Непомітний вбивця: Чому інсульт, інфаркт та смерть можуть стати першими проявами підвищеного тиску

Людині 45 років, її тиск у нормі – за неї можна порадіти. Але розслабляйтися все одно зарано. Протягом наступних 40 років життя захворіти на гіпертонію можна із ймовірніістю 93%. Якщо ж людині від 55 до 65, і з тиском теж все нормально, вірогідність "заробити" його підвищення в майбутньому становить 90%. Та навіть якщо до зазначеного віку ще дуже далеко, це не привід ставитися до проблеми зверхньо. Адже перший небезпечний дзвіночок, що сигналізує про розвиток гіпертонічної хвороби, може пролунати у досить молодому віці. Про те, що може стати ознакою проблем із тиском і як уникнути ризиків, розповів Depo.Вінниця професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри внутрішньої медицини медичного факультету №2 ВНМУ ім. Пирогова Вадим Жебель.

Гіпертонія "звичайна" та есенціальна

Для початку – маленький екскурс у термінологію. І перший термін – це "артеріальні гіпертензії", будь-яке підвищення артеріального тиску. Серед них виділяють есенціальну гіпертензію, або гіпертонічну хворобу, на яку припадає 92-95% усіх випадків підвищеного тиску. Особливість цієї недуги полягає в тому, що причина її виникнення невідома. "Ми знаємо фактори ризику, у більшості випадків ми знаємо навіть механізми підвищення тиску. Але ми не знаємо стовідсотково, чому це виникає у кожної окремої людини", – каже Вадим Жебель.

Окрім есенціальної існують вторинні гіпертензії, при яких причина виникнення захворювання відома, а отже, на неї можна вплинути. Але їхня частка – лише 5-8%. "Таке підвищення пов'язане з хворобами щитоподібної залози, наднирників, нирок, інколи легень, судин, у тому числі вродженими вадами судин, деякими захворюваннями головного мозку", – зазначає професор Жебель.

За його словами, з підвищеним тиском дуже тісно пов'язаний цукровий діабет, оскільки обидва захворювання мають багато схожих механізмів виникнення. Тому у людини з гіпертонією ризик захворіти на цукровий діабет зростає на 20-22%. Відповідно, людина, яка має цукровий діабет, майже на третину більше ризикує мати на додачу й підвищений тиск.

У небезпеці – чоловіки

На відміну від представників сильної статі, у жінок гіпертонічна хвороба частіше починає розвиватися після 45-47 років. Водночас у чоловіків гіпертонічний вік стартує від 32-35. "Взагалі колись говорили, що це хвороба молодих чоловіків", – зазначає Вадим Жебель, додаючи, що до кінця причина такої ранньої захворюваності не встановлена.

Утім, у віці 62-65 років кількість випадків гіпертонічної хвороби у представників обох статей зрівнюється, а іноді жінки навіть лідирують. Загалом же серед усіх захворювань, на які страждають дорослі віком від 18 років, на долю гіпертонії припадає 43,5%. Серед хвороб кровообігу цей відсоток становить 46,8%. "На сьогодні встановлено досить чіткий зв'язок між рівнем життя та підвищенням артеріального тиску: чим він нижчий, тим більша частота виявлення таких хворих", – каже Вадим Жебель.

Гени, стать, сіль та паління

Фактори ризику виникнення гіпертонічної хвороби діляться на дві категорії. Перша – та, що не піддається корегуванню, а саме вік та стать пацієнта, а також спадковість, яка на 30-40% зумовлює, чи матиме людина гіпертонію.

Завдяки розшифровці генерального геному людини встановлено, що до регуляції артеріального тиску людини має відношення більше 100 генних локусів, тобто позицій розташування гена на хромосомі. "Кожен ген, що входить до такого локуса, має у своїй структурі три основних одиниці, які можуть розташовуватися у різній послідовності. І від того, який саме варіант гена успадковується, залежить, буде людина мати схильність до підвищеного тиску чи ні", – пояснює лікар.

До другої групи потрапили фактори, вплинути на які людині під силу. Зокрема, паління, надмірна маса тіла, надмірне вживання солі та солодкого, а також гіподинамія, тобто малорухомий спосіб життя. Негативно впливає на тиск і порушення обміну жирів в організмі, тобто так звані дисліпідемії. "Не обов'язково при цьому мати надлишкову масу тіла. Іноді важкі дисліпідемії можуть бути у достатньо худих осіб", – каже Вадим Жебель.

Міряємо вдома, міряємо в лікарні

Головна небезпека підвищеного тиску криється в його підступності. Адже зі ста осіб із гіпертонією будь-які її симптоми відчувають лише 20. "Частіше за все це головний біль, інколи поширений, інколи такий, що локалізується у потиличній частині, погіршення зору, появи перед очима сітки або миготіння "мушок", шум у вухах. З боку серця – серцебиття, перебої в роботі. Інколи може бути задишка. Решта 80% можуть спокійно жити і не знати про підвищений тиск. І першим його проявом у них можуть бути інфаркт або інсульт, розвиток ішемічної хвороби серця, периферійний атеросклероз, коли відбувається звуження периферійних артерій внаслідок утворення на їхніх стінках так званих бляшок, або навіть рання смерть", – пояснює професор Жебель.

Отже, якщо гіпертонія підкрадається непомітно, важливо розуміти, з якого віку та як часто потрібно вимірювати артеріальний тиск, аби не було занадто пізно. Відповідь – у рекомендаціях Європейської асоціації кардіологів (2018 рік): якщо тиск нормальний – хоча б раз на три роки. Якщо починає підвищуватися, але не дуже сильно, – принаймні раз на рік. Коли ж з'являються інші хвороби серцево-судинної системи і тиск підвищений постійно, то потрібен регулярний моніторинг.

"Якщо тиск вимірюється вдома, то верхня межа норми для здорової людини – 135/85. Якщо тиск вимірюється в лікарні, то цей показник – 140/90", – зазначає професор Жебель. Що стосується класичних 120/80, то такий тиск класифікується як "нормальний нормальний". Тиск, менший за цей показник, вважається оптимальним. Ним може бути й 90/60, за умови, що людина при цьому почувається нормально. А цифри 130-140 на 80-90 – це вже ознака високого, але все ще у межах норми, тиску. Він так і називається: "високий нормальний".

Утім, варто пам'ятати, що ці показники не є постійними та можуть коливатися залежно від різних чинників. Так, викурена перед виміром цигарка підвищує "верхній", тобто систолічний тиск на 10 мм ртутного стовпчика, "нижній", діастолічний – на 8. Такий же вплив має випита двома годинами раніше кава: 10 та 7 мм. Розмова додає відповідно 17 та 11 одиниць, холод – 11 та 8, а наповнений кишківник чи сечовий міхур – цілих 27 та 22.

Має значення й те, яким апаратом вимірюється тиск. Електронний дає більшу похибку, тому людям похилого віку потрібно надягати манжету на плече.

І ще. Великий розрив між верхнім та нижнім тиском може свідчити про розвиток ізольованої систолічної артеріальної гіпертензії, яка є не менш небезпечною, ніж будь-яке підвищення артеріального тиску.

Терапія в режимі нон-стоп

"Коли ми говоримо про лікування гіпертонії, наша основна задача – не знизити тиск як такий, а знизити у конкретної людини ризик розвитку серцево-судинних проявів: інсульту, інфаркту, серцево-судинної недостатності", – розповідає Вадим Жебель. За його словами, терапію препаратами негайно призначають, якщо тиск вищий за 160/100-109. І її головна мета – досягнення так званих цільових норм артеріального тиску, які є однаковими як для жінок, так і для чоловіків будь-якого віку: нижче 140/90, але якщо людина добре переносить лікування, то нижче 130/80. При цьому діастолічний тиск у процесі лікування не повинен опускатися нижче 70 мм. Ця норма була вперше встановлена минулого року.

"Ліки проти тиску починають стабільно діяти через 3-14 днів після початку приймання. Тому коли людині призначають препарат, вона повинна з'ясувати, коли саме має наступити ефект. І на цей момент орієнтуватися при домашньому моніторингу артеріального тиску. Якщо приймання пропущене, це означає, що знову потрібно буде чекати від 3 до 14 днів, поки ліки почнуть стабільно діяти. Також не можна припиняти лікування у разі, якщо тиск нормалізувався. Одна доба пропуску – і людина одразу потрапляє у зону ризику інфаркту, інсульту або іншої якоїсь біди", – наголошує Вадим Жебель. Але допомогти знизити тиск можуть і немедикаментозні засоби.

Від інфаркту та інсульту бігом руш

Можна й не бігти. Достатньо просто швидкої ходьби протягом 30 хвилин п'ять разів на тиждень – і програма мінімум із профілактики гіподинамії виконана. Хоча, звичайно, нею краще не обмежуватися. Користь цього твердження підтверджується тим, що через годину після фізичного навантаження систолічний тиск зменшується на 5-11, а діастолічний – на 4-8 мм ртутного стовпчика.

Ще один безмедикаментозний засіб знизити тиск – це зменшити масу тіла та обмежити споживання солоного та солодкого. І якщо для солі максимальна добова норма складає 5 грамів, то для солодкого такої межі не існує. І оскільки повністю відмовитися від нього до снаги не кожному, решті варто дотримуватися правила: чим менше – тим краще.

Що стосується кави, то оптимальною денною дозою вважається 2-3 чашки. А ось від паління доведеться відмовитися повністю. Адже у переліку факторів ризику виникнення гіпертонії та інших серцево-судинних захворювань саме воно посідає сумне перше місце.