Уроки української: Чому очі можна заплющити, а можна й закрити

Depo.Вінниця пропонує повернутися до уроків мови. Багатьом захочеться сформулювати думку про це словами "ми давно не займалися українською мовою". Це помилка, вона дуже поширена, і донедавна я сама її припускалася. Але звичка читати словники, довідники і поради мовознавців допомогла мені виправити цю помилку і я раджу й вам звернути на неї увагу.

Не варто перекладати російське слово "заниматься" тільки словом "займатися". Слово "займатися" в українській мові має основне значення "загорятися, спалахувати": "зайнявся будинок, зайнялася зоря". А в значенні "щось робити" це слово доречне, коли йдеться про постійне захоплення чи зацікавлення, скажімо, "займатися музикою, спортом, рукоділлям". Українські відповідники слова "заниматься" можуть бути різними – залежно від контексту: "занимаюсь на курсах" – "навчаюся на курсах", "занимаюсь защитой животных" – "захищаю тварин", "чем занимается ваша оганизация?" – "що робить ваша організація?", "какой темой вы занимаетесь?" – "над якою темою ви працюєте?". Тому ми не "займаємося" українською мовою, а "вивчаємо її" або "вдосконалюємо свою мову".

Читайте також: Уроки української: Навіщо потрібно пам’ятати про кафе "Птах"

Нерідко в українській мові неправильно використовується й слово "заставляти". Його часто вживають у розмовній мові у значенні "примушувати", у такому значенні воно властиве для побутового суржику. Насправді ж в українській мові слово "заставляти" означає "заповнювати чимось приміщення чи простір" ("заставити стіл тарілками") або "віддавати у заставу". А якщо ми кажемо "заставив його вивчити вірш", то це неправильно, треба – "змусив вивчити вірш". Є ще слово "силувати", але воно має розмовний відтінок: "силувати себе щось з’їсти", "не силуйте мене".

Одним з рекордсменів за кількістю українських відповідників є російське слово "закрыть". Хто не цікавиться тонкощами української мови, той і в українській все "закриває": очі, двері, рот, стіну… Або, вивчивши один з відповідників, тулить його скрізь і каже "зачинити рот", вважаючи, що вийшло дуже колоритно. Насправді ж слово "закривати" в українській мові означає "затуляти, загороджувати" ("закрити дірку"), а в переносному значенні – "припиняти якусь дію або діяльність якогось закладу" ("закрили школу, закрили рахунок, закрили збори"). В інших випадках слово "закрывать" перекладається по-різному: "заплющити очі", "зачинити (або замкнути, якщо на замок) двері", "затулити вуха", "заткнути пельку" ("зціпити зуби", "стутили писок"). Але якщо ми кажемо про очі мертвої людини, то їй таки "закрили очі". У переносному значенні "закрити йому очі" означає "бути з ним до останньої хвилини його життя".

Читайте  також: Уроки української: Чи правильно "дуже дякувати" і як виміряти "спасибі"

Йшла вранці на роботу і тричі почула слово "співпадіння". Згадалося, як мій улюблений університетський викладач Олександр Пономарів, почувши таке слово, казав: "а разом з ким ви падали?". "Співпадіння", як і "співставлення", наголошує професор Пономарів у своїх нотатках на тему культури мови, це незграбні кальки з російських слів. Насправді російське слово "совпадение" перекладається українською "збіг", відповідно, "совпадать" – "збігатися", а "сопоставление" – "зіставлення", а не "співставлення". 

Читайте  також: Уроки української: Чому не варто "переводити гроші" і як надолужувати прогаяне

Ще одна поширена помилка: російське слово "способный" в українській мові має два відповідники – "здібний" і "здатний". Це різні слова. "Здібний" означає "талановитий", а "здатний" – "спроможний на щось". Не кажіть "моя дитина на таке не здібна", це неправильно. Правильно – "не здатна". Бо ваша дитина насправді здібна, але не "на таке", а взагалі здібна. Всі діти мають певні здібності, просто не в усіх ці здібності розвинені. До речі, якщо кажуть про те. що "нагородили здібних (чи талановитих) дітей", відділяючи їх від інших дітей міста чи області, то це неетично. З філологічного погляду, ніби й правильно, бо нагороджені діти справді здібні, а з етичного – не дуже. Бо виходить, що діти, яким нагород не дісталося, ніяких талантів не мають. Особливо незграбним можна назвати формулювання "цього року у місті зросла кількість талановитих дітей", при цьому іноді ще й точне число наводять. Нісенітниця! У такому контексті можна говорити тільки про те. що зросла кількість стипендіатів, виділено більше грошей на преміювання, нагородили більше, ніж торік, переможців конкурсів чи відмінників, але аж ніяк не можна писати чи казати, що "цього року у Вінниці більше талановитих дітей, ніж було торік"!

Останнім часом касири в супермаркетах нарешті вивчили слово "решта", даруйте за тавтологію. Слово "здача" в українській мові теж є. І ним теж можна назвати залишок грошей після розрахунку з касиром. Слово "здача" утворене від слова "дати", тобто йдеться про те, що вам дав касир. Слово "решта" означає "залишок", тому віддавати перевагу слід саме йому. Але слово "здача" має й інше значення: "здача будинку", "здача програми", "здача в полон". У таких випадках ідеться про іменник, утворений від дієслова "здати" (здатися). Є й вислів "дати здачі" – і тут усе правильно, слово "решта" в цьому контексті не годиться.

Читайте також: Уроки української: Як одним словом у різних мовах можна назвати протилежні поняття

І наостанок – актуальні нині слова "іноземний" і "закордонний". Російською мовою і те, й інше називають словом "иностранный", хоч є ще слово "зарубежный", але росіяни використовують його значно рідше. В українській мові словом "закордонний" називають переважно те, що стосується зовнішньої політики, а інші поняття, пов’язані з чужими країнами, називають словом "іноземний" (іноді "чужоземний", якщо хочуть підкреслити, що йдеться про чуже, не своє): "іноземні студенти", але "міністр закордонних справ", "чужоземна мода", але "закордонний паспорт".

Ми сьогодні розглянули ніби й звичні для всіх слова, але їх часто використовують неправильно. А тепер ви точно здатні відрізнити  правильне їх вживання від неправильного, чи не так?