Експерт з енергоощадності: Як вентиляція краде тепло і чи можливо зробити "хрущовку" економною

Навіть в будинках, де це не було перебачено проектом, - "хрущовках", "сталінках" та новіших, але абсолютно не енергоощадних "панельках" – можна заощадити енергію і, відповідно, гроші мешканців за комірне

 

За два роки у Вінниці має з`явитись будинок, джерелами енергії для якого стануть сонце та земля. Як запевняють автори проекту, за комірне його мешканці платитимуть у рази менше за жителів звичайних осель, і при цьому їх абсолютно не зачепить підвищення цін на гарячу воду, електрику, газ та опалення. 

Втім, переважна більшість віннничан – мешканці будинків, які не можуть похвалитися ані можливістю використовувати альтернативні джерела енергії, ані здатністю ефективно використовувати традиційні. Тож як бути тим, хто мріє скоротити свої витрати на "комуналку", однак проживає у "хрущовках", "сталінках" та більш нових, але абсолютно не енергоощадних будинках, Depo.Вінниця розповів експерт з енергоефективності Віталій Дужак.

– В уяві більшості людей поняття енергоефективності пов`язане з заміною вікон на пластикові, закритими дверима у під`їзді та зовнішнім утепленням стін. А про що насправді йдеться, коли ми говоримо про економне використання ресурсів?

– Заміна вікон та дверей у деяких випадках дає не більше 1% економії. Насправді будь-які роботи у цьому напрямку потрібно починати з енергоаудиту. Він включає різні параметри: проникнення повітря, герметичність, тепловтрати через вікна та двері, тепловтрати через вентиляцію, ефективність споживання електроенергії. За точку відліку береться наявний стан – аудитор знає, яким цей стан може бути, і цей розрив потрібно скорочувати. Але це може бути за рахунок різних заходів.

– Які з будинків, збудованих до 2000 року, перебувають у найкращій ситуації?

– Цегляні будинки завжди були теплішими. Але якщо брати комплексно, то великої різниці між ними та панельними немає.

– Але вважається, що панельним додають проблем стики. Невже вони не впливають на ситуацію?

– 60% втрат тепла у будинку відбувається через вентиляцію. Тому байдуже, цегляний будинок чи панельний. Далі йдуть стіни, відкоси, міжпанельні стики. Тому старий житловий фонд практично однаково не ергоефективний. Але й нові будинки далеко не "втекли".

– Якщо 60% енергії будинок втрачає саме через вентиляцію, цьому можна зарадити?

– Європейці давно знайшли вихід: примусові вентиляційні установки з рекуперацією. Свіже повітря затягується, відпрацьоване видаляється, але при цьому є теплообмінники, де нагрівається повітря, тобто відбувається повітряний теплообмін. І тоді втрачається 7-10% тепла.

– В Україні ця методика застосовується?

– Так, але не масово, а в житловому фонді майже не використовується. Вважалося, що провітрювання має відбуватися через вікна. Коли рами були дерев`яні, це спрацьовувало, а з пластиковими вже ні. У пластикових вікнах мають бути щілини для провітрювання, але їх практично ніхто не робить такими.

– Скільки енергії споживають старі будинки в середньому?

– 350 кВт на квадратний метр на рік. Нові – близько 200 кВт. Декілька років вже діють норми, які встановлюють цифру 80, а в минулому році були прийняті ще жорсткіші – не більше 55. Але не було обов`язкової сертифікації енергоефективності, тому на дотримання цих норм дивляться крізь пальці. Улітку має набути чинності закон, за яким сертифікація енергоефективності буде обов`язковою, і без неї будинок в експлуатацію не введуть. Але дія цього закону буде поширюватися вже на ті будинки, які проектуватимуться після набуття ним чинності.

– Будинки, які зводили в Європі одночасно з нашими "хрущовками", були більш ефективні?

– Мабуть, так. У ті ж 1970-1980-ті роки німці, наприклад, теж намагалися будувати дешевше житло, ті ж самі "хрущовки". Але їхні будинки все одно вдвічі-втричі ефективніші, тепліші за наші того ж періоду.

– Справа у якості матеріалів чи у дотриманні норм?

– Справа у якості будівництва. Наприклад, коли кладуть цеглу, шар розчину має бути суцільним. А у нас ляпнули раз-другий – в результаті стіни діряві. І штукатурка ці дірки не закриє, особливо якщо вона з піску та води робилась.

– За рахунок чого, згідно з сучасними нормами, має зменшитись енергоспоживання будинків?

– За рахунок багатьох речей. Це, зокрема, і утеплення стін, даху та фундаменту, і енергоефективні вікна, які не пропускають холод ззовні та тепло зсередини, і використання рекупераційних установок для провітрювання, які вдвічі зменшують енергоспоживання будинку.

– Чи можливо зробити енергоефективними будинки, яким по 40-60 років?

– Можемо подивитися на німецький досвід реновації. Береться "хрущовка", повністю розбирається так, що залишаються самі стіни, і комплектується по-новому: вікна, двері, утеплювачі… Але така реновація дуже дороговартісна.

– В Україні теж планувалося щось подібне…

– Проблема в тому, що більшість людей проти. Мешканці старих будинків – переважно пенсіонери, які отримують субсидії, і для них питання економії не надто актуальне. Мабуть, воно стане актуальним, коли субсидії зовсім скасують, а ціни на комунальні послуги зростуть удвічі-втричі.

– А реновацію окремо взятої квартири можна провести?

– Так, якщо є можливість відмовитися від централізованого опалення і зробити в усьому будинку комплексне утеплення зовнішньої стіни. Або модернізувати/встановити новий ІТП (індивідуальний тепловий пункт з можливістю погодного регулювання) та поквартирного обліку теплової енергії.

– Реновація – це кошти. Яку суму потрібно мати і як довго вони буде окупатися за рахунок набутої енергоефективності?

– Потрібно приблизно від €5 тис., а термін окупності – 10-15 років.  

– На Заході такі ж терміни?

- Так, іноді навіть більше. Але європейці вважають це нормальним. Тим більше, що у них діють програми, за якими держава компенсує частину витрат, а відсотки за кредитами нижчі, ніж у нас.

– Уявімо, що у господарів є потрібна сума й вони вважають, що 10-15 років – це нормальний термін. Що вони можуть зробити в своїй квартирі?

– Встановити вентиляційну установку, яка буде повертати тепло в квартиру, та повітряний тепловий насос, який забезпечить опалення та гарячу воду й при цьому зменшить витрати на них у декілька разів.

– Але при цьому людина має відключитися від центрального опалення та гарячої води.

– Так. Інакше вся ця модернізація не має сенсу.

– Тобто виходить, що централізоване опалення та гаряче водопостачння – це стримуючі фактори?

– Так. І якщо відключитися від них немає можливості, людина фактично стає заручником.

– Що, окрім індивідуального опалення, є енергоефективного в нових будинках?

– Утеплення, хоча й не дуже якісне. Але індивідуальне опалення не стільки надає енергоефективності, скільки створює екологічну проблему, бо з кожної кватирки йде труба, яка чадить у вікно сусіду вище поверхом.

– Що можна зробити з квартирою в такому будинку?

– Вентиляційна установка плюс відмова від газового котла та встановлення теплового насоса.

– А якщо взяти ширше – цілий будинок?

– З цілим будинком набагато простіше, якщо мешканці дійдуть згоди. І починати потрібно з повного енергоаудиту, далі – утеплення. При цьому шар мінеральної вати (або іншого ефективного і екологічного утеплювача) має бути сантиметрів 20-25, а особливу увагу потрібно приділити стикам, щоб унеможливити появу теплових містків. Добре, якщо в будинку є своя котельня: вона набагато ефективніша, ніж маленькі котли в кожній квартирі. Також потрібно утеплювати фундамент, бо через нього втрачається багато тепла. Але у нас цьому ніколи не приділялась увага.

– Зараз дуже популярна тема сонячних панелей. Для багатоповерхівок це вихід?

– Ні. По-перше, вони дуже дорого коштують. По-друге, якщо будинок великий, на 9-10 поверхів, ці панелі особливого ефекту не дадуть. Якщо на приватному будинку станція у 5 кВт вже дає ефект, частковий або повний, то для багатоповерхівки це крапля в морі. Якщо будинок має 10 тис. м кв., то його річне споживання за новими нормами – 550 тис. кВт. Тобто це має бути електростанція на 0,5 мВт. На даху для неї навіть місця може не вистачити.

Мабуть, для таких будинків більш вигідними будуть геліосистеми, тобто сонячні колектори, які генерують тепло із сонячного випромінювання. У теплий період така система може повністю забезпечити будинок гарячою водою, а в зимовий – допомагати підтримувати систему опалення. І ККД у такої системи вчетверо вищий, ніж у сонячної панелі. У панелі він максимум 23%, у сонячного колектора – 95%: він майже всю сонячну енергію перетворює на тепло. Але такий колектор ще дорожчий, ніж сонячна панель, і термін окупності у нього теж вищий.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця