Лайм - не фрукт: Що треба пам'ятати, аби вберегтися від кліща

Якщо років 30 тому виявити на собі кліща після прогулянки на природі було чимось на кшталт сенсації, то сьогодні без розповідей про знайденого на тілі, одязі або домашньому улюбленці паразита не обходиться жодна історія про пікнік на дачі чи в лісі. Але головна небезпека кліщів полягає не в тому, що вони стали частіше чіплятися до людей, а в хворобах, якими можна від них заразитися.

Про них Depo.Вінниця розповів завідувач відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ" Степан Томин.

"Кліщі можуть переносити вірусний енцефаліт, який в України переважно реєструється на території Волинської та Одеської областей, а також у Криму. На Вінниччині із початку спостережень випадків цього захворювання не фіксувалось", - пояснює він.   

У той же час упродовж останніх років спостерігається стрімке зростання захворюваності на хворобу Лайма, або кліщовий бореліоз. На Вінниччині її почали реєструвати з 2003 року (по Україні – із 2000-го). За цей період рівень захворюваності серед населення області зріс у майже 200 разів: від декількох випадків на початку періоду реєстрації до 517 у 2018 році, коли близько 60% були підтверджені лабораторно. При цьому рівень склав майже 33 випадки на 100 000 населення при загальноукраїнському показнику 13 на 100 000.

"Кліщовий бореліоз відомий із 1975 року, коли був відкритий збудник захворювання. І ми не можемо говорити, що до 2000 року ніхто на цю недугу не хворів. Хворів, але не завжди правильно встановлювали діагноз. А сьогодні лабораторної діагностика хвороби Лайма перебуває на доволі високому рівні", - коментує статистичний стрибок Степан Томин.

Активізуються кліщі навесні, із настанням тепла, коли голодними просинаються після зимової сплячки. Але якщо раніше основним "годувальником" паразита була велика та мала рогата худоба, ті ж корови та кози, то внаслідок скорочення її поголів`я кліщі змушені були шукати інші джерела харчування, одним із яких і стала людина.

"Коли ми йдемо у ліс чи парк, ми повинні розуміти, що ризик того, що на наш одяг або наше тіло потрапить кліщ, дуже й дуже високий. Але не кожен кліщ є інфікованим збудником хвороби Лайма. З іншого боку, ми завжди мусимо пам`ятати, що кліщ може бути інфікований", - зазначає Степан Томин. Це підтверджує і статистика: із 332 кліщів, які минулого року дослідив Вінницький обласний центр МОЗ, носіями збудника бореліозу були 15%.

Зазвичай кліщі не заповзають на високі дерева, натомість чатують на жертву на траві чи кущах на висоті до одного метра від землі. Тож перший засіб захисту – максимально закритий одяг та наявність головного вбрання. Ефективним засобом профілактики є і обробка одягу спеціальними спреями. Головне – дотримуватися інструкції та зважати на термін придатності.

Одна з найулюбленіших ділянок тіла людини, куди полюбляють присмоктуватися кліщі, – це волосиста частина голови. Саме тому, зазначає Томин, частіше жертвами кровопивць стають жінки. Серед інших вразливих ділянок – область за вухами, під пахвами, в паху, там, де шкіра ніжніша.

Присмоктується кліщ не одразу, протягом деякого часу він може залишатися на одязі. Тому по поверненню додому одяг бажано випрати та випрасувати. І ні в якому разі не лягати в ньому спати. Адже за ніч кліщ може встигнути знайти зручне місце для трапези. При цьому сам укус людина може не відчути, адже кліщ впорскує у кров людини речовину, яка зменшує чутливість. А ось коли він вже почне смоктати кров, може виникнути неприємне відчуття.

Якщо це сталося, потрібно звернутися до лікаря, сімейного або хірурга, і в жодному разі не намагатися видалити кліща самостійно. Не варто також заливати паразита олією чи іншою рідиною: цей метод є неефективним, оскільки кліщ сам відвалиться лише тоді, коли насмокчеться крові.

Видаленого кліща потрібно покласти у герметичну ємність та занести до лабораторії, де протягом декількох годин з`ясують, чи є кліщ носієм хвороби Лайма. Так само варто дослідити кліща і у випадку, якщо ви встигли зняти його з тіла чи одягу до того, як він встиг до вас присмоктатися.

 "При хворобі Лайма інкубаційний період триває від двох днів до двох місяців, зазвичай – 12-14 днів. Перша ознака захворювання – поява у місці укусу червоної круглої плями, яка може сягати 6 см в діаметрі. Початок недуги може супроводжуватися підвищенням температури та головними болями, що нагадує прояви респіраторного вірусного захворювання", -  пояснює Степан Томин.

Специфічної профілактики хвороби Лайма не існує. Якщо буде лабораторно доведено, що людину вкусив інфікований кліщ, їй можуть призначити профілактичний курс антибіотикотерапії, яка є дуже ефективною при цьому захворюванні. Це ж лікування призначають і при настанні захворювання. Якщо ж терапії людина не отримує, хвороба перетікає у хронічну форму, при якій вражаються суглоби та нервова система.

Заразитися хворобою Лайма від хворої людини неможливо. Але трапляються випадки передачі захворювання від інфікованої вагітної матері до дитини. Не може передатися захворювання і від недужої тварини. Втім, і тут є виняток: вживання сирого молока від інфікованої корови чи кози. Але протягом останніх років, зазначає Томин, не було зафіксовано підтверджених фактів такої передачі.