Життя після коронавірусу: Які наслідки залишає COVID-19, і яких сюрпризів можна чекати після одужання

Швидка втомлюваність, головні болі, залишка, серцебиття, яскраві сновидіння, безсоння, болі в м'язах, тривожність, оніміння рук чи ніг – це не просто перелік симптомів, що не пов'язані між собою. Все вищевказане і ще чимало неприємних симптомів можуть виникати в людей, які перехворіли на COVID-19 – хворобу, що зненацька увірвалася в наше життя і докорінно змінила його. Про це кореспондентці Depo.Вінниця розповідає лікарка-терапевтка Леся Олійник, яка працює в обласному госпіталі інвалідів війни.

– Звичайно, стан після захворювання залежить від того запасу ресурсів, що мав організм до ураження, від вірусного навантаження, тяжкості перебігу хвороби, якості та вчасності лікування, супутніх захворювань, – розпочала розповідь лікарка. – Загалом усе, як завжди в медицині, визначає величезна кількість факторів, що призвели до стану, в якому людина перебуває після того, як перенесла хворобу, викликану SARS-CoV-2.

Це і є постковідний синдром?

– Так, дехто це називає постковідним синдромом, але в медичній класифікації хвороб поки що немає такого визначення. Та й синдромом це назвати складно, тому що постковідні симптоми у різних хворих дуже різняться. Інфекція ще не настільки вивчена, щоб робити віддалені прогнози, а близькі можна передбачити дуже відносно. За час, який минув з початку перших зареєстрованих випадків, погляди на хворобу неодноразово змінювалися. Спочатку вважалося, що ковід вражає переважно легені, викликає запалення, але якесь нетипове. Часто говорили про "атипову пневмонію", хоч це насправді не зовсім пневмонія, просто симптоми схожі. Спостерігаючи за станом багатьох хворих, фахівці виявили, що ця респіраторна інфекція нерідко викликає запалення судин. Мало того, що виникає запалення в судинах різних органів, так ще й утворюються кров'яні згустки в цих судинах і омертвіння зон довкола ураженої судини. Причиною цього є наш любий імунітет, який, прагнучи захистити організм, вмикає надмірний, навіть агресивний, режим. Людині від такого "захисту" може стати настільки погано, що можлива навіть смерть. Так само мама, прагнучи захистити своє дитя, іноді наражає його на ще більшу небезпеку, знищуючи, знезброюючи його своєю турботою. 

Читайте також: Низький тиск: Чому гіпотонію не завжди лікують та в чому її плюс

Виникає цитокіновий шторм?

– Мало залишилось людей, які не чули цього словосполучення. Якщо по-простому, то це занадто сильне спрямування захисних клітин у місця проникнення вірусу і різке виділення речовин, які мають знищити клітини, уражені вірусом.  А оскільки цих речовин – цитокінів – дуже багато, то під їхнім натиском ще й пошкоджується внутрішня оболонка дрібних судинок. А якщо судина пошкоджена, що наш мудрий організм робить? "Заклеює" пошкодження: у нашому організмі є відпрацьований механізм "ремонту" судини, щоб захистити від ймовірної кровотечі, тобто утворення тромбу – кров’яного згустку. Такий терміновий "ремонт" може бути фатальним для людини. Але якщо навіть усе обійшлося і людину врятували, то в майбутньому все одно можливі серйозні проблеми: частини тіла, в яких кровопостачання відбувалося через тромбовану судину, перестають отримувати поживні речовини і кисень, внаслідок чого виникає омертвіння цієї ділянки. В якому органі утворився тромб, там і виникне омертвіння. З ураженням того чи іншого органа пов’язані відповідні наслідки інфекції: якщо під час коронавірусної хвороби постраждав мозок, можливий інсульт, легені – інфаркт легені, серце – інфаркт серця. Звідти і подальша динаміка розвитку захворювання: якщо більше уражені легені, скоріш за все, у людини тривалий час буде задишка, якщо серце, то може бути й аритмія, і задишка, поява ознак недостатності кровообігу... А мозок відповідає і за тиск, і за дихання, і за емоції, і за температурну регуляцію... За все! От і потрібно розбиратися, який орган уражений більше, що на що впливає, що первинне, а що вторинне. Тому дати загальні рекомендаціє всім, хто перехворів чи зараз хворіє на коронавірус, не можна. Усе дуже індивідуально. Можна точно сказати лише одне: організм людини, яка тяжко перехворіла на ковід, – це вже не той організм, який був до хвороби. І кожна людина після такої хвороби має частіше консультуватися з лікарем і, головне, частіше прислухатися до свого організму.

Читайте також: Непомітний вбивця: Чому інсульт, інфаркт та смерть можуть стати першими проявами підвищеного тиску

Усе так страшно?

– Не все і не завжди. Я ж описала, найбільш складний варіант перебігу ковіду. Далеко ж не всім, хто перехворів, довелося зіткнутися з повним "букетом" коронавірусних симптомів і, відповідно, наслідків. Багатьом же пощастило відбутися тільки переляком і самоізоляцією. Можливо, ця інформація трохи лякає, але, як кажуть, усе, що нас не знищує, робить нас сильнішими. І треба знаходити можливість жити далі оновленими, а головне – цінувати життя і здоров’я. А ми, медики, вчимося допомагати максимально якісно відновлюватися "ковідно оновленим" людям. Життя ж триває.

Читайте також: Чий організм найбільше "відчуває весну", і чому медики давно не говорять про "авітаміноз"