"Жива" Вінниця в мініатюрі: Чому музей моделей транспорту зазіхатиме на рекорд України

Робота над майбутньою експозицією "кипить": макети будівель та міських ландшафтів уже стоять, залізничні та трамвайні колії прокладено, навіть мініатюрні потяги вже їздять

"Жива" Вінниця в мініатюрі: Чому музей м…

Вінницький музей моделей транспорту має бажання по-перше, перевершити своє ж попереднє досягнення у кількості зібраних експонатів, по-друге, відкрити нову залу, де розмістять найбільший в Україні макет частини міста площею близько 30 кв. м. Буде він динамічним: там їздитимуть потяги та машини та світитимуть ліхтарі.

Залу колекцій та мініатюр у вже популярному серед вінничан та гостей міста музеї по Соборній планували відкрити ще до новорічних свят. Але з різних причин не склалося. Тому тепер директор закладу Олександр Вдовиченко загадувати наперед не береться. Але, каже, макет вокзальної площі Вінниці 1970-х років відвідувачі невдовзі побачать.

Потяги вже їздять

Зараз на місці майбутньої рекордної експозиції "кипить" робота: макети будівель та міських ландшафтів уже стоять, залізничні та трамвайні колії прокладено, навіть мініатюрні потяги вже їздять. Але праця, каже Вдовиченко, потребує особливих підходів – тут не поспішиш: "Точної дати відкриття експозиції ми ще не знаємо, бо все робиться вручну, в тому числі малесенькі фігурки людей і тварин. Це творчий процес, такий проект втілюється вперше, тому не все просто. Думаю, що через 5-6 тижнів вінничани вже зможуть усе побачити".

 

"Частини Вінниці" везуть з Німеччини

Такого формату експозиції, за словами директора музею, в Україні поки немає. Працюють над нею вінницькі майстри, а відтворити атмосферу вокзальної площі намагаються у найдрібніших деталях.

Щоправда, трохи ускладнює роботу те, що більшість матеріалів замовляють у Німеччині. Хто займається колекціонуванням ще з радянських часів, добре пам’ятає монополіста у виготовленні моделей залізниць та поїздів – компанію PIKO із колишньої НДР. У вінницьких колекціонерів навіть вдалося віднайти деякі моделі потягів, виготовлених ще в ті часи у східній Німеччині. Вони й "курсуватимуть" у музеї. Але чимало деталей доводиться й тепер привозити від західних партнерів.    

"Ми починаємо із частини міста – вокзальної площі 1970-х років, а потім, можливо, підемо далі. Переконаний, що цей проект матиме успіх. Але для того, щоб розширювати його масштаби, потрібне і місце, і час, і багато іншого", - говорить керівник музею.

Вінничани-колекціонери

Якщо модель вокзальної площі поки не доступна глядачам, то на іншу складову майбутньої нової зали музею уже частково можна глянути. Це – колекції, зібрані й принесені до музею вінничанами. Так, поки що, у загальній залі експонується мікро арт із золота Михайла Маслюка та його внука Сергія Тетеріна. Мініатюрні композиції практично не видно без мікроскопа. Зараз ці прилади не дуже зручні, але як тільки відкриють нову залу, там поставлять більш сучасні мікроскопи.

Уже готові експонуватись колекції ляльок, макетів кораблів – від вінницького клубу "Стапель", підстаканників – від відомого у Вінниці шоумена Олександра Шемета, літаків та інших цікавинок.    

"Вінничани можуть приносити до нас різні свої колекції. А ми будемо їх періодично виставляти і вони періодично будуть змінюватися, - каже Олександр Вдовиченко. Можна будь-яку колекцію запропонувати - ми розглянемо. Якщо це буде привабливим і цікавим, обов’язково її виставимо".

"Це невеличка хвороба"

На запитання: чи потрібно мати талант, аби стати колекціонерами, Олександр Вдовиченко відповідає, що цей "дар" є у кожного: "Думаю у кожної людини є потяг до того, щоб щось збирати, щось складати. Просто в когось він затухає, а хтось цю рису розвиває. Це така невеличка хвороба, але хвороба здорова. Бо від неї багато гарних емоцій отримують інші люди".

Це ще й затратна справа, каже керівник музею: "Інколи колекціонер може навіть на харчах економити. Буває, що як є десь якась модель, за якою потрібно їхати далеко, то електричками дістаюсь, а не дорогим потягом. Трапляється навіть, що якісь речі закладаєш, щоб тільки цю модель відклали і потім через кілька днів її викупити".

Вдовиченко навіть не береться рахувати, скільки витрачено на ці всі моделі і скільки можна було б справжніх машин на ті гроші купити. "Колекціоную я вже 48 років. Зараз у музеї близько 7 тисяч моделей абсолютно різного транспорту із різних країн світу. Ми були встановили рекорд України, зібравши 5037 моделей. Тепер будемо чекати представників Книги рекордів на відкритті нової зали, перерахуємо експонати і, мабуть, перевершимо, своє ж досягнення. Музей розвивається, є нові ідеї. Хочу, щоб не одним транспортом він був заповнений, а щоб тут було цікаво всім вінничанам і гостям міста".

       

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"