Ребальзамація Пирогова: Чому тіло науковця стало на 4,5 кг важчим, навіщо йому білі рукавички і що показала комп'ютерна томографія

Рік тому у Вінниці українські фахівці вперше провели самостійну, без участі та допомоги московських колег, ребальзамацію тіла вченого

"Поховати чи ребальзамувати Пирогова?" – взимку 2018 року пост у Фейсбуці на цю тему в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун здійняв справжній шквал обурених коментарів вінничан, які навіть не могли припуститися думки про те, що місто залишиться без одного зі своїх символів. Між тим, на той час доля забальзамованого тіла вченого майже висіла на волосині. Але не тому, що пані Супрун вважала його збереження недоцільним, і навіть не через брак коштів. А тому, що досі усі ребальзамації проводили російські фахівці. Зважаючи на війну, неможливим був ані їхній візит до України, ані транспортування Пирогова до Москви. Тож вихід був один: ребальзамувати тіло вченого силами вітчизняних спеціалістів.

Про те, як відбувався процес та скільки ще може протриматися тіло Пирогова, Depo.Вінниця розповів проректор з науково-педагогічної роботи Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, професор кафедри анатомії людини Юрій Гумінський. Він та завідувач кафедри анатомії, гістології та патоморфології Національного університету біоресурсів і природокористування України, професор Олег Мельник, а також доцент кафедри нормальної анатомії Сергій Гриценко і асистенти Павло Стельмащук та Леонід Залевський були безпосередніми виконавцями технічної частини ребальзамації. Також у ній взяли участь вчений секретар Віктор Гайдуков та головна хранителька музею-садиби М. І. Пирогова Зінаїда Мартинова. Втім, заслуга збереження тіла Пирогова належить не лише їм: загалом до складу комісії з ребальзамування, яку очолили ректор ВНМУ Василь Мороз та генеральний директор Національного музею-садиби Петро Гунько, увійшли близько 20 фахівців із Вінниці, Сум, Києва та Львова.

Першим питанням, яке мала з'ясувати комісія, був склад бальзамуючого розчину. Його російські фахівці тримали від українських колег у суворій таємниці: за протоколами концентрації речовин були різними. Також українські вчені припускали наявність у речовині таємного елементу. "Ми лише доправляли тіло Пирогова в лабораторію, а далі москвичі казали "Колеги, дякуємо" та зачиняли двері", – згадує попередні ребальзамації професор Гумінський.

За його словами, у розпорядженні українських науковців була частина бальзамічної речовини, яка залишалася після останньої ребальзамації, проведеної у 2012 році. Дослідження, які паралельно провели спеціалісти ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя МОЗ України" та Сумського державного університету, гіпотезу щодо таємного інгредієнту спростували. Залишилося з'ясувати концентрацію. Врешті-решт, формулу було відновлено та оптимізовано. "Нехай залишається таємницею", – зазначив професор Гумінський, додавши лише, що один з інгредієнтів бальзамічної речовини є надзвичайно токсичним.

Перш ніж розпочати ребальзамацію, вченим довелося вивчити всі наявні джерела з цього питання, включаючи навіть мемуари. Сам же процес стартував 13 березня 2018 року. На запитання, чи не було страшно схибити, професор Гумінський відповів коротко: "А у нас був вибір?". Натомість були знання та фаховий досвід, які компенсували нюанси конкретної бальзамації.

"Для нас усе було вперше, починаючи з того, як зняти мундир. Коли ми побачили тіло Пирогова – це було приємне здивування від того, як воно чудово збережене завдяки геніальній первинній бальзамації, яку провів учень Пирогова професор Давид Виводцев та наступних ребальзамацій видатними фахівцями-анатомами", – зазначає професор Гумінський.

Процес тривав близько 40 днів. Крім, власне, ребальзамації, були зроблені електронномікроскопічні та гістологічні дослідження. А ще вперше провели комп'ютерну томографію, яка підтвердила діагноз, який Пирогов поставив собі сам: рак твердого піднебіння. Також були зроблені близько 150 мікробіологічних проб із різних частин тіла вченого, які показали повну відсутність будь-яких мікробів або грибів.

А ще було освітлено шкіру обличчя та голови вченого. "Все тіло Пирогова, окрім частин, що не вкриті одягом, перебуває у бальзамічному розчині, який залитий у подвійному гумованому комбінезоні", – пояснює професор Гумінський. Відкриті частини тіла (голова, шия, кисті) з часом втрачають рідину, тому й виникає необхідність відновлення кількості рідини при ребальзамаціях один раз на п’ять років.

На кисті рук Миколи Івановича наділи гумові рукавички із бальзамуючою рідиною, які манжетою з'єднали з комбінезоном, і вже поверх них одягли білі парадні рукавички, як атрибут штатного парадного одягу. Це ноу-хау було застосоване, аби врятувати кисті Пирогова від руйнування.

Те, що ребальзамація пройшла вдало, стало зрозуміло майже одразу після її завершення. "Тіло Миколи Пирогова зберігається добре", – констатує сьогодні професор Гумінський. За його словами, за час ребальзамацї тіло вченого завдяки розчину збільшилося у масі на 4,5 кг. А всі його внутрішні органи знаходяться на місці.

Наступна ребальзамація має відбутися у 2023 році. На запитання, скільки ще разів можна буде ребальзамувати Пирогова, професор Гумінський відповідає лаконічно: скільки завгодно, досвід передано молодим анатомам ВНМУ.

Фото надані Національним музеєм-садибою М. І. Пирогова

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця