Вбивство – не панацея: Як у Вінниці гуманно вирішується проблема безпритульних собак

Depo.Вінниця дізналося, як у Вінниці зооактивісти та муніципальні служби, відмовившись від евтаназії здорових тварин, все ж успішно зменшують кількість чотирилапих безхатченків на вулицях міста.

На момент ухвалення "Програми регулювання чисельності тварин гуманними методами" у 2016 році міська влада оцінювала кількість чотирилапих безхатченків у Вінниці в 4-6 тисяч. На щастя, масштаби проблеми виявились значно меншими. 

Станом на 2019 рік на вулицях Вінниці проживає 1079 собак. Принаймні таку цифру називають міцеві зооактивісти, які провели загальноміський підрахунок безпритульних собак. Перший облік, під час якого було зафіксовано 1815 безпритульних собак, активісти та волонтери провели у травні 2016 року. З 31 травня по 1 червня поточного року чотирилапих безхатченків рахували вдруге. Отримані цифри засвідчили, що "Програма регулювання чисельності тварин гуманними методами" довела свою ефективність – на 736 бездомних собак у Вінниці стало менше. І це при тому, що Програма забороняє застосування евтаназії та інших негуманних методів для зменшення кількості бездомних тварин. Тож кількість собак скоротилась природнім шляхом – частина померла від старості, голоду, хвороб чи людської жорстокості. Ті, кому пощастило більше, знайшли люблячих господарів. Утім, глобально масштаби проблеми тварин на вулицях міста зменшились саме завдяки їх стерилізації.

Якщо у 2016 році частка стерилізованих собак становила менше 15%, то в 2019-му вона зросла до 35%. Це стало можливим здебільшого завдяки волонтерам та благодійним фондам, які опікуються братами нашими меншими. Так, за рахунок організації "Чотири лапи Україна" у 2015 році у Вінниці простерилізували 300 тварин, у 2018 – 230. Утім світові стандарти визначають, що таких тварин на вулицях населених пунктів має бути не менше 75%.

"Із тисячею тварин можна працювати, можна вирішувати проблему безпритульності. Це вже не десятки тисяч", – наголошує директорка "Чотирьох лап" Олександра Лісчишина.

Також стерилізацією тварин займаються відповідні міські служби. За інформаціїю департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради, у 2018-му за рахунок Бюджету громадських ініціатив було простерилізовано 235 собак, ще 84 пса-безхатченка простерилізували у муніципальному притулку за кошти бюджету. Працівники притулку, з моменту його відкриття у жовтні минулого року, відловили 347 собак. За інформацією на початок 2019 року, 85 хвостатих щасливчиків взяли в родини.  

Як розповів директор муніципального притулку Іван Левінський, сьогодні там перебуває близько 70 дорослих тварин: "Кількість постійно змінюється. Сьогодні тварина може зловитися, завтра влаштуватися у родину, сьогодні ми можемо 10 відловити, завтра 10 віддати. Ті тварини, які пройшли маніпуляції, повертаються на місце відлову, якщо не адаптувалися в родину".

У притулку вартість стерилізації однієї собаки залежить від ваги і стартує від 340-370 гривень. У середньому ця сума становить близько 400 гривень, але може сягати й 1000, якщо йдеться про алабая вагою 60 кг. Потрапляють до притулку виключно дорослі собаки незалежно від того, породистий песик чи ні, і сьогодні там перебуває близько 70 тварин.

"Згідно зі ст. 24 Закону України "Про захист тварин від жорсткого походження", незалежно від віку собаки, статі, наявності намордника, ошийника, якщо тварина знаходиться на території міста, у скверах, парках, садиках, на вулиці без власника, вона є бродячою та підлягає відлову", – наголошує Іван Левінський. Тож деякі господарі зниклих чотирилапих знаходять їх у притулку. Але для того, щоб забрати тварину, їм доводиться сплатити адміністративний штраф, а також відшкодувати вартість послуг із відлову тварини та утримання її в притулку. А це – 80 гривень за добу.

Щоправда, зоозахисники вважають, що такий формат роботи муніципального притулку не надто сприяє виходу зі становища. Адже значна частина тварин все ж залишилась на вулицях. А поселити всіх у притулку неможливо – жодному бюджету не під силу утримувати понад тисячу собак. Крім того, наголошують експерти, тривале перебування у замкненому просторі та відсутність регулярного спілкування з людиною негативно впливає на психіку тварин. Через 2-3 роки такого існування собаки будуть вже не здатними адаптуватися до життя у родинах.

Тож зооактивісти виступають за стерилізацію, запевняючи, що на сьогодні найкращий спосіб зменшити кількість тварин, які живуть на вулицях – це не дозволяти їм розмножуватися. 

"Найнеобхіднішим є організація мобільних стерилізаційних пунктів із пунктами перетримки тварин, де ми могли би якомога більшу кількість тварин простерилізувати так, як це практикувалось в європейських країнах у перехідному періоді. Прилаштувати таку велику кількість тварин одночасно дуже важко, тому якщо собака здоровий та неагресивний, його повертали в місця постійної дислокації під опіку якихось структур", – розповідає про світовий досвід представниця екологічної організації "Явір" Наталія Шибінська.

Наступний етап, каже вона, – знайти господарів для якомога більшої кількості тварин. "Тоді про тих, кому не пощастить потрапити у родину, зможуть подбати у притулку. Але в першу чергу має відбуватися стерилізація, стерилізація та ще раз стерилізація", – наголошує експертка.