Вихідні на двох колесах: Як на Вінниччині провести травневі свята з користю для душі і тіла

Цьогорічний травень, завдячуючи пізньому Великодню, буде багатим на довгі вихідні. Відпочиватимемо із 1 по 4, а потім ще й з 8 по 10 травня. Хтось, звичайно, "відпочиватиме" на дачах та городах, хтось – у лісі із шашликами. Але традиційні методи релаксу можна "розбавити" більш корисними для здоров’я та настрою. Особливо тим, хто має велосипед. Як краще його "вигуляти" на Вінниччині після зимової перерви, кореспондент Depo.Вінниця цікавився як у бувалих велосипедистів, так і в початківців.

Хто любить подорожувати гуртом і на відносно далекі відстані, розім’яти м’язи зможе вже на другий день Великодня. Вінницький "Клюб рандоннерів Святий Матраце" влаштовує 3 травня 100-кілометровий велозаїзд. Маршрут збираються подолати за сім годин. Проляже він через Вінницькі Хутори, Михайлівку, Щасливу, Липовець, Вахнівку, Турбів, Нову Прилуку. Охочих спробувати свої сили о 9:00 чекатимуть у Вінниці біля автостанції Східна.  

Маршрут велозаїзду 3 травня

"Усе цікаве починається за 20-25 кілометрів від міста"

Організатор цієї веломандрівки та й, власне самого "Клюбу рандоннерів Святий Матраце" Олександр Царевський добре відомий вінницьким (і не тільки) шанувальникам прогулянок на велосипеді. На його рахунку вже чимало влаштованих масових велоподій для вінничан. На цьому виді відпочинку Олександр знається добре й радить: "Усе цікаве починається за 20-25 кілометрів від міста".

Олександр Царевський

За словами Олександра Царевського, і для початківців, і для досвідчених велотуристів цікаво було б виїхати, наприклад, ближче до Дністра, до Кам’янця-Подільського, або ж Ямполя, Могилева-Подільського чи навіть до  Львова. Але для цього краще зробити те, що велосипедисти називають "відскоком": доїхати потягом до станції, поблизу якої хочете поїздити велостежками. Звісно, потрібно перед тим поцікавитися інфраструктурою тих місць, забронювати готель. Далі усе залежить від фантазії людини.

"Зараз, наприклад, якраз такий період, коли в степах на Одещині не так спекотно, але там уже починають відкриватись усі літні готельчики, ціни там зараз мінімальні, вино смачне, а пляжі майже безлюдні",  – говорить Олександр.

Стосовно того, куди сам він полюбляє покрутити педалі на вихідні, то каже, не всім вінничанам ці маршрути підійдуть, бо вибирає непрості. Та й 100 км для когось забагато, а для нього – дрібничка:

"Із тих місць, де є більш-менш адекватна інфраструктура, можу порадити Шаргород та околиці. Але, знову ж таки, для початківців з Вінниці потрібно доїхати туди потягом. Можна до Жмеринки, а там уже дістатися Шаргорода, поселитись в готель і вже звідти подорожувати. Те ж саме стосується Хмільника – туди можна підскочити електричкою, і в самому місті, і навкруги є що подивитися. Із Хмільника можна в Янів зїздити, або в Меджибіж, це не дуже далеко".

Чудовою мандрівкою вихідного дня Олександр Царевський називає також подорож до Ладижина та Степашок. Там і переночувати є де, і враження від Ладижинського водосховища та дивовижного соснового лісу будуть незабутніми.  

"Краєвиди там просто суперові. Якраз зараз класні ґрунтові дороги, бо почалась уже посівна, їх добре вкатали, а дощів ще великих не було", – говорить Олександр.

Ліс біля Степашок. Фото: Тур-клуб "Бідняжка"

Ладижинське водосховище. Фото: Тур-клуб "Бідняжка"

А ще досвідчений велосипедист радить не забувати, що є на Вінниччині славне місто Тульчин, а неподалік – села Печера, Сокілець та Тиманівка: "Там можна побувати у "Лисячому Яру", поруч – Кирнасівка, Суворове, та й сам по собі Тульчин дуже мальовничий. Дуже гарний маршрут до Брацлава вздовж річки: таке враження буває, що через портал часу потрапляєш або в "застойний" совок із його пам’ятниками та "дошками пошани", або у ще давніші часи – коли виїжджаєш на бруківку, викладену ще тоді, коли Брацлав був "центром всесвіту". Вона зараз, між іншим,  в дуже гарному стані".

Село Печера. Фото: uamodna.com

Зрештою, велосипедисти-початківці, щоб обрати для себе вдалий і цікавий маршрут, завжди можуть скористатися онлайн-сервісами та велофорумами, де вже є безліч обкатаних та перевірених "стежок".    

Стосовно оптимальної відстані, яку за день може проїхати початківець, то вона, за словами Олександра Царевського, може бути різною. Усе залежить від настрою та здоров’я людини: "Варто пам’ятати перед виїздом на відносно далекі відстані, що має бути при собі насос, кілька запасних камер, фляга з водою, звісно – гроші й обов’язково щось перекусити – хоча б шоколадку. Про всяк випадок слід взяти антисептик і дуже рекомендую перед подорожами зробити щеплення проти правця. А щодо оптимальної денної відстані, то вона може бути й 40 і 70 кілометрів, головне - як почуватиметься людина наступного дня".

"Стати велозалежним дуже просто"

Не нарікає на погане самопочуття після велоподорожей калинівчанка Наталія Куровська. Навіть навпаки, каже: кожен виїзд з міста тільки додає сил і натхнення. Вона хоч не проїхала ще своїм ровером стільки кілометрів, як Олександр Царевський, але околиці Калинівки вже знає добре.  Але щоразу відкриває для себе нові чудові місцини.

Наталія Куровська

Кращого способу провести вихідні, тим паче навесні, каже, годі шукати: "Я стала велозалежною, бо це зручно, екологічно, економно, а головне - страшенно мобільно. Раніше дуже рідко випадала нагода вибратись на природу, це була ціла подія і ритуал... Зараз 20 хвилин – і ти вже стоїш десь посеред лісу і кайфуєш від повітря, природи, отримуєш заряд енергії та натхнення для роботи".

Торік Наталія Куровська разом з однодумцями згуртувала місцевих велолюбителів у Facebook-групі "Велоспільнота Калинівки".  Калинівчани почали влаштовувати спільні виїзди.

"Ми об'їздили майже весь Калинівський район, – розповідає Наталя. – Ніколи раніше не помічала, що тут поряд може бути стільки краси: лісами біля Павлівки "газуєш" аж до Мізяківської Слобідки, дорога там суперова. У самій Павлівці гріх не заїхати у музей "Родинна оселя". Просто необхідно побачити Іванівський та Черепашинецький кар’єри. Своєрідна атмосфера для відпочинку на природі у Супрунові – скали над місцевим ставком та річкою не дають про себе забути, туди хочеться повертатись ще і ще. Не можна не відвідати Хомутинці – моє рідне село. Там дивовижна краса лісу, величезні камені біля річки, музей Руданського, а сільська бібліотека – то взагалі якась народна скарбниця".

Черепашинецький кар’єр. Фото: Наталія Куровська

Іванівський кар’єр. Фото: Наталія Куровська

Краєвиди біля Іванова. Фото: Наталія Куровська

Музей у Павлівці. Фото: Наталія Куровська

Біля Супрунова. Фото: Наталія Куровська

Село Хомутинці. Фото: Наталія Куровська

Гарним місцем для відпочинку Наталія Куровська називає легендарну Чопову криницю, що в лісі неподалік Гущинець: "Це справді магічне місце. Спочатку спускаєшся з несамовитого горба, сподіваючись, що гальма не підведуть, а потім насолоджуєшся кришталево чистою водою з криниці і чудовими краєвидами".

Біля Чопової криниці. Фото: Наталія Куровська

Своє захоплення відпочинком на двох колесах Наталія Куровська називає просто – велозалежність: "Стати велозалежним дуже просто, набагато важче потім позбутися цієї залежності, це практично не можливо".