Навіщо львівське сміття помститься вінницьким небіжчикам

Перед Вінницею повстало гостре та делікатне питання: місту потрібен цвинтар. Але проти його будівництва виступили ті, кому "світить" стати сусідами цього місця вічного спочину. І не просто виступили - їх активно підігрівають місцеві політики з "Самопомочі" та "Батьківщини".

Цвинтар №9

Станом на сьогодні усі кладовища Вінниці вичерпали свої територіальні ресурси. Щомісяця в обласному центрі помирає 250 - 320 людей, і лише зовсім мізерна частина небіжчиків кремується або вивозиться для поховання на їхню малу Батьківщину – скажімо, у батьківське село. Решта покійників знаходять вічний спокій на міських кладовищах. Найбільше з них - те, що у селі Лука-Мелешківська – виконало і перевиконало свій "план поховань". Тут ще на початку 2017 року небіжчиків почали ховати в міжквартальних проїздах, викликавши обурення людей, родичі яких були поховані раніше. Адже могили розмістили мало не кожному вільному клаптику землі, що значно ускладнило шлях до інших поховань.

Вже тоді в міській раді почали публічно говорити про облаштування нового кладовища на 36 гектарів в мікрорайоні Сабарів – місце для поховань тут було передбачене Генпланом міста ще у 2012 році. Згодом депутати затвердили проектно-кошторисну документацію і виділили на облаштування цвинтаря 40 мільйонів з бюджету. На новому кладовищі запланували поховання двох типів: традиційне та "європейське" - в сімейні склепи. Також тут працюватиме Дім трауру для представників різних конфесій. Заплановане і облаштування колумбарію, в комірки якого можна буде вкладати урни з прахом.

За прогнозами чиновників міськради, перша черга нового цвинтаря мала почати працювати наприкінці весни - на початку літа поточного року. Втім, вже минає останній місяць літа, а віз і нині там.

Хто "ставить хрест" на новому кладовищі

Першими проти нового цвинтаря збунтувались мешканці одного з найновіших мікрорайонів Вінниці - Академічного. Вони не захотіли бачити похоронні процесії під своїми вікнами, тож влаштували міні-цвинтар під вікнами чиновників.

Конфлікт вдалося загасити досить швидко: у мерії заспокоїли протестувальників, пообіцявши збільшити відстань від мікрорайону до межі майбутнього кладовища і, зрештою, внісши зміни в проект. Міський голова Сергій Моргунов особисто гарантував, що заїзду на кладовище з боку Шкуринців, дорога на які йде повз "бунтівний" мікрорайон, не буде, відповідно, і жалобних процесій. Крім того, в мерії запевнили, що висадять навколо цвинтаря 50-метрову "зелену" огорожу і усіма можливими методами відмежують житловий район від небіжчиків.

На фото: Новобудови мікрорайону "Академічний"

Щойно в міській раді знайшли компроміс із мешканцями "Академічного", повстав інший мікрорайон - Сабарів в межах якого з'явиться кладовище. Аргументів щодо неможливості розміщення нового кладовища у протестувальників-сабарівчан знайшлося чимало. Головний звучить так: "Ми не хочемо". І крапка.

Сабарів - мікрорайон, забудований переважно приватними господами. Тут дійсно зелено та затишно, є вихід до Південного Бугу, тож сабарівчани не хочуть, щоб мало не рекреаційна зона, в якій вони проживають, "приросла" величезним кладовищем з колумбарієм, склепами та Домом трауру. Тим більше, що з часом на під'їзних шляхах з'явиться різний поминальний сервіс, тож цей район, на думку мешканців, ризикує втратити привабливість для зеленого туризму чи велопокатушок.

Гроби в колекторах та трупний яд в Бугу

Ефемерний дискомфорт сусідства з місцем скорботи виявився не надто переконливим аргументом для міста. Тому сабарівчани почали шукати більш ґрунтовні факти.

Справа в тому, що неподалік території, визначеної під кладовище, розташовані міські очисні споруди. Тож протестувальники заявили, що будівництво цвинтаря суперечить санiтарним нормам. Крім того, трупний яд разом із підземними водами, за переконаннями протестувальників, потраплятиме в Південний Буг.

В міській раді цю теорію спростували: "Ділянка розташовується в межах існуючої об'єднаної санітарно-захисної зони очисних споруд та існуючих виробничо-промислових підприємств, що дало змогу об'єднати захисну смугу із санітарними відступами від запроектованого кладовища. Запроектовані відступи від зони захоронення до територій земельних ділянок для будівництва становить 300 м, що відповідає ДСП 173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів" та ДСанПІН 2.2.08-99. Також, заплановано на кладовищі виділити зону під будівництво колумбаріїв з відступами – 100 м відповідно", – відповіли в мерії.

Сабарівчани цьому не вірять і вважають усі пояснення неправдою та спробами "обвести" їх навколо пальця. Далі почала розповсюджуватися неймовірна і божевільна інформація про ймовірність... випадання гробів з могил у колектор. Мер Моргунов заявив, що цей аргумент межує зі здоровим глуздом, і запевнив, що плаваючих гробів з померлими вінничанами не буде. "Ситуaцiя дoхoдить дo aбсурду. Люди пишуть в "Фeйсбуцi", щo грoби пaдaтимуть в кoлeктoр i випливaтимуть aж пiд Гнiвaнню (селище, де колектор впадає в Буг, – Ред.). Нaспрaвдi нaд тим кoлeктoрoм взaгaлi трaдицiйнi зaхoрoнeння нe зaплaнoвaнi. Нaд ним будe рoзмiщeна кoлумбaрнa стiнкa, мiж нeю i пaркaнoм — близькo 40 м. Oтжe, всi нoрмaтивнi aспeкти врaхoвaнo", – зaувaжив Моргунов.

Сабарівчани не заспокоїлися і від протестів не відмовились. Чиновники, у свою чергу, запевнили, що альтернативи розташуванню цвинтаря у Вінниці немає, а відтак зробили спробу розпочати будівництво. Сабарівчани у відповідь заблокували рух техніки, не даючи будівництву розпочатись. Ситуація почала накалятися.

[media type="picture" position="5"

Міська рада не ризикує діяти радикально і поки намагається вмовити протестувальників. Навіть пробує залучити духовенство, яке киває на святість місць для поховань померлих і недоречність протестів. Протестувальники ж запевняють, що на них "натравлюють" тітушок. "Цвинтарний" конфлікт у Вінниці не вщухає.

Львівське сміття vs вінницькі небіжчики. Хто підбурює людей

Разом з тим, варто звернути увагу на тих, хто робить усе, аби конфлік не згасав. Ситуацію цілком очікувано використовують на свою користь місцеві політики і партійці, котрі шукають будь-який привід, щоб попіаритися на конфлікті з владою. Зокрема сабарівчан підтримали двоє депутатів Вінницької міськради від "Самопомічі" Олександр Зєрщиков та Олександр Колісник, а також депутатка від "Батьківщини" Ганна Давиденко. До них долучився колишній головний соратник Садового на Вінниччині Вадим Шкільняк, який перед місцевими виборами-2015 був втягнутий у скандал з розподілом коштів, зібраних для бійців АТО.

І "Самопоміч", і "Батьківщина" останнім часом зарекомендували себе як сили, які мов та баба Яга зі старого радянського мультфільма – завжди проти. Тема вінницького кладовища взагалі дуже "зручна" для партії Садового, бо може бути використана як своєрідне інформаційне "алаверди" за львівське сміття, яким їхнього партійного боса "мурижили" більше року. Блокування будівництва цвинтаря Садовому тільки на користь. Мовляв, його за якісь відходи сварили, а у "зразковій" Вінниці небіжчиків вивезти нема куди.

У "Батьківщини" тим більше нема електорального сенсу підтримувати бідь-які дії вінницької міської ради. Тож не дивно, що сторінка чи не найопозиційнішої депутатки міської ради Ганни Давиденко у "Фейсбуці" просто завалена публікаціями про Сабарів. Сама Давиденко теж не упускає можливості виступити на зборах сабарівчан, а її помічники беруть участь в усіх протестах та блокуваннях техніки.

Більше того, Давиденко влаштовує засідання ініціативної групи депутатів, які підтримують протестувальників з Сабарова, у власному кабінеті. Тобто зацікавленості у зриві перемовин між мерією і місцевими мешканцями не приховує.

Зрозуміло, що ці депутати та їхні помічники активно консультують громаду Сабарова та діляться "лайфхаками" ефективних (чи ефектних) протестів. Чи підбурювали депутати сабарівчан на акції супротиву, чи просто скеровували акції у потрібне русло, а можливо користувались акціями, як інформаційними приводами – важко і некоректно стверджувати. Утім, можна припустити, що могло бути усього по-троху. Одне залишається аксіомою: громада в Сабарові напрочуд активна і організована! І чи цим пояснюється увага до неї політиків, чи, навпаки, увагою політиків пояснюється активність громади – питання відкрите.

Замість висновку. Воля громади - це, звінсо ж святе. Але в умовах, коли політики вміло маніпулюють настроями громад для своїх "ігор престолів" і не несуть за це жодної відповідальності, громадам варто бути вкрай прискіпливими до ситуативних "помічників". Хоча б для того, щоб право на вирішальне слово не політизувалося і не використовувалося тими, хто шукає політичної помсти чи персонального піару.

Фото: Вінницька агенція журналістських розслідувань, "Інформаційна Вінниччина" та Роман Ковальський.