потрібна була фінансова підтримка з державного бюджету. Поки Гройсман обіймав ключові посади в центральних органах влади, Вінниця отримувала таку підтримку. Нині ж кілька великих проектів "накрились" саме через відсутність потужного вінницького лоббі в уряді. Зокрема, нині під питанням масштабна реконструкція аеропорту "Вінниця", яка перебувала вже на етапі підписання договорів з підрядником. Також Моргунову не вдалось побудувати Палац спорту за 90 мільйонів, який він пообіцяв вінничанам у 2017 році. Торік Вінниця недоотримала 54 мільйони з Держфонду регіонального розвитку на будівництво нового корпусу лікарні швидкої допомоги, однак гроші на завершення проекту в місті все ж знайшлись.

За п'ятирічку у Вінниці було зроблено чимало. Не можна сказати, що місто весь цей час не ставало кращим, не розвивалось. Значно покращилась інфраструктура, житловий фонд, у Вінниці стало безпечніше та зручніше жити. Сервіси, послуги, проекти – всі ці блага цивілізації стали доступні.

Лише за минулий рік було реконструйовано 12 вулиць, 13 тротуарів (4,4 км), два перехрестя, на умовах співфінансування заасфальтовано 20 вулиць. У місті облаштували 11 кілометрів велодоріжок та велосмуг, встановили десять вело-СТО. Реконструйовано та збудовано 2,3 кілометра мереж зливової каналізації, а на умовах співфінансування з мешканцями приватного сектору – ще 5,5 кілометра мереж водовідведення та водопостачання. 

Торік здали в експлуатацію два садочки на чотири та на п’ять груп, будують ще один на шість груп по вулиці Ватутіна.  В усіх садочках встановили 9-ступеневі системи очищення води, придбали пароконвектомати для 10 закладів. Побудували спортивне ядро для школи №20, збудували новий майданчик для школи №22, капітально утеплили 5 закладів освіти. Триває будівництво регіонального центру серцево-судинної патології.

В рамках програми "Бюджет громадських ініціатив" було реалізовано 12 проектів на загальну суму 7 мільйонів гривень. 

У Вінниці працює система відеоаналітики з застосуванням штучного інтелекту – ним обладнана частина камер "Ситуаційного центру". Наприклад, торік камери зафіксували понад 16 тисяч порушень. Через єдиний колцентр "Прозорого офісу" відбувається онлайн-реєстрація для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб через "Онлайн будинок юстиції". Запрацювала система е-квитка в громадському транспорті. Відремонтовано рекреаційну зону біля озера Миру, проведено масштабну реконструкцію вулиці Замостянської, вхідної групи Центрального парку, у середмісті впорядковано вивіски, відновлюються фасади історичних будівель. 

Читайте також: Яскраве намисто вечірнього Замостя: Як виглядає оновлена Замостянська у Вінниці

Введено в експлуатацію першу чергу заводу з виробництва панелей для сонячних станцій компанії "Несс Естейт", підписано Меморандум щодо будівництва заводу з виробництва лецитину на території Вінницького індустріального парку, будується завод з виробництва холодильного обладнання "Green Cool". Вже зареєстровано третій індустріальний парк "Вінтер Спорт", збудовано 6,9 кілометрів мереж водогону та каналізації до Вінницького індустріального парку, будуються газові мережі, розпочато будівництво під’їзної дороги.

Торік було підписано Меморандум з польською компанією "Domat Consulting", що дозволить збудувати сміттєпереробний комплекс в селі Людавка. Комплекс буде з глибинною переробкою відходів. 

Фото: Вежа

У Вінниці збирають низькополі трамваї, будують муніципальне житло, проводять реконструкцію мостів та проспектів, зводять спорткомплекси. Що натомість отримують різного штибу чиновники та посадовці – тема для окремої статті. Однак місто впорядковується і багатьом вінничанам це подобається, не зважаючи на справжню вартість зробленого, яка, напевне, очевидна для всіх. 

Цьогоріч Стратегія-2020 вичерпала себе. Вона допомогла Могунову виконати мерський мінімум, однак ані виконані обіцянки, ані армія ботів у "Фейсбуці" не зможуть гарантувати йому путівку у другу каденцію. Тим більше, що Гройсмана в центральній владі вже немає, тож на позабюджетне фінансування і великі проекти Вінниці найближчим часом можна особливо не розраховувати.  

Читайте також: Битва за Вінницю: Хто прагне похитнути позиції Гройсмана на місцевих виборах

Наприкінці лютого під час чергової сесії Вінницької міськради депутати одноголосно затвердили Концепцію інтегрованого розвитку "Вінниця-2030".  Скоріше за все, цей документ і стане передвиборчою програмою кандидата на посаду Вінницького міського голови Сергія Моргунова восени 2020 року. Однак, "стратегічний фокус" вдруге може і не вдатись, адже вінничани починають розуміти, що системна робота органів влади - це не досягнення і не особлива заслуга. Так має бути за замовчуванням, в цьому і є найбільша "європейськість" міста.  Зрештою, міська влада - це не тільки мер. Це великий механізм, робота якого вже налагоджена. Тож, концепція розвитку "Вінниця-2030" може бути реалізована незалежно від того, чи оберуть Моргунова на другий термін, чи ні. Вінницю-2030 йому приватизувати не вдасться.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця