Штучний інтелект наступає: Яку професію обрати, щоб в майбутньому не "підсидів" робот

Які професії "вимирають", як і на кого вчитися, а також - що треба знати про роботизацію, щоб через 10 - 15 років "існувати" для роботодавця

Цього тижня у Вінниці в актовій залі Донецького національного університету імені Василя Стуса зібрали студентів, викладачів та усіх охочих, щоб поговорити про освітні тенденції, які диктує комп'ютеризована сучасність.

Анонсуючи захід у "Фейсбуці" організатори акцентували на участі рок-зірки Святослава Вакарчука та можливості поспілкуватися з ним у форматі питання/відповідь.

Послухати Вакарчука в якості лектора зібралась повна аудиторія, однак очікуваного ажіотажу і відсутності "стоячих" місць у проходах не було.

Як і було анонсовано, виступ Вакарчука не включав політичної складової. Він говорив про лідерство, про активну життєву позицію, про "авантюриста" Колумба та звичаєве право англійців, проводив паралелі між вітчизняною соціально-політичною реальністю та розвинутими демократіями.

А далі присутні отримати величезний бонус – неймовірну лекцію професора Київської школи економіки (KSE) Володимира Вахітова.

Вахітов отримав ступінь PhD (доктор філософії, доктор наук, - Ред.) з економіки в Університеті Кентуккі. Він - один з небагатьох фахівців в Україні з поведінкової економіки, тому знає, що всі люди поводяться нераціонально, але цю нераціональність можна передбачити.

Його лекція "Освіта <без> майбутнього. Чого навчатися у світі 4.0" пояснює, як обрати професію, актуальну в нинішньому світі роботизації, штучного інтелекту та big data. Професор говорив про те, чому традиційної університетської освіти сьогодні недостатньо, щоб "існувати" для роботодавця, а також про професії, які "вимруть" вже за 10-15 років.

Професії-динозаври

Лекція професора почалась з "холодного душу" – він розповів, що світ робототехніки, доповненої реальності та штучного інтелекту – це вже сьогодення. "Зараз є така річ, як інтернет речей – це коли ваш холодильник посилає сигнал в супермаркет про те, що у нього закінчилося молоко. А якийсь-там дрон в супермаркеті бере це молоко з полиці і везе його у ваш холодильник. Це фактично обмін інформацією без участі людини. Людина один раз все запрограмувала і після того у вас постійно є молоко в холодильнику", - розповідає професор.

Так, технології спрощують життя людям, тож навряд чи людство відмовить собі у задоволенні перекласти значну частину своїх побутових турбот на "розумну" техніку. Однак виникає питання: а як же величезна кількість працівників, що сьогодні обслуговують торгові мережі - продавці, касири, мерчендайзери, менеджери, закупівельники, адміністратори, тощо? Невже усі ці професії приречені на вимирання? Вахітов запевняє, що цей процес неминучий і починається він вже зараз.

"Якщо хтось з вас колись думав про роботу в магазині – в принципі, ця професія по-трохи вмирає, адже є така річ, як доповнена реальність. Замість того, щоб піти в магазин, ви знімаєте з себе електронну мірку, знімаєте всі параметри свого тіла, комп'ютер будує для вас комп'ютерну модель, ця модель надсилається в магазин, і ви бачите на моніторі, як якась сукня чи піджак виглядають на комп'ютерній копії вас", - пояснює професор.

За словами Вахітова, потужні американські компанії вже звільняють співробітників, адже мають "софт", який цілком виконує їхні функції. "Юристи, які отримували $200 – 300 тис. на рік, залишаються без роботи, тому що замість них працює програма, яка працює набагато краще... Це наша реальність зараз і будь-хто з вас може опинитися в аналогічній ситуації".

Усі професії, які можуть бути роботизовані та автоматизовані протягом наступних 10 – 15 років, зникнуть. Усіх фахівців, чий функціонал можна алгоритмізувати, замінять на роботів. Професор Вахітов зауважує, що у "групі ризику" робота, "в якій вам кажуть, що потрібно робити". "Роботизація - це те, що вже тут. Наприклад, в МакДональдсах сусідніх країн замовлення вже приймає робот. Деякі МакДональдси повністю роботизовані – там і видає замовення робот, і розраховує робот, і будерброди робить робот".

Натомість, за інформацією професора, більшість людей буде робити те, для чого сьогодні навіть немає назв. "За своє життя ви поміняєте від 10 до 15 місць роботи мінімум. Більше того – ви поміняєте від 5 до 10 спеціальностей. Те, що ви вчите зараз, скоріше за все, буде застарілим вже через 15-20 років. Настільки застарілим, що цього вже ніхто не буде пам'ятати", - наголошує він.

На його думку, ці зміни є неминучими, тож кожному доведеться пристосовуватися до них. "Світ є набагато менше прогнозований, тут потрібно жити в умовах невизначеності. І якщо ви хочете "міцно стояти на ногах", то ви скоріше впадете, вас знесе це цунамі. Тобто це світ, в якому потрібно вчитися не стояти на ногах, а рухатись. Рухатись проти вітру і проти потоку".

Інформаційний "передоз"

Обсяг інформації серйозно збільшується протягом останніх років. Інформація поширюється навколо земної кулі дуже швидко і вона не просто подвоюється, вона збільшується в десятки і сотні разів щосекунди. "До 2010 року людство написало приблизно 130 млн книжок. Це не просто кількість книжок – це кількість назв. Жодна людина не може осягнути все, що там написано, і навіть якщо прийняти за аксіому, що 90% того, що там написано, – це вода і дурниці, ми залишаємся з 10 млн. книжок. Єдина людина, яка могла осягнути все, що було відтворено цивілізацією, це був Френсіс Бекон. Він знав все, що створила людська цивілізація на час його існування. Зараз це вже неможливо", - каже професор.

За його словами, до 1900-го року знання подвоювались приблизно кожне століття. Станом на кінець Другої світової війни знання почали подвоюватися кожні 25 років. З 1996-го року, який був визнаний роком Інтернету, інформація почала накопичуватися експоненціально. "Сьогодні інформація подвоюється кожних 13 місяців, а колись це буде кожні 12 годин. Тобто ви просинаєтесь щодня у новому світі – у світі, який інформаційно абсолютно інший, ніж тиждень тому", - підкреслює доктор наук.

"Інформація, яку ми можемо спожити, – її набагато менше, ніж інформації, яка з'являється. Тобто величезну купу всього ми не знаємо. І таким чином, ми вже не можемо бути такими уніфікованими, якими нас готували університети 300 років до цього", - пояснює професор. - Ми всі не можемо знати все. Кожен буде знати щось своє".

В цьому і є головний лайф-хак для молоді, яка хоче обрати "правильну" професію - не прагнути бути універсальним бійцем, а стати кращим у своїй вузькій, унікальній, нішевій роботі. "Ви індивідуалізуєтесь, шукаєте собі мікронішу. Ви не шукаєте освіту, яка є стандартизована для всіх. Навіть якщо ви вчитесь в одній групі, кожен з вас має знайти свою маленьку нішу і стати там спеціалістом. Масова підготовка спеціалістів вже закінчилася. І чим швидше університети переходять на індивідуальний план навчання тим вони стають більш успішними", - каже професор.

"Вміння творити нове, а не відтворювати старе – це те, що відрізняє спеціаліста майбутнього від спеціаліста минулого", - переконаний він. Плюс вміння працювати в команді. Крім того, на думку науковця, варто робити ставку на так звану "освіту через дефіс" – коли поєднуються дві спеціальності: юрист-айтішник, біолог-філолог, історик-СММщик, тощо.

Навчитися вчитися

"Вам доведеться вчити щось нове", - резюмує Володимир Вахітов. - І питання в тому, яким чином навчити себе вчитися".

Професор пояснює, що стандартна університетська освіта сьогодні виглядає дещо застарілою. Він вважає, що університети дають добру основу, однак не можуть забезпечити повноцінного практичного відпрацювання професійних навичок. Адже останні постійно змінюються.

"Класичний університет – в ньому є фундаменальні знання, в ньому є безпосередній контакт між викладачем і студентом. Класичний університет дає синергію, міждисциплінарність, яка дуже важлива зараз... Сильний університет - це середовище, де обмінюються ідеями, вчаться один в одного. Але з іншого боку, університет - не найкращий спосіб навчатись сьогодні", - переконаний Володимир Вахітов.

На його думку, в університетах будь-які зміни там відбуваються надто повільно. Відтак нині своє місце по праву займає онлайн освіта, яка є більш сучасною. "Там такі курси, які зараз потрібні роботодавцям, вона (онлайн-освіта) є більш прикладною, тобто не буде начитувати фундаментальні основи, наприклад, математики, фізики, біології, а одразу переходить до того, що називається суттю. І ця освіта є набагато дешевша. Але з іншого боку вона вимагає набагато більше самоконтролю", - каже Вахітов.

Щоправда і онлайн освіта має свої недоліки - відсутність університетської синергії та можливості об'єднання людей. Головна її перевага – вона вчить відповідати за власне майбутнє. Кожен сам собі обирає освітню траєкторію і сам за нею йде.

Тож головне - пам'ятати, що все більше "вирішує" не професія, а набір навичок. Критичне мислення, креативність, емоціний інтелект, когнітивна гнучкість плюс англійська мова - це саме те, на що роботодавці майбутнього звертатимуть увагу більше, ніж на диплом.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця