Дитячий імунолог: Чому ґаджети і цукор убивають імунну систему, а овочі та спорт - "тренують"

Depo.Вінниця дізнавалося, чи можна "натренувати" імунітет, активно вживаючи сезонні овочі та фрукти, що завдає йому найбільшої шкоди та від чого, власне, залежить його стан

Дитячий імунолог: Чому ґаджети і цукор у…

Імунітет – це здатність організму протидіяти шкідливим чинникам навколишнього середовища, зокрема вірусам та бактеріям. Він буває вродженим або видовим та набутим. Перший передається, як і решта генетичних ознак, і завдяки йому людина не хворіє на недуги, на які хворіють тварини. Набутий, у свою чергу, розвивається та тренується протягом усього життя людини. Імунітет визначається багатьма факторами і в його формуванні беруть участь не лише органи імунної системи такі, як тимус (загрудинна залоза, - ред.), селезінка, органи кровотворення. Захисні функції організму також забезпечують слизові оболонки та шкіра. І якщо є проблеми зі шкірою, звісно, будуть проблеми і з усім організмом. Кореспондентка Depo.Вінниця розпитала обласного дитячого імунолога Вінницької області Наталію Гриньову про особливості формування імунної системи людини. 

- У чому полягає головна та найчастіша помилка побутового трактування імунітету?

– Коли батьки приходять і кажуть: "Ми дуже часто хворіємо, в нас зовсім немає імунітету". Але, шановні батьки, вибачте за різке формулювання, пацієнти без імунітету не виживають. Тому якщо ваша дитина може відвідувати дитячий садочок, якщо вона адекватно росте та розвивається, але при цьому, все ж таки, хворіє близько 10-12 разів на рік, це означає, у неї є імунітет.

- 10-12 разів на рік – мається на увазі ГРВІ?

– Так. Але якщо дитина протягом року перенесла два гострих гнійних отити, дві та більше підтверджених рентгенологічно пневмонії, важкі гнійнозапальні захворювання шкіри або м'яких тканин, сепсис чи остеомієліт, або якщо дитина має вроджену патологію бронхо-легеневої системи або бронхіальну астму - це вже привід звернутися до імунолога, аби з'ясувати, чи немає у дитини первинного, тобто вродженого імунодефіциту. Водночас звичайні застуди ще не означають проблем з імунітетом. Річ у тому, що людина народжується з відсутністю певного імунного захисту, тому новонародженого малюка одразу викладають мамі на живіт, щоб на ньому заселилася материнська мікрофлора. Грудне вигодовування також сприяє розвитку імунітету до певного віку. Але протягом перших шести місяців життя кількість материнських антитіл поступово зменшується, і в цей період імунна система дитини починає активно виробляти власні. Фактично, вони вироблялися й до цього моменту, але в недостатній кількості. Саме тому діти до 5-6 років дуже часто хворіють. Адже вірусів існує дуже велика кількість, і вони здатні мутувати. А у дитини ще немає певної імунної пам'яті, тому імунна система буде щодня зустрічатися з вірусами і щодня повинна буде реагувати на них. Поступово у дитини вироблятимуться антитіла, і у віці 67 років вона вже матиме гарний імунітет.

- Антитіла можуть з'явитися лише у випадку, коли дитина перехворіла, чи коли вірус просто потрапив в її організм, але захворювання не викликав?

– Антитіла виробляються при контакті з патогеном. Але не кожен контакт має наслідком серйозне захворювання. Ми ж не завжди звертаємо увагу на звичайний нежить.

- Ще один засіб змусити організм виробити антитіла – зробити щеплення. Від яких захворювань сьогодні прищеплюють в Україні?

– Так, вакцинація – це ще один механізм тренування імунної системи. В Україні державою гарантовано щеплення проти десяти хвороб. Це туберкульоз, вірусний гепатит В, дифтерія, правець, кір, кашлюк, поліомієліт, епідпаротит, краснуха, гемофільна інфекція типу В.

- Які існують протипокази до щеплення?

– Абсолютними протипоказами є тільки анафілактична реакція на попереднє введення вакцини, що відбувається дуже рідко, та індивідуальна непереносність вакцини. Крім того, живі вакцини не вводять у період вагітності, під час гострого захворювання або хронічного загострення до моменту одужання або ремісії. Раніше до протипоказів відносили також неврологічну патологію, наприклад, судомний синдром. Його виключення з переліку пов'язане з тим, що діти, які мають проблеми неврологічного характеру, так само хворіють, як і звичайні діти, і їх потрібно також захищати.

- Чи є протипоказом онкологічне захворювання?

– Якщо стадія ремісії – ні. Вакцинація показана навіть дітям після трансплантації стовбурових клітин, потрібно лише, щоб пройшов певний час.

- Чи може вакцинація стати спусковим гачком, який запустить рецидив онкозахворювання?

– Ні. Вакцина – це препарат, який під дією певних чинників має здатність викликати імунну відповідь, але не може викликати захворювання.

- Чому вакцини проти одних захворювань живі, проти інших – інактивовані?

– Це пов'язане із прогресом, із тим, чи вдалося винайти інактивовану вакцину, адже усі вакцини з початку були живі. Вакцина проти туберкульозу на сьогодні існує тільки жива. Проти поліомієліту є вакцини обох видів, які дають різний захист. Інактивована, яка має форму ін'єкцій, дає індивідуальний захист, а жива, у краплях – як індивідуальний, так і колективний. Інактивовану вводять при перших двох щепленнях у віці 2 та 4 місяців, а при подальших щепленнях застосовується жива вакцина у формі крапель.

- Чи є різниця в терміні, протягом якого діють живі та інактивовані вакцини?

– Жива вакцина завжди буде більш ефективною, інактивовані вакцини та анатоксини – менш, тому і проводять ревакцинацію, аби досягти нормального рівня антитіл та нормальної імунної відповіді.

- Чому, в такому випадку, не використовують тільки живі вакцини?

– При введенні живої вакцини можуть виникати прояви, схожі на захворювання, проти якого проводять щеплення. Наприклад, при КПК може з'являтися висипка, схожа на ту, що буває при кору, але вона не потребує лікування.

- Як в такому випадку відрізнити – кір це чи не кір?

– Батьки мають знати, була дитина у контакті з хворою на кір дитиною чи ні.

- Але контакт може бути протягом інкубаційного періоду, коли характерних проявів захворювання ще немає.

– На цей випадок є екстрена профілактика проти кору, тобто введення вакцини протягом 72 годин. А якщо ні – дитина має бути вакцинована за календарем у рік та у шість років.

- Календар щеплень періодично переглядається. З чим це пов'язано?

– Перегляд відбувається кожні 45 років. Зараз ми намагаємося впровадити календар щеплень, максимально наближений до європейської системи, тому вакцинацію дитині проводять у два, чотири, шість місяців. Якщо є наявність комбінованих вакцин – це дуже зручно, бо є можливість однією ін'єкцією захистити навіть від шести захворювань.

- Дуже популярна тема серед батьків – як зміцнити імунітет. Чи можна досягти цієї мети, наївшись за літо ягід та овочів із фруктами?

– Користь раціонального харчування ще ніхто не скасовував. А це, зокрема, і овочі, і фрукти. З іншого боку, потрібно зменшувати обсяг продуктів, що містять швидкі вуглеводи. А ще важливі спорт, перебування на свіжому повітрі. Усе це – загальнозміцнювальні заходи. Але якщо у дитини дійсно є проблема з імунітетом, той же первинний імунодефіцит, то бажаного ефекту вони не дадуть, потрібно буде специфічне лікування.

- А як щодо вітамінних комплексів? Кому і коли потрібно їх вживати?

– Якщо дитина нормально, повноцінно харчується, якщо не сидить на самих лише макаронних та хлібобулочних виробах, якщо вживає овочі, фрукти та м'ясо, потреби у вітамінах немає. Інша справа, якщо організм ослаблений, наприклад, після захворювання. Тоді вітаміни призначають, але робити це має лікар.

- А щодо імуномодуляторів та імуностимуляторів?

– Їхня ефективність не доведена. Крім цього, коли йдеться про дитину, ці препарати можуть вплинути на процес формування імунітету, і ніхто не може передбачити, яким чином цей вплив може проявитися і де і в який момент може статися збій.

- Чи можна за результатами загального аналізу крові виявити, що у дитини імунодефіцит?

– Він може наштовхнути на думку щодо проблем з імунною системою.

- Які показники можуть про них свідчити?

– Зменшення кількості лейкоцитів та лімфоцитів, високий вміст еозинофілів. У таких випадках призначають додаткове обстеження. Але варто пам'ятати, що аналіз крові – це не стала інформація, і через двітри години показники можуть змінитися залежно від того, чи їла дитина, чи плакала.

- Чи може стан імунітету передаватися від батьків до дитини?

– Якщо йдеться про первинні імунодефіцити, то це частіше генетична патологія, що успадковується та передається з покоління в покоління.

- Якщо первинний імунодефіцит – це вроджена патологія, то що являють собою вторинні?

– Вторинний імунодефіцит – це, зокрема, СНІД. Також він буває у пацієнтів, які перенесли онкозахворювання або сепсис, що виник унаслідок інфекційного захворювання. Але сепсис може бути і ознакою первинного імунодефіциту, якщо виникає без видимої причини.

- Що, окрім перенесених захворювань, може послабити стан імунітету?

– Всі ці чинники нам добре відомі. Це тютюнопаління, у тому числі пасивне. У дитини, чиї батьки палять, може розвинутися і бронхолегенева патологія, і алергічні захворювання. Як наслідок, звичайне ГРВІ дитина переносить важко, із нападами. Це залежність від ґаджетів. Це дуже поширена зараз проблема, коли півторарічну дитину приводять на прийом і забрати у неї смартфон або планшет практично неможливо. Звідси – пасивна поведінка, дитина менше часу проводить на свіжому повітрі, має менше фізичного навантаження. І це неправильне харчування. В першу чергу – вживання солодкої води.

- Як вона може вплинути на імунітет? Що в ній найнебезпечнішого, окрім великої кількості цукру?

– Якраз цукор і є найнебезпечнішим. Його надмірне вживання викликає ожиріння, ендокринні порушення. А якщо є ендокринні порушення – будуть і проблеми з імунітетом.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook