Дитячий травматолог Андрій Карпович: Не лізьте в рану нічим, якщо ви не лікар і не медсестра

Літо – пора гаряча, і цим нікого не здивуєш. Але гаряча вона не тільки через спеку і підвищений рівень пожежної небезпеки. Це пора величезного навантаження на дитячих травматологів. Про це кореспондентці Depo.Вінниця розповідає лікар ортопед-травматолог Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні Андрій Карпович.

– Літо – це час, коли мені й моїм колегам вгору глянути ніколи, – розпочав розповідь Андрій Карпович, коли його нарешті вдалося "упіймати" для інтерв’ю. – У нашій роботі є сезонність, але якщо на інших фахівців навантаження зростає восени  і взимку, то в дитячих травматологів усе навпаки. Зростання кількості травм починається навесні (приблизно на початку травня) і закінчується жовтнем. Після того, звісно, діти теж часто травмуються, але з весни  до осені, а особливо влітку, під час канікул, кількість травм у дітей різного віку зашкалює. За добове чергування в травмпункті дитячої обласної лікарні доводиться приймати до ста пацієнтів. У середньому буває по три операції за таке чергування. По суті, це припадає на одного травматолога. Слава Богу, є інтерни, які допомагають, бо в іншому разі впоратися з цим усім було б нереально. Особливо, якщо трапляються тривалі операції – по три години, а за цей час можуть привезти 20 нових пацієнтів. Звісно, невдоволених багато, бо люди приїздять з травмованими дітьми: дітям боляче, вони плачуть, дорослі хвилюються, обурюються, що доводиться чекати. Особливо "весело" у вихідні і вночі.

Літо відрізняється від зими, мабуть, не лише за кількістю, а й за видами травм?

– Так, влітку основні "постачальники" дитячих травм  – дерева, велосипеди, турніки, тарзанки, скейтборди, електросамокати, мопеди… Скутери і електросамокати – це вже просто пошесть якась. Усе відповідно до розвитку технологій. Чи не кожної зміни до нас потрапляють травмовані скутеристи. Підлітки ж масово їздять на мопедах, а до нас привозять дітей від 0 до до 18 років. Наслідки ДТП – дуже поширений "літній" вид травм у дітей. Читаю стрічку новин і мимоволі аналізую: о, оце такому-то лікарю на зміні попалося, а оце – іншому; о, а це ж та дитина, що в мою зміну привезли, я оперував чи гіпс накладав…

Андрій Карпович з колегою Денисом Кочергою 

А зима – це не сезон дитячих травм. Це для "дорослих" травматологів гаряча пора, а для дитячих – ні. О, і ще затяжні дощі ми влітку любимо, тоді в нас набагато менше пацієнтів. Проте саме взимку бувають тяжкі поранення після вибухів петард – відірвані пальці, наприклад.

І часто бувають справді відірвані, чи це таке узагальнення?

– Пошкоджені – дуже часто, а приблизно в одному з десяти випадків – таки відірвані. 

Це про старших дітей. А як найчастіше травмуються найменші?

– У найменших це переважно падіння з висоти. Дитячі майданчики, паркани, високі сходи. Навіть просто в квартирі, в якій ніби все влаштовано так, щоб дитині було зручно й безпечно, маленькі діти можуть зазнати серйозних травм, якщо залізуть "кудись не туди", або батьки не стежать за ними, як слід.

"Кудись не туди" потрапляють не тільки маленькі діти, а й підлітки… Буває у вашій практиці щось таке, від чого доводиться здригатися?

– Мене вже складно чимось здивувати, але іноді побачене врізається в пам'ять надовго. Маленькі діти іноді запихають пальці у м’ясорубки, січкарні, бувають жахливі порізи склом. У маленьких дітей такі травми набагато серйозніші, ніж у старших, адже поверхня руки маленька (найчастіше ріжуть саме руки), а осколок скла – великий. Часом доводиться просто таки пришивати кисть. Це якщо вчасно привозять дитину, і ми встигаємо це зробити, адже в таких випадках кожна хвилина дорога, це не перебільшення.

Дуже складні травми, пов’язані з усілякими агрегатами. Наприклад, нога потрапила в газонокосарку, мотоблок. Бувають вогнепальні травми, хоч, здавалося б, у дітей такого не мало б бути. Трапляється таке нечасто, але приблизно раз на рік бувають у мені юні пацієнти з вогнепальними і навіть осколковими пораненнями. Батьки не завжди ховають від дітей рушниці або не встигають усвідомити, що дитина вже виросла і може зацікавитися таким "недитячим" предметом. І от коли батьків немає вдома, підлітки можуть поранити себе, друга, брата сестру. Кілька років тому була 16-річна пацієнтка, яку привезли з пораненням після вибуху гранати. Її хлопець повернувся з АТО, привіз звідти таку небезпечну "іграшку". Похвалитися, мабуть, хотів. Граната вибухнула.

Пам’ятаю одне жахливе вогнепальне поранення: 16 років хлопцеві, нижня третина гомілки була прострелена з рушниці. Діра така величезна в нозі. Перелом ми стабілізували, але була дуже специфічна травма. Викликали ми на підмогу судинних хірургів, але як не старалися, а закінчилося все ампутацією.

Ще одна незабутня травма. Хлопчикові 11 років. Ногу затягнуло в мотоблок. Нас привезла до нього санавіація. Нога в дитини була така порвана, що мимоволі виникло запитання: у вас тут що – акули завелися? Шкіри на нозі практично не було, м’яких тканин теж, сухожилля шматками порубане. Лікуванння було дуже тривале, з кількома пересадками шкіри, але ногу врятували. Щоправда, функції її досить обмежені після того, але ампутації вдалося уникнути. Бігати не буде, але ходити хоч якось може.

Читайте також: Чому препарати від болю в суглобах можуть більше нашкодити, ніж допомогти

Все ж краще, ніж ампутація!

– Краще. Але бувають випадки, коли ампутацію краще провести одразу, якщо є підозри, що таки доведеться. Але морально це дуже тяжко, тим більше, коли йдеться про дітей. Часу на роздуми буває небагато, і є чіткі показники, за якими визначається необхідність ампутації. І все ж, навіть якщо особливих сумнівів не виникає, скликають консиліум, лікарі стараються не робити цього за одноосібним рішенням.

Вам доводилося ампутувати дитині руку чи ногу?

– Самому – ні, а брати участь у таких операціях доводилося не раз. Якби мені привезли дитину з травмою, яка вимагала б ампутації, я скликав би консиліум. І для того, щоб уникнути помилки, і навіть щоб перестрахуватися юридично. Можливе ж таке, що батьки кричать "Робіть що завгодно тільки б дитина вижила!", а коли дитині ампутують руку чи ногу і таким чином врятують життя, починаються претензії: "Ви моїй дитині ногу відрізали!".

Травми у місті і в сільській місцевості  відрізняються?

– Хм… Я ніколи спеціально над цим не замислювався, але мабуть, певне розмежування є. Мотоблоки сокири, бензопили, "болгарки", коси – всім цим, як правило, травмуються в селі, бо в місті якщо і є приватний сектор, то присадибні ділянки не дуже великі, і в людей немає стільки небезпечних інструментів, як у селах. Та й міські діти не дуже беруть участь в якихось сільгоспроботах, навіть якщо в село до родичів приїздять. А в селі діти змалечку працюють у господарстві, рано стають самостійними, іноді аж занадто самостійними. Часом просто в голові не вкладається, як чотирирічна дитина себе сокирою по руці вдарила? Чому та сокира була в такому місці, що дитина могла нею гратися? Сокира досить важка – як дитина її підняла?

У селах нерідко причиною травми стає тарзанка, взагалі поширені травми під час купання (ріжуть ноги, стрибають на каміння чи ще на щось уводі натикаються).

Певний час тому був популярний паркур – у нас це були переважно стрибки з гаражів. Це переважно міські розваги. Щось останнім часом "притихли" вони, давно не було на прийомі дітей з такими травмами.

Травми в ДТП класифікувати складніше, але "самокатники" поки що переважають у містах.

Читайте також: Спортивна травма: Хто найчастіше потрапляє на операційний стіл, і чи можна тренуватися без сумних наслідків

Що робити дорослим, які опинилися поруч з травмованою дитиною? Чого не можна робити? Про що обов’язково повідомляти, коли викликати швидку допомогу?

– Якщо це перелом (видима деформація чи навіть підозра на перелом), зафіксувати його чимось (годяться дошки, твердий картон), примотати. Нічого для шини немає – ногу до ноги можна прив’язати. Травма руки – підв’язати руку за лікоть.

Якщо це рана і ллє кров, накласти джгут. Якщо маєте бинт, прикрийте бинтом, чистою серветкою, чистим носовичком. Не "лізьте" в рану ніякими речовинами, якщо ви не лікар і не медсестра. Чи промивати рану? Не поспішайте. Хіба що чистою кипяченою й охолодженою водою. Не треба промивати сечею (таке часом роблять, але я наголошую – НЕ ТРЕБА!), горілкою, йодом, зеленкою.

Якщо рана брудна – нічого, лікар приїде і розбереться, не робіть того, що може нашкодити травованому.

А що робити, доки їде "швидка", якщо відірвало пальці, ногу, руку?

– По-перше, накласти джут, щоб зупинити кровотечу, і записати час, це дуже важливо. У такому випадку є максимум три години, щоб потрапити на операційний стіл, де хірурги спробують врятувати відірвану кінцівку чи пальці. І для цього потрібен не тільки травматолог, а й судинний хірург і мікрохірург. Те, що відірване, в ідеалі слід покласти в пакет з льодом, але влітку з цим складно, хіба що поруч є холодильник з морозильною камерою.

Як правильно  викликати "швидку" до травмованої дитини?

– Коли  телефонуєте на 103, слід  сказати, дихає дитина чи ні, чи є кровотеча і яка саме, якщо перелом, то закритий чи відкритий. Далі диспетчер сам підкаже, але головне – потрапити в лікарню якомога швидше.

*** 

– Навряд чи є діти, які ростуть без травм, – каже наостанок Андрій Карпович. – Все передбачити не можна. Але якщо за малими дітьми наглядати як слід, а старших навчати правил безпеки, у дітей значно зростають шанси нічого собі не пошкодити.