Низький тиск: Чому гіпотонію не завжди лікують та в чому її плюс

Тиск, що перестрибнув вище норми, є серйозним приводом для занепокоєння. Але чи можна сказати те ж саме про показники, нижчі за класичні 120/80? Depo.Вінниця з'ясувало, що ж таке справжня гіпотонія та чи завжди вона небезпечна.

Гостра та хронічна

Нормальний артеріальний тиск важливий для того, аби кров не просто курсувала по судинах, а могла нормально віддавати органам та тканинам кисень та поживні речовини. При цьому класичним нормальним тиском є 120/80, а зниженим, або гіпотонією – менший за 90/60.

"Те, що між цими показниками, є індивідуальною нормою кожної людини, яка коливається у певних рамках. І гіпотонією вважається стан, коли тиск знижується на 20% від того, який є зазвичай у людини за умови, що її звичні показники коливаються в межах норми. Якщо для людини нормальним тиском є 130/85, то гіпотонія для неї – 104/68 та нижче",  – пояснює професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри внутрішньої медицини медичного факультету №2 ВНМУ ім. Пирогова Вадим Жебель.

Падіння тиску нижче за норму є небезпечним, адже за таких умов значно погіршується нормальна робота всіх органів та систем людини. При цьому розрізняють два види гіпотонії: гостра, коли тиск падає різко, та хронічна.

Гостра гіпотонія (медичні терміни: колапс, шок) виникає, коли різко знижується тонус судин і виникає гостра судинна недостатність. Цей стан зазвичай пов'язаний з хворобами, такими як вірусна інфекція, алергічна реакція, серйозна крововтрата. Також гіпотонія може бути викликана порушеннями роботи серця, наприклад, при інфаркті міокарда або потраплянні тромбу в легеневі судини. Це призводять до різкого падіння тиску і навіть непритомлення. "У людини може бути запалення легень. Мікроби, які його викликають, руйнуються та викидають токсини. Виникає інфекційно-токсичний шок, який у дореволюційній літературі називали кризою", – наводить приклад гострої гіпотонії професор Жебель.

У свою чергу, хронічна гіпотонія має дві форми: первинну, або есенціальну, коли причини зниження тиску невідомі, та вторинну, яка виникає на тлі будь-яких захворювань, що можуть призвести до падіння судинного тонусу. А це може бути патологія і мозку, і щитоподібної залози, і нирок, і серця. "Вторинна гіпотонія може бути наслідком голодування або нестачі вітамінів групи В, С, Е. Окрім того, вона може виникнути навіть у фізично здорової людини внаслідок тривалого та важкого психічного або фізичного навантаження, у тому числі виснажливого тренування, якщо йдеться про спортсменів", – зазначає Вадим Жебель. За його словами, саме низький тиск є одним із симптомів синдрому хронічної втоми, який у світі офіційно визнано окремим захворюванням.

Гарна новина

Чи варто підвищувати тиск – відповідь на це запитання залежить від конкретної ситуації, тому загальних рекомендацій немає. Що ж стосується так званих народних методів на кшталт міцної кави, то тут потрібно бути обережним. "Кава – дуже непростий продукт. Услід за збудженням нервової системи вона спричиняє гальмування. Існує навіть таке поняття, як 30-40 хвилинний період аварій. Це коли можна вирахувати, на якому відрізку дороги можна очікувати на ДТП після того, як водій-далекобійник випив на стоянці кави. Адже через 30-40 хвилин після збудження наступає зворотний ефект, і водій може навіть заснути за кермом", – пояснює професор  Жебель.

Утім, є два рецепти, які нікому не зашкодять: сон упродовж 7-8 годин на добу та помірні регулярні фізичні вправи. А ось твердження стосовно того, що всі гіпотоніки з часом "переростають" у гіпертоніків, є неправдивим. Дійсно, багато людей у віці за 40 мають підвищений тиск. Але це стосується не всіх. Більш того, чим довше у людини зберігається понижений тиск, при якому вона нормально почувається, тим меншим є навантаження на її судини та серце, а отже – тим більше шансів у неї прожити довше.