Уроки української: Коли цифрам не потрібні "хвости", і чому слова "всі так пишуть" – не аргумент

Сьогоднішній урок мови на Depo.Вінниця стосуватиметься тільки письма, для усної мови ця тема зовсім не актуальна. Поговоримо про те, як правильно пишуться числівники. Якщо в усній мові труднощі виникають переважно у вживані збірних числівників, то на письмі з різними числівниками– просто якась біда. Прикро, що навіть досвідчені філологи й журналісти відверто ігнорують правила написання числівників і нерідко намагаються доводити, що помилковий варіант – правильний, адже "всі так пишуть".

А як "всі пишуть"? "12-ти дітей", "4-ро хлопців", "40-а людей" і навіть "15-ть днів"! Навіщо, поясніть хтось, навіщо в цих числівниках оті "хвости"? Раніше так майже ніхто не писав, то звідки ж "хвости" взялися в останні роки?

Читайте також: Уроки української: Чому дітей і штанів буває по троє, а жінок і дівчат – ні

Кількісні числівники не пишуться з нарощеннями 

Насправді ті "хвости" називаються нарощенням, і є правила, за якими вони вживаються. Почнемо з того, що кількісні числівники, тобто ті, які позначають кількість предметів чи осіб, не нарощуються ніколи. Вони пишуться просто цифрами або словами (як правило, словами пишуть числівники до десяти, але в деяких випадках вони таки пишуться цифрами, але тільки цифрами, без нарощення). Чому в останні кілька років почали масово писати кількісні числівники з нарощенням, точно визначити важко, але деякі припущення є.

Авторці цих рядків довелося деякий час працювати у пресслужбі й готувати тексти доповідей і виступів голові ОДА. У текстах було чимало числівників, які треба було правильно відмінювати під час виступів, тому всі числівники (і кількісні, і порядкові, і збірні, і в межах десятка, і мільйони з тисячами) писалися тільки словами, а не цифрами, щоб промовець на трибуні не плутався у відмінках. Оскільки останнім часом пресслужб і прессекретарів (або помічників з такими функціями) стало набагато більше, ніж 10 років тому, то й текстів, які вони пишуть і для виступів, і для публікацій, значно побільшало. І, чого гріха таїти, у прессекретарі частенько йдуть люди з далеко не бездоганною грамотністю. І от вони, не знаючи правила про нарощення числівників або лінуючись писати числівники словами, почали писати їх цифрами, але при цьому додавати нарощення – з тією ж  метою, щоб промовець не плутався у відмінках. Такий варіант написання поступово перекочував у пресрелізи, а звідти – в засоби масової інформації. Оскільки тепер бодай маленька пресслужбочка, яка пише виступи і веде публічні сторінки в соцмережах, є чи не в кожного керівника, їхня специфічна мова чинить значний вплив на мову засобів масової інформації. А мову ЗМІ нерідко й називають словами "всі так пишуть".

Читайте також: Уроки української: Навіщо потрібно пам’ятати про кафе "Птах"

Але яким би не був шлях неправильного слововживання від "народження" до масового використання, для боротьби з цим явищем потрібно знати правила.

Перше правило засвоїли: кількісні і збірні числівники не нарощуються ніколи, нарощуємо тільки порядкові числівники. Тобто 40-к, 15-ть, 18-ти, 5-ьох, 4-ро – це неправильно. Пишемо їх просто цифрами або словами, без "хвостів".

Читайте  також: Уроки української: Чому не варто "переводити гроші" і як надолужувати прогаяне

Правила наголошення порядкових числівників 

Друге правило: нарощуємо порядкові числівники, але не як заманеться, і не забуваємо перед нарощенням ставити дефіс (бо іноді намагаються обійтися без нього, просто тулять літеру після цифри).  Друге правило складніше і розгалуженіше.

Нарощення має:

• одну літеру, якщо передостання літера числівника позначає голосний звук: третій — 3-й, третьою — 3-ю;
• дві літери, якщо передостання літерою числівника стоїть літера, що позначає приголосний звук: третє — 3-тє, третього — 3-го.

Якщо два порядкові числівники розділені комою або поєднані сполучником, нарощення додається до кожного з числівників: 22-ге, 23-тє місце, 118-й або 119-й поверх
1340-ві і 1350-ті роки

Якщо більше двох порядкових числівників розділені комою або крапкою з комою або поєднані сполучником, нарощення має тільки останній числівник: 1, 2, 3-й курси; 1740, 1760 і 1780-ті роки, коли йдеться про позначення десятиліть (але: 1740 рік, 1760 рік і 1780-ті роки (перші два числівники позначають саме роки, а не десятиліття, а третій – десятилітній проміжок часу). 

Якщо два порядкові числівники розділені тире, нарощення додається:

• тільки до другого числівника, якщо відмінкові закінчення числівників однакові): 1820–1830-ті роки, 4–5-те тисячоліття;
• до обох числівників, якщо відмінкові закінчення не однакові: 1930-ті – 1940-ві роки;
• до обох числівників, якщо слова перед першим числівником керують тільки ним, а не обома числівниками: наприкінці 1990-х – у 2000-ні роки.

Календарні дати пишуться без нарощення, якщо після цифри йде слово рік або назва місяця: 1940 рік, 4 червня. Якщо ж після цифр, які позначають рік, немає словак "рік", то пишемо нарощення: у 1940-му. Пишемо нарощення й тоді, коли в датах замість назви місяця після цифр вживається слово "число": 5-те число, січня 4-го.

Порядкові числівники до 10 записують словами: другий-третій, сьоме (у нейтральних текстах).

Читайте також: Уроки української: Що не так з висловом "у сенсі?", і як очерет перетворився на аварію

Римські цифри 

Номери років, десятиліть і тисячоліть записують арабськими цифрами, номери століть — римськими. Римськими цифрами позначають номери фестивалів, масштабних конкурсів. Біля римських цифр ніколи не пишеться нарощення!

На сьогодні досить. До зустрічей на Depo.Вінниця!

Читайте також: Уроки української: Яка різниця між "аби" і "щоб", і чому не слід ігнорувати сполучник "і"