Уроки української: Що не так з висловом "у сенсі?", і як очерет перетворився на аварію
Оскільки скальковані вислови масово з’явилися у багатьох ЗМІ, чимала кількість читачів-глядачів-слухачів вирішила, що "нові слова" правильні, адже так пишуть на сайтах і в газетах, так кажуть на телебаченні й на радіо
Depo.Вінниця на своїх уроках не раз обговорювало тему калькування з російської мови, що неминуче під час масового переходу людей з російської на українську (масового – це, мабуть, перебільшення, і ми вдаємо бажане за дійсне, але за останні сім років, відколи почалася неоголошена російсько-українська війна, людей, які переходять на українську, таки з’явилося чимало). Масово почали переходити на українську й засоби масової інформації, і журналісти, які нещодавно писали й озвучували написане російською, почали робити це українською. Ще раніше чиновники, які виступають з трибун, перейшли на українську і теж зробили свій внесок у значну кількість неоковирних кальок в нашій мові. Оскільки скальковані вислови масово з’явилися у багатьох ЗМІ, чимала кількість читачів-глядачів-слухачів вирішила, що "нові слова" правильні, адже так пишуть на сайтах і в газетах, так кажуть на телебаченні й на радіо.
Читайте також: Уроки української: Чому дітей і штанів буває по троє, а жінок і дівчат – ні
Сьогодні поговоримо тільки про два, але дуже поширені слова (і їх похідні), які "народилися" саме на хвилі необхідності говорити українською мовою те, що раніше казали російською. Це слова "сенс" (і, відповідно, "в сенсі") і "троща" (і похідні від нього "автотроща"," кораблетроща", "авіатроща").
То що ж не так з висловом "у сенсі"? Зловживати отим "у сенсі", почали люди, які перейшли на українську, коли їм потрібно було щось уточнити, перепитати. Російською мовою людина, яка щось не зовсім зрозуміла чи не розчула, перепитує "В смысле?". І коли виникла потреба перепитати так українською, люди, які ще не мають чуття української мови, скористалися гугл-перекладачем (чи іншим подібним сервісом). "Дядько Гугл" переклав слово "смысл" як "сенс", хоч є й інші варіанти, але інших він не пропонував. І звідти пішло "в народ" оте "в сенсі" – не тільки в перепитуванні, а й у ствердженні, а рештою варіантів перекладу слова "смысл" чомусь вирішили знехтувати.
Читайте також: Уроки української: Навіщо потрібно пам’ятати про кафе "Птах"
То як же українською перепитати правильно, щоб уникнути незграбної кальки "в сенсі"? Варіанти: "Що ви мали на увазі?", "Ви маєте на увазі….?" або коротко "Тобто?". Ці ж слова, тільки без запитальної інтонації й знака запитання, годяться й для ствердження: "Ми зайшли ненадовго, тобто на вечерю не залишалися, а забрали передачу і вирушили далі".
А слово "сенс" в українські мові має не всі ті значення, що російське "смысл", а вживається тоді, коли йдеться про доцільність: сенс життя, сенс його зусиль. Може бути навіть "сенс слова", але коли йдеться не просто про словникове значення слова, а про його суть, доцільність сказаного в той чи інший момент.
Читайте також: Уроки української: Чому не варто "переводити гроші" і як надолужувати прогаяне
Тепер про всілякі "трощі". Переконана, що це суто журналістський винахід. Пропоную версію того, як він з’явився і почав поширюватися. Майже не маю сумніву в тому, що спочатку була "кораблетроща". Чому? Тому що якомусь журналістові, який тільки взявся писати і говорити українською, треба було повідомити про те, що російською називається "кораблекрушение". Але в цьому разі журналіст навіть у "Дядька Гугла" не запитав, як це українською, бо той відповідає "аварія корабля". А краще – "корабельна аварія". Журналіст окремо вирішив перекласти корабль і крушение. Крушение перекладав як похідне від "крушить", українською трощити. Так вийшла кораблетроща. Потім з’явилися авіатрощі й автотрощі і просто "трощі". Але "троща" – це діалектна назва очерету, саме таке його значення подають і словник Грінченка, і Академічний тлумачний словник.
Читайте також: Уроки української: Як одним словом у різних мовах можна назвати протилежні поняття
Утім, розплодилося тих "трощ" так багато, що "Словопедія", яка з’явилася набагато пізніше, ніж вищезгадані словники, вже зафіксувала їх, хоч ще років десять тому ніхто не казав таких слів. Погоджуюся, що мова – "живий організм", вона збагачується новими словами, але навряд чи добре, коли ті нові слова народжуються шляхом калькування. Приблизно так само мові довелося змиритися з масовим використанням слів "відтак" і "наразі", так красиве слово "несподіваний" перетворилося на незграбне "неочікуваний" (а несподіванку "неочікуванкою" не пробували називати?).
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця