Йога на воді: Як у Вінниці тренуються і відпочивають посеред Південного Бугу

У Вінниці з’явився новий вид літнього здорового дозвілля: у САП-клубі почали практикувати йогу на воді. Кореспондентці Depo.Вінниця закортіло й собі спробувати, як воно – виконувати асани на САП-борді.

Вінницький САП-клуб росте 

САП-клуб у Вінниці дуже "юний" – створений рік тому. Але за рік САП-серфінг перестав бути для вінничан не баченою раніше дивовижею, адже дедалі більше новачків приходять "погуляти по воді". Є чимало таких людей, які приходять зрідка і розцінюють катання на САП-дошці тільки як розвагу або нестандартний відпочинок. Але утворився й міцний кістяк САП-клубу. І клуб, і його кістяк розростаються. І навіть серед новачків трапляються такі, що після одного-двох занять уже не уявляють, як раніше могли жити без цих цілющих прогулянок і тренувань.

Читайте також: Гуляти по воді: Як вінничани відкривають для себе екзотичний вид спорту і дозвілля

Засновник клубу Костянтин Прилєпський успішно брав участь у багатьох змаганнях. Перемагав у перегонах юних САП-серфінгістів і його син Олексій. Навесні цього року в розпал карантину четверо членів клубу брали участь у дистаційних змаганнях. Кілька разів найбільш активні САПісти вантажили дошки на машину і їхали в пошуках "нової води" і пригод. Так вони не лише урізноманітнюють свої прогулянки, а й пізнають рідний край. Наприклад, виявили, що в місті Бар улітку розкішно квітне ціле "поле" білого латаття. 

А нещодавно Костянтин взявся тренувати групу дітей, а Наталя Курилова, яка вже 10 років займається йогою сама і викладає її всім охочим, почала практикувати йогу на САП-дошках.

"Коли я ще тільки вчилася плавати на САП-борді, САП уже асоціювався у мене з килимком для йоги, – розповідає Наталя. – І я почала виконували на ньому нескладні вправи, щоб спробувати, чи це можливо. Виявилося, що дуже навіть можливо, хоч і не у всьому спектрі. Я навіть танцювати на САПі пробувала (Наталя має досвід викладання східних танців тribal bellydance, або трайбл, – ред.) хоч, звісно, то не був повноцінний танець".

Коли під тобою немає землі 

І от ідея дозріла, і Наталя з Костею вирішили запросити охочих на заняття.

"Цікаво, що на екзотичні заняття з йоги приходять і ті, хто практикував йогу в залі чи на природі, але ніколи не стояв на САПі, і ті, хто вже чудово плаває на САПі, але не пробував займатися йогою, і ті, в кого ні до йоги, ні до САП-серфінгу "не доходили руки", але коли вони почули про таке незвичне поєднання, вирішили, що треба спробувати, – розповідає тренерка. – Не все у всіх виходить, але головне – бажання. Та й ніхто ні з ким не змагається. А йога на воді – це дуже цікаво. Зовсім не те, що в залі. Свіже повітря. Спів птахів. І відчуття, що під тобою немає землі. Її справді немає – там вода. Це особливі відчуття єднання з природою. Такий цілющий спокій. Заради цього люди, які люблять якомога довше поспати вранці, прокидаються ще до 5:00".

Як усе відбувається 

Авторці цих рядків теж закортіло спробувати. Я належу до когорти тих, хто йогою раніше не займався, а от досвід катання на САПі вже має. Але я переконана, що всі новації, які пропонують у САП-клубі, апріорі мають бути цікавами. Отже, підйом удосвіта – і на річку. Заняття розпочинається о 6:30 (вже на воді). Коли день погожий, то просто рай. Тихо. Вода – як дзеркало. З берегів долинає спів пташок. Посеред річки – саморобний буй, "спеціально навчений м’яч", як його називає Костянтин. Зв’язані "носами" докупи САП-дошки зачеплені за той "спеціально навчений м’яч". Наталка красивим голосом каже, що нам робити, а ми обережно (щоб не впасти ж у воду!) намагаємося виконувати її настанови. Виходить не все і не у всіх, але стараємося. Поруч пропливає на САПі Костя, фотографуючи нас. І для цього репортажу, і для того, щоб новоспечені "йогині" похвалилися своїм "досягненнями" у соцмережах. Бо воно ж так: не було фото у соцмережах – не було події (в даному разі – заняття з йоги на воді). 

Тіло не поспішає слухатися. Дошка під ним похитується. Спів пташок потроху розчиняється у міському гаморі – Вінниця прокинулася. А в нас тим часом остання вправа, яку й вправою не назвеш, – релаксація. Лежимо на дошках, розуміємо, що вже не впадемо, раз не впали під час інших вправ, і ловимо себе на думці, що зараз заснемо. Дехто, кажуть, так і робив на попередніх заняттях, тобто засинав на воді. Наталка заспокоює: це цілком нормально, це означає, що тіло розслабилося, а всі тривожні думки і сумніви відлетіли геть.

Словом, в історії літнього дозвілля у Вінниці з’явилася нова сторінка. "Тексту" на ній ще дуже мало, але, без сумніву, йога на воді у місті приживеться. Тобто далі буде.