Ілюзіоніст Артем Тихевич: "Ніяких екстрасенсів, магів, шаманів не існує. Ми – артисти"

Вінничанин Артем Тихевич став відомим українцям після того, як у 2011 році блискуче переміг у телепроекті "Феномен". Тоді ж він здобув Кубок Урі Геллера, знаменитого на весь світ менталіста, та титул "Перший менталіст України".

Дивлячись, як Артем Тихевич подумки змушує рухатись та гнутись келихи й металеві предмети, долає гравітацію, читає людські думки, у магію можуть повірити навіть затяті скептики, але сам "маг" має свою особливу думку щодо чарів. Але саме він у Вінниці відкрив першу в Україні "Академію чародійства", де навчає дітей, які захоплюються всілякими фокусами.

В інтерв’ю Depo.Вінниця Артем Тихевич розповів, чи важко опанувати професію ілюзіоніста, чи варто вірити в магію і чарівників, і про те, як зумів настільки здивувати публіку десятиліття тому, що й досі усі, хто бачив його левітацію у фіналі "Феномену", не можуть забути цей виступ.

Стати ілюзіоністом – це була дитяча мрія, чи так склалося випадково?

– Це якось прийшло само собою. Я завжди любив фокуси, мені дідусь і дядько їх показували, це було класно, мені завжди подобалося. Але тоді мені було просто цікаво за цим спостерігати, сам не пробував – до того моменту, поки у років 10-11 по телевізору не побачив шоу "Великі маги Лас-Вегаса". Це була така "солянка" ілюзіоністів з різних країн. Вони в мене викликали небувале захоплення й інтерес. Тоді інтернету не було, і я почав ходити в бібліотеки – із тодішньої радянської літератури на цю тему намагався витиснути максимум. Читав таких авторів, як Вадимов, Акопян. А на професійній основі цим жанром я почав займатися приблизно із 16 років. Це був спочатку Street Magic – вулична магія, потім почав працювати в ресторанах, кафе, на різних приватних заходах.

Артем Тихевич, фото: illusion.in.ua

Фото з Facebook-сторінки Артема Тихевича

Чи пам’ятаєте свій перший фокус, перший номер на сцені?

– Якщо говорити про ще не професійну діяльність, а про час, коли це було просто захопленням, то першим моїм фокусом було розрізання мотузки, яка потім знову ставала цілою. Якщо говорити про вже професійну кар’єру, то, мабуть, повноцінним номером був номер із рухомою хустинкою: була біла хустинка, яка під музику танцювала, жила своїм життям. Це був такий чарівний атмосферний номер.

На кого з відомих ілюзіоністів хотілося бути схожим з дитинства?

– Мабуть, як і більшості фокусників та ілюзіоністів, на Девіда Коперфілда. Це була зірка тих часів, та й нині вона не згасає, бо Девід дає по два-три шоу на день. Уявіть, скільки на це йде часу, сил і здоров’я. Але й нині він найвідоміший ілюзіоніст світу.  

Чим відрізняються менталіст, ілюзіоніст і фокусник?

– Є такий стереотип, що ілюзіоніст – це людина, яка працює з великим реквізитом – коробками, дзеркалами, а фокусник – з маленьким реквізитом – голуби, кульки, хустинки. Це трохи не так. Фокусник та ілюзіоніст – це просто два різні слова для позначення одного виду занять. А от менталіст – це підрозділ цього загального ілюзійного мистецтва. Це людина, яка працює в образі так званого "майнрідера", тобто вміє читати людські думки, передбачати майбутнє, займається різноманітними відгадуваннями, психокінезом або телекінезом, використовує у своїх виступах НЛП, психологію. Тобто, він використовує образ екстрасенса, але насправді не є екстрасенсом. Я завжди кажу, що менталіст – це людина, яка використовує свої п’ять відчуттів для створення ілюзії шостого.

 

У ваших виступах є елементи магії, чи все це просто майстерність і талант?

– Ні, жодної магії не існує. Я завжди говорив і буду говорити, що ніяких екстрасенсів, магів, шаманів тощо не існує. Погано це чи добре – вирішувати кожному. Це все легенди, міфи і байки. Ми – артисти. Ілюзіоніст – це насамперед артист, який створює ілюзію на сцені, тому його й називають ілюзіоністом. Він створює ілюзію своїми руками, своїм талантом, майстерністю і нічого більше. Потрібен, звичайно, досвід, практика – без цього нікуди. Коли ви йдете на шоу ілюзіоніста, ви знаєте, що вас будуть обманювати і ви за це платите гроші, бо хочете цього. Коли ви йдете до екстрасенса, ви йдете з надією. Вас обманюють, але ви про це не здогадуєтесь. Тому я нікому не рекомендую вірити в різного роду чародіїв, які зцілюють, лікують, шукають людей і так далі.  

Фото: illusion.in.ua

Тобто, у магію і чарівництво ви зовсім не вірите?

– Ні. Можливо, десь дуже глибоко я вірю не в магію, а в якийсь зв'язок людини і природи. Я вірю в сни – це єдине, що досі не пояснене. А такої магії, яку ми звикли бачити у фільмах, книгах, в інтернеті – такої не існує.

Фото з Facebook-сторінки Артема Тихевича

Фото: illusion.in.ua

Чи важко було потрапити на проект "Феномен"?

– Я на цей проект потрапив майже випадково. "Феномен" – це франшиза німецького менталіста ізраїльського походження Урі Геллера, який став відомим згинанням металевих предметів силою думки. Його проект називався у дослівному перекладі "Наступний Урі Геллер". Права на це шоу продали у багато країн світу, придбав його й український телеканал. Проводився кастинг, куди я відправив заявку зі своїм відео й отримав запрошення на живий кастинг, успішно його пройшов і потрапив до десятки учасників.

Артем Тихевич у фіналі шоу "Феномен"

Як вдалося досягти такого ефектного виступу у фіналі проекту?

– Витратив тоді дуже багато часу, здоров’я, сил і грошей для створення цього ефекту. Фінальний номер я готував чотири місяці. Бувало, що навіть ночами не спали разом із режисером і сценаристом, прописували образ, сценарій, ефекти. У мене був образ володаря стихій, який керує стихіями вогню, води, землі, повітря, тому було логічно поєднати усі чотири стихії у фінальному номері.

Чи буває таке, що номери не вдаються?

– Звичайно, буває. Інколи підводить техніка, інколи – через те, що номер добре не відрепетируваний. Тобто, усе трапляється.

Як виникла ідея "Академії чарівництва"?

– Вона виникла через численні звернення у соцмережах з проханням навчити, розповісти, показати. Люди самі запитували, чи не міг би я навчати дитину, яка захоплюється фокусами. Таких запитань накопичилось багато, тоді й захотілося спробувати себе у ролі викладача.

Академія чарівництва. Фото із Facebook-сторінки Артема Тихевича

Фото: Суспільне 

Багато дітей у Вінниці хоче опанувати цю професію?

– Я здивований, але ні. Досвід показав, що приходить багато дітей, усім ніби цікаво, а після того, як даю домашні завдання, перевіряю їх, виявляється, що для багатьох це складно, комусь стає вже не так цікаво. Усі знають, що дивитися фокуси – це прекрасно, а от показувати їх – дуже й дуже складно. Це одна з найскладніших професій. Тому одразу ж відсіюється більше половини охочих.   

Серед вихованців Академії є таланти, які можуть досягти великих успіхів у цій справі?

– Так, серед моїх учнів є діти, у яких горить вогонь в очах, і я бачу великий потенціал. Якщо в них не згасне бажання, вони можуть досягти грандіозних вершин.