Як випадкові дитячі малюнки потрапили на вічне зберігання в архів

Depo.Вінниця продовжує публікацію розповідей про знахідки в Державному архіві Вінницької області. Співробітниця архіву Олена Ількова, шукаючи дані в старих книгах реєстрації шлюбів і смертей, виявила в них дитячі малюнки. Ні, то не були спеціально підшиті в книгу малюнки, це документи були розмальовані: малюнки – на звороті, там, де нічого не було написано. 

"Малюнки я виявила в книгах реєстрації смертей і шлюбів за 1925 рік з п’яти сіл Липовецького району. Точніше, в книзі були підшиті записи з п’яти сіл – Стара Прилука, Турбів, Сиваківці, Косаківка і Лозовата, а розмальовані документи – тільки з Сиваківців", – показує книгу архівістка.

"Малювала явно дитина. "Рука", схоже, одна й та ж: хоч я й не експерт у цій справі, але схожість у манері малювання є. Малюнки зроблені чи одразу після завершення Другої світової війни, чи ще під час війни, але після визволення села від німецьких загарбників. Що наводить на таку думку? Погляньте: на малюнках є солдати, літаки, танки. Є на будинку (мабуть, це сільрада) намальована спочатку свастика, а потім вона закреслена і намальована зірка, – гортає сторінки книги Олена Ількова. – У такій спосіб дитина "розповіла" і про мобілізацію, і про воєнні дії, і навіть про зміну влади в селі: спочатку були німці, потім повернулася радянська влада. Для дитини це були явно свіжі враження, їй хотілося все це "висловити".

Звідки ж малюнки могли взятися в книзі документів? "Мабуть дитина когось із працівників сільради була з мамою чи татом на роботі, – розмірковує архівістка. – Чи не було з ким залишити, чи дитина чекала когось із батьків, доки ті роботу закінчать, щоб додому разом іти – цього ми не дізнаємося. Дитині на очі потрапила книга (ота з Сиваківців, тому невідомий юний художник, очевидно, жив у цьому селі), на якій було вільне від записів місце, і руки потягнулися малювати. З папером тоді ж було дуже сутужно, а тут – стільки вільного місця на папері! Чи мама або тато, які працювали в сільраді, недогледіли, чи й не бачили в цьому проблеми – сказати складно. Але разом з тими малюнками книгу підшили і передали у відділ реєстрації актів громадянського стану".

Читайте також: "Сяде на призьбі та й плаче, як дурненький": Які аргументи для розлучення наводили чоловіки й жінки сто років тому

Як же в 1940-х роках дитині потрапила до рук книга реєстрацій за 1925 рік? От що архівістка думає з цього приводу: "Такі книги зберігаються в сільрадах 15 років, потім передаються в органи реєстрації актів громадянського стану (нині – РАЦСи, раніше – ЗАГСи). Книги реєстрацій за 1925 рік мали передати на зберігання у 1940 чи в 1941 році, але почалася війна, їх вчасно не віддали, куди слід, а після війни взялися впорядковувати документи. Мабуть, працівник сільради підготував книги для передачі в загс, а вони попалися на очі дитині. Можливо, юному художнику й дали по руках, але його малюнки зберігаються в архіві кілька десятиліть і зберігатимуться постійно, тобто вічно". 

Читайте також: Ернест Йосипович Тельман: Які імена давали покинутим дітям у 30-і роки ХХ століття

Архів зберігає чимало несподіванок. Depo.Вінниця й надалі розповідатиме про архівні знахідки, які можуть бути і кумедними, і трагічними, і просто цікавими.