Як заміжжя людей "калічить": Була Кривопала, а стала Кривобока

"– Іванов!

– Я!

– Петров!

– Я!

– Сидоров!

– Я!

– Ви що – брати?

– Ні, однофамільці".

Чули цей анекдот? Він – про безликість прізвищ, які не дозволяють розібрати, хто є хто, доки не матимете доказу у вигляді фотографій, якихось уточнень чи живого власника прізвища. З банальними і поширеними прізвищами жити просто нецікаво. В Україні – десятки тисяч Мельників, Кравчуків, Петренків і іже з ними. І як їм лад дати? Інша справа, якщо ви – Непийпиво, Недайборщ, Нетудихата, Тягнирядно, Перекинькорито чи, скажімо, Неженигорілку. Можна й простіше: Баран, Огірок, Телепень, Тютя… Не вірите, що такі бувають? Ще й як бувають! От, наприклад, в одну з кімнат університетського гуртожитку (це було в ті далекі часи, коли в Києві був тільки один університет, а те, що потім поставало університетами, називалося інститутами, або й взагалі не існувало на світі білому) поселили хлопців з прізвищами Сало, Цибуля і Півторалітра. Їй-право, не брешу! Не те, що весь гуртожиток, а все студмістечко з його кількатисячним населенням, про цю кімнату чуло. А кому була цікава кімната, в якій жили Кузьменки чи Іваненки? Правильно, нікому…

У класі, де колись навчалася авторка цих рядків, був цілий набір чудових українських прізвищ: Муха, Горобець, Редька і Пиріжок. Літай – не хочу. Їж – не хочу. А якось одна моя знайома на прізвище Кривопала вийшла заміж і отримала від чоловіка прізвище …Кривобока. От як, виявляється, заміжжя людей "калічить"!

Але від чоловіка можна отримати ще й не таке прізвище! Якось в один з пологових будинків (розповідала дочка акушерки) привезли жінку на пологи. То чергова бригада довго мала з чого сміятися. Навіть тоді, коли жінка народжувала, не могли вгамуватися. Справа в тому, що пацієнтка мала прізвище …Підотрисрака. І жінка чесно зізналася, що то не її дівоче прізвище, таке було в чоловіка. І як же треба кохати свого судженого, щоб вийти заміж і так себе при цьому обізвати! Чи всі здатні на таке заради коханого? Отож-бо й воно…

А в одній з вінницьких шкіл навчався хлопчик на прізвище Пересеридорога...

Проте таке прізвище вимовляти на людях хоч і незручно, але таки можна. Спробуйте вимовите отаке: Архенійволоконточепопендряковська. Рівно тридцять три літери. Можете перевірити. Можна просто уявити, що ви запхнули в одне прізвище весь алфавіт. То нічого, що деяким літерам не пощастило в нього потрапити, зате інші по кілька разів повторюються. А людина з таким прізвищем на світі є – подруга божилася, що знайома з нею особисто. І жила (чи й досі живе) ця людина не десь там, де графські титули у кільканадцять поверхів пишуться, а в Харківській області. І ім'я в неї цілком людське. Тетяна, здається. Вона навіть тоді викладачем у якомусь навчальному закладі працювала. Цікаво, у скільки рядків її прізвище у паспорті написане? Моя подруга, яка мала честь бути знайомою з цією, як її там… (читайте вище), мабуть з місяць вчила це довжелезне прізвище напам'ять, а потім хвацько видавала його такою скоромовкою і на такій швидкості, що не можна було розібрати навіть з десятого разу.

Якщо ваше прізвище здається вам не таким вагомим, як хотілося б, його можна змінити. Наприклад, при одруженні. Хоча можна й без нього. Чоловіка з набутим прізвищем Противсіх (у "дівоцтві" – Гуменюк) пам'ятаєте? Той, щоправда, не одружувався, щоб таке прізвище отримати, а в президенти балотувався. Але то деталі. Повернімося до зміни прізвищ шляхом заміжжя. Буває, що своє прізвище гріє душу і без нього ну ніяк не можна обійтися, а наречений хоче наректи (ой, пардон за тавтологію) дівчину ще й своїм. Усе просто – берете подвійне прізвище. До Кривопалої-Кривобокої моя знайома не додумалася (от вони з чоловіком, мабуть, тавтології боялися дуже), а інша дівчина (цю я не знала особисто, але заочно були знайомі) могла отримати такий поетичний варіант прізвища, що аж дух перехоплює. У дівоцтві вона була Мартишкою, а її наречений мав прізвище Какало. І всі рекомендували їм поєднати прізвища і стати подружжям Мартишка-Какало. Щоправда, подальша доля їхнього прізвища, як і подружнього життя, мені невідома.

Оййо! Я тут на хвилинку уявила, а що було б, якби Архенійволоконточепопендряковська, виходячи заміж, взяла подвійне прізвище? Хай навіть не таке скажене, як у неї самої, а хоча б… Архенійволоконточепопендряковська-Пиндик?

Але зійдімо з небес на грішну землю. В одному селі був комбайнер на прізвище Гуй. Знаєте, як його всі називали? Здогадуєтеся, мабуть. Але прізвище він не змінив, бо в кого ще таке є? А з чоловіком моїм разом служив боєць Хууєв...

А які розкішні бувають поєднання імен і прізвищ! Сруль Поляков. Габріела Хаймович. Катаріна Півень. Клеопатра Непийвода. Їйбо-присійбо, не брешу. Клеопатру Непийводу знала особисто. Немає її вже давно, а в селі бабу Клеопатру пам'ятають, хто знав. Бачили б ви її на городі з сапою! Царствені, мушу сказати, рухи то були. І наздогнати її на полі ніхто не міг. І язик не повертався сказати, що сапати буряки – не царська справа, якщо сама Клеопатра, хоч і Непийвода, так віртуозно це робила. Але то вже про інше.

А в мене, до речі, прізвище теж нічогеньке. Не Архенійволоконточепопендряковська, але все ж…

Віолетта БЕЗСТОГРАМНЕПРОЧИТАЄШ

Нагадаємо, що на місцевих виборах-2015 українцям пропонували обирати Боль і Водку.