Стрітення Господнє, День операційної медсестри і День визволення Афганістану: Що відзначаємо 15 лютого

У світі 15 лютого відзначають Міжнародний день операційної медичної сестри. Робота в операційній – одна з найскладніших у медсестринстві. Медсестри в операційній – без перебільшення, "додаткові руки" хірурга. 

А ще 15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак (Всесвітній день онкохворої дитини).  Головна мета цієї події – привернути увагу суспільства до проблеми онкохворих дітей та поширити інформацію про те, як їм можна допомогти.

Відзначають 15 лютого День святкування самотності. Це свято на противагу Дню закоханих, який відзначали напередодні (14 лютого), воно запроваджене для тих людей, у кого поки що немає партнера для романтичних стосунків. Особливо популярне це свято в країнах Азії. 15 лютого в беяких країнах самотні люди спеціально йдуть у кав’ярні, а власники закладів нерідко роблять їм знижки, залучають до різноманітних змагань і конкурсів, даючи можливість познайомитися, подружитися і закохатися. 

Є 15 лютого суперечлива продія, яку називають День визволення Афганістану і одночасно День вшанування учасників бойових дій на території інших держав в Україні. День вшанування учасників бойових дій на території інших держав в Україні стосується не тільки тих, хто воював в Афганістані, але приурочений до річниці виведення радянських військ з Афганістану. Ветеранів війни в Афганістані називать воїнами-інтернаціоналістами, і раніше їх вважали героями, а після початку росісько-української війни "афганців" нерідко називають учасниками загарбницької війни, які вимушено виконували накази командування, оскільки перебування радянських військ в Афганістані дедалі частіше розцінюється як окупація. Втім, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав в Україні – не свято, а скорботна дата, хоча й досі учасників війни в Афганістані вшановують, нагороджують і навіть іноді вручають їм автомобілі. 

У церковному календарі 15 лютого – Стрітення Господнє. Християни святкують це свято з IV століття нашої ери. Перше святкування відбулося в Єрусалимі та носило тоді іншу назву: "40-й день після Богоявлення". Слово "стрітення" перекладається зі старослов’янської мови як "зустріч" або "радість". Святкується зустріч немовляти Ісуса Христа з праведником Симеоном, яикй визнав у дитині Месію. Батьки принесли Ісуса в храм, за давнім звичаєм, на 40-й день після народження, і старець Симеон вихваляв Христа як Сина Божого.

Звичаї, обряди і забобони 15 лютого 

15 лютого забороняється будь-яка робота, крім тої, яка служить на благо людям. Не дозволяли навіть заробляти гроші.

Вживання алкоголю на Стрітення Господнє – під серйозною забороною.

Не можна виконувати домашню роботу, наприклад, шити чи вишивати.

15 лютого не варто вживати лайливі слова.

У народі вірили, що на Стрітення Господнє зима з літом зустрічається. 15 лютого існувало свято ще за язичницьких часів, але тоді люди готувалися до приходу весни, співали особливі пісні-замовляння, щоб тепла погода швидше прийшла. А ще цього дня було прийнято ворожити. Наприклад, на ніч на вулицю виставляли тарілку з зерном. Якщо зранку бачили на ньому росу, значить врожай буде хорошим. А якщо зерно залишалося сухим – чекали поганого урожаю.

З приходом християнства на Стрітення Господнє почали ходити до церкви, святити свічки та воду. Освячену цього дня воду оберігали і пили лише під час хвороби, адже вірили, що вона наділена силою. 

Прогноз 15 лютого 

Якщо відлига, то весна прийде рано і буде теплою;

яка погода на Стрітення Господнє, такою і весна буде;

15 лютого йде сніг – весна буде затяжною і дощовою;

якщо сніг мете, чекайте на хороший врожай зернових;

15 лютого ясна і тиха погода – до хорошого врожаю льону;

якщо зі стріх капає, то вродить пшениця.

Події 15 лютого 

1574 рік – у Львові Іван Федоров видає першу друковану книжку на сучасних українських землях, яка називається "Апостол";

1686 рік – у Парижі відбувається прем'єра опери Жана Батіста Люллі "Арміда";

1913 рік – у Нью-Йорку відкривається перша виставка авангардного мистецтва;

1919 рік – Українська Національна Рада ухвалює закон про вживання української мови у державних установах;

1926 рік – виголошують найдовшу в історії парламентську промову (депутат Мартінсон у парламенті Естонії витратив на неї 11 годин);

1931 рік – виходить перший фільм про Дракулу;

1939 рік – в обласному ефірі новоствореної Запорізької області вперше звучать позивні "Радіо Запоріжжя";

1946 рік – офіційно оголошують про створення ENIAC – це був перший електронний комп'ютер у світі;

1969 рік – Роберт Едвардс із Фізіологічної лабораторії Кембридзького університету вперше здійснює штучне запліднення людської яйцеклітини;

1989 — завершено виведення "обмеженого контингенту радянських військ" з території Афганістану (розпочато 15 травня 1988);

1989 рік – у Києві утворюють "Ініціативний комітет відновлення Української Автокефальної Православної Церкви в Україні".

Народилися 15 лютого 

1915 рік – американський фізик-експериментатор, нобелівський лауреат Роберт Гофстедер;

1926 рік – японська письменниця Мацутані Мійоко;

1933 рік – український письменник-фантаст Володимир Савченко;

1940 рік – українська кіноакторка Катерина Крупенникова;

1947 рік – американський композитор Джон Адамс;

1951 рік – американська кінозірка Джейн Сеймур;

1952 рік – український кінорежисер Олександр Муратов;

1953 рік – народний артист України Анатолій Хостікоєв;

1954 рік – мультиплікатор, творець Мет Ґрейнінґ;

1974 рік – австрійський автогонщик, пілот "Формули-1" Александр Вюрц.

Талісманом людини, народженої 15 лютого, є авантюрин. Цей камінь був дуже популярним в Давньому Єгипті та в Китаї. В цих землях його відносили до рідкісних мінералів. А в країні Сонця, що сходить, авантюрин навіть використовували для виготовлення імператорської печатки.

Померли 15 лютого 

706 — Тиберій III, імператор Візантії

1549 — Содома, італійський художник епохи Відродження

1637 — Фердинанд II, імператор Священної Римської імперії

1781 — Ґоттгольд Ефраїм Лессінґ, німецький письменник

1833 — Микола Гнідич, український письменник, вчений і театральний діяч

1846 — Отто Коцебу, російський мореплавець німецького походження, який здійснив три навколосвітні подорожі

1857 — Михайло Глінка, російський композитор

1892 — Федір Білоус, український громадський, культурно-освітній діяч, педагог

1916 — Геннадій Ладиженський, український маляр.

1928 — Якоб Смітс, голландсько-фламандський художник.

1939 — Кузьма Петров-Водкін, російський художник.

1959 — Оуен Віланс Річардсон, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1928 року.

1965 — Нет "Кінґ" Коул, американський співак і музикант

1979 — Павло Шандрук, український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, командувач Української Національної Армії

1981 — Карл Ріхтер, німецький диригент.

1988 — Річард Фейнман, американський фізик, один з творців квантової електродинаміки. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1965, разом з Синітіро Томонагою і Джуліаном Швінгером).

2004 — Герман Гогебак, німецький військовий льотчик-ас.