Співорганізаторка "Хвіст-Фесту": Ми робимо благодійний фестиваль схожим на свято

Підготовка до п'ятого вінницького "Хвіст-Фесту" розпочалася, щойно завершився четвертий. Адміністраторка сторінки "Хвіст-Фест" у Фейсбуці та співорганізаторка фестивалю Тетяна Кирилко розповіла Depo.Вінниця, як до них потрапляють коти та собаки, що опинилися на вінницьких вулицях, та як складається доля тих, кого вдається прилаштувати в родини.

Як виникла ідея фестивалю?

Є багато волонтерів, які опікуються долею безпритульних тварин. Ми намагаємося прилаштувати їх, в основному через оголошення у соцмережах, але це не завжди ефективно. Тому ми подивилися на досвід Києва та Одеси, де влаштовують такі фестивалі, та вирішили організувати щось подібне у Вінниці - дати людям шанс поспілкуватись із тваринами, подивитися на них, погладити, а познайомившись, обрати ту, яку найбільше вподобали.

Кому таким чином вдалося знайти господарів: котам, собакам, великим, маленьким, породистим, безпородним?

Породисті, хоч і нечасто, але до нас потрапляють. Це або підлітки, або вже дорослі собаки, які стали непотрібним своїм господарям й опинилися на вулиці. Якщо порода цікава, тварину беруть охоче. Але в основному - це безпородні метиси, коти й собаки.

Котів більше, тому що їх у принципі більше. У Вінниці зараз діє муніципальна Програма регулювання чисельності безпритульних тварин, муніципальному притулку виділили певні кошти, і безпритульних собак за останні роки суттєво поменшало. Тому їх і менше потрапляє до нас.

Звідки беруться ці тварини?

Це дуже болісна тема. По-перше, це дитинчата безпритульних тварин, які народжуються на вулицях. Дуже багато таких, що народилися вдома, від улюбленої домашньої кішечки. Власники вважали негуманним її стерилізувати, але вони чомусь вважають гуманним викинути новонароджених, часто живих кошенят, у кульках у сміттєві контейнери. А ще "гуманнішим" вони вважають викинути на вулицю місячних кошенят чи цуценят, які, як вони вважають, здатні про себе потурбуватися. Тому наша більш глобальна задача – вести просвітницьку роботу, переконувати людей стерилізувати своїх домашніх тварин. Адже чим менше тварин народиться, тим вищий у них шанс бути прилаштованими в родини.

Я трохи радикальна в цьому напрямку, але мені б дуже хотілося, аби на державному рівні був прийнятий закон, згідно з яким розводити тварин могли лише ті люди, які мають ліцензію розплідника. Мені доводиться спілкуватись із великою кількістю людей, що приходять на фестиваль, і є ті, хто розповідає, що у них вже є кішечка, яку вони люблять і яка вже двічі народила. Я питаю: "Навіщо розводити цих тварин?" Ми як волонтери бачимо, як їх багато – білих, рудих, як важко їх прилаштувати, як вони не потрібні нікому. І немає гарантії, що навіть якщо ти їх прилаштуєш, їх через деякий час не викинуть на вулицю через алергію у господарів, або ще з якоїсь причини.

Де ви тримаєте тварин із моменту, коли вони до вас потрапляють, до моменту, коли їм знаходять господаря?

Є волонтери, які не можуть пройти повз тварину. Вони тримають їх по 10, по 20, лікують за власний кошт, є багато людей, які перетримують тварин. Найчастіше, якщо у волонтерів ліміт на кількість тварин вичерпано, вони, до моменту поки знайдуть тварині родину, сплачують за її перетримку. Є люди, які готові за певну плату потримати у себе тварину певну кількість днів. Є ветеринарні клініки, але це від 150 грн. за добу – це дуже дорого.

Коли ви організовували перший "Хвіст-Фест", що було найскладнішим і що виявилося найлегшим?

Я активно долучилась вже до другого фестивалю, але як мені розповіли, ідея здавалася дуже глобальною, нездійсненною. Потім почали брати дозволи у міської влади, адже всі наші заходи узгоджені.

І в чому вам міська влада допомагає?

У нас не було проблем із дозволами. Ми написали заяву – і нам дозволили. Також ми написали запит на те, аби афіші, які ми друкуємо власним коштом, розмістили в транспорті. Є люди, що мають стосунок до влади, які приватно допомагають нам.

Наскільки важко чи, навпаки, легко знайти спонсорів для тварин?

Волонтери, які лікують та перетримують тварин, розміщують у соцмережах пости допомоги, де прописують номер своєї карти, історію тварини і люди перераховують по 10, 20, 50 гривень, хто скільки може. А потім виставляються звіти. Є люди, до яких ми звернулися і вони виділили нам певну суму. Нам дуже хочеться, аби "Хвіст-Фест" не нагадував пташиний ринок, а мав цивілізований вигляд. Нам бракує кліток для тварин. Люди приносять їх у картонних коробках, а в коробках тварин погано видно.

Хто приносить тварин на фестиваль?

Я була дуже здивована, коли на четвертий "Хвіст-Фест" прибігла зграя дітлахів, які принесли дев'ятьох кошенят, і п'ятьох вони точно прилаштували. Це були просто дворові кошенята, повз яких діти не змогли пройти. І ці діти сказали, що вони майбутні волонтери. Також приходять жінки поважного віку. Чоловіки приходять рідко. У когось собачка в селі народила цуценят, хтось просто під під'їздом підібрав.

Ті, хто хоче принести тварину на фестиваль, повинні обов'язково зареєструватися, щоб ми знали, на яку кількість людей та тварин розраховувати. Також на фестивалі постійно присутній ветеринар. Є у нас постійний спонсор, який дарує тим, хто бере тварину, корм на перший час та дає рекомендації щодо годування.

Хто бере собі тварин?

Різні люди. Часто приходять родинами. На перший фестиваль приходили просто перехожі, які зупинялися, питали, що відбувається. Вони знайомилися з тваринами й брали їх із собою. На четвертий "Хвіст-Фест" вже приходили ті, хто був націлений взяти тварину, хто очікував, питав, коли почнеться фестиваль.

Ви відстежуєте долю тварини, яку віддали в родину?

Так. У кожної тварини, яку принесли на фестиваль, є куратор. Це людина, яка за тварину відповідає, обмінюється контактами з тими, хто тварину бере. Ми завжди просимо нових власників, щоб якщо тварина не підійшла, не прилаштовувати її самостійно, нікуди в жодному разі не викидати, а звертатися до нас і ми тварину заберемо. Також ми віддаємо тварину під угоду, де міститься інформація про статтю у Карному кодексі за жорстоке поводження з тваринами, записуємо паспортні дані господаря, щоб він бачив, що це серйозно.

Бували випадки, коли тварин повертали?

Так, декілька разів. Кажуть: погарячкували, коли брали, передумали, ще якісь причини називають.

Скільки загалом тварин вдалося вам прилаштувати за весь час?

Близько 100. Плюс - під час фестивалів ми зібрали близько 18 тис. грн. Ці гроші йдуть виключно на придбання кормів для безпритульних тварин.

Ви стерилізуєте тварин?

Обов'язково. Кожен волонтер займається стерилізацією. Я у своєму дворі простерилізувала всіх тварин і вже протягом року нові з'являються, за виключенням випадків, коли на вулицю викинули домашніх, вже дорослих котів. Коли ми віддаємо дорослу тварину, вона частіше за все стерилізована. Якщо тварина молода, то ми кажемо людям, які негативно ставляться до стерилізації, або для яких це задорого, що готові увійти в долю, допомогти фінансово. І люди погоджуються.

"Хвіст-Фест", соцмережі – що ще може стати в пригоді у справі пошуку господарів для тварин?

Нових суперідей поки що немає. Натомість хочеться, аби наш фестиваль був більше схожий на свято, щоб люди, які поки що не готові взяти кота чи собаку, просто приходили та спілкувалися з ними, щоб розуміли, наскільки ці тварини ніжні, наскільки це велика відповідальність, усвідомили, що не можна викидати тварину на вулицю. Бо, на жаль, ситуація не дуже гарна, і є люди, які мали б потрапити під статтю за жорстоке поводження з тваринами, але їх, на жаль, поки ніхто не ловить та не розшукує.

Якої допомоги потребують самі волонтери?

Нам потрібні креативні люди, які бажають приєднатися до нашої команди, допомогти, чим зможуть, нам потрібні фотографи, дизайнери, бо є потреба у виготовленні листівок та буклетів, можливо, оператори, бо у нас є глобальні ідеї знімати ролики, кліпи. Нам потрібні люди, які виготовляють поробки на тему собак та котів. Можливо, до нас побажають приєднатися зоомагазини, ветеринарні клініки.

Наступний фестиваль має відбутися 24 серпня. Є вже охочі долучитися?

Так, вже зареєстровано понад десяток учасників. Багато тих, хто не роздав тварин на четвертому фестивалі, кажуть, що братимуть участь у наступному. Бо поки тварини ще не встигли вирости, у них є гарний шанс прилаштуватися.

Фото надані Тетяною Кирилко