Опорні лікарні на Вінниччині: Як Шаргород і Крижопіль "спіткнулися" об Ямпіль

Уряд визначив опорними десять лікарень Вінниччини. Відповідну постанову було ухвалено 15 січня. Це одразу ж спричинило хвилю невдоволення у тих селищах та містах, чиї медзаклади до цього переліку не потрапили. Чи не найгучніше обурюються крижопільчани: вони вже і мітинги в райцентрі проводили, і на прийом до обласного керівництва приїжджали, й листи до Києва писали.

Люди насамперед бояться того, що лікарні, яких в урядовому переліку немає, з часом можуть взагалі зникнути. Але чиновники заспокоюють: далеко не все так однозначно і робити поспішних висновків не варто. По-перше, ніхто, окрім власників, закрити лікарню не може, а власники нині – органи місцевого самоврядування. По-друге, список опорних лікарень – це лише перелік "претендентів" на "почесні звання" БЛІЛ та ОЛІЛ (багатопрофільні та окружні лікарні інтенсивного лікування).

БЛІЛами та ОЛІЛами зявляться до кінця року

Кабмін вирішив, що у Вінницькій області такими мають бути Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги, Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування (обидві отримали другий, тобто вищий ступінь), а також вісім медзакладів першого ступеню: Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування, Козятинська, Жмеринська, Тульчинська, Хмільницька, Калинівська, Гайсинська та Ямпільська центральні районні лікарні.  

"Але, якщо ми зараз говоримо про мережу опорних лікарень, то це ще не є БЛІЛи і ОЛІЛи. У них вони мають перетворитися до кінця року. Ці лікарні будуть навантажені насамперед екстреною медичною допомогою. Тобто вони в режимі 24/7 будуть надавати своїм кадровим складом допомогу в екстрених випадках. Це, як правило, інсульт, інфаркт, складні пологи, неонатологія, політравми – наприклад, після автокатастроф тощо", – пояснює директорка департаменту охорони здоров’я ОДА Людмила Грабович.

Опорна лікарня, за її словами, має відповідати наступним вимогам: доступність для пацієнтів – шлях до лікарні повинен займати не більше 60 хвилин їзди автомобілем; безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини, тобто лікування відповідно протоколів; своєчасність доступу до медичної допомоги; економічна ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів; належне робоче навантаження та забезпечення належного рівня безпеки пацієнтів.

Своєрідні філії обласної багатопрофільної лікарні

У такій лікарні обов'язково має бути відділення екстреної медичної допомоги. І це, за словами керівника інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Вінниччини Василя Железняка, далеко не таке відділення, як нинішні в районних лікарнях. 

"Лікарня першого ступеню має забезпечити надання допомоги при невідкладних станах анестезіологічної та реанімаційної, надати допомогу при акушерсько-гінекологічних станах, хірургічну допомогу, ортопедотравматологічну, неврологічну, педіатричну, терапевтичну. Лікарня другого ступеню – це вже зовсім інший рівень. Можна сказати, що, створюючи лікарню інтенсивного лікування другого ступеню, ми переносимо частину тієї допомоги, яка надається обласними закладами, на нижчий територіальний рівень і таким чином наближаємо її до людей. Це – своєрідні філії обласної багатопрофільної лікарні. Разом з тим, для того, щоб лікарня могла отримати перший чи другий ступінь, вона повинна мати потенціал – відповідну матеріально-технічну базу", – говорить Железняк.

Чи не найсуттєвішими тут є вимоги до відділень невідкладних станів. У них навіть має бути зосереджено до 10% ліжкового фонду. Навантаженню має відповідати і кадровий склад такої лікарні. "Оскільки лікарня має надавати допомогу в режимі 24/7, то, відповідно, й кадровий потенціал має бути зовсім іншим. По кожному із напрямів медичної допомоги має бути щонайменше по шість спеціалістів – два для планової роботи і чотири, які в режимі чергування зможуть забезпечити цілодобову допомогу", – каже Железняк.

Чому одним пощастило, іншим – ні

Із тим, що такі норми мають право на життя, і в Крижополі, і в інших райцентрах, чиї лікарні не стали опорними, в принципі, погоджуються. Але кажуть, що їхні медзаклади цілком здатні їм відповідати. То чому ж вони не увійшли до переліку?

За словами директорки профільного обласного департаменту Людмили Грабович, коли йшлося про чотири госпітальних округи на Вінниччині, зрозуміло, що опорних лікарень планувалось більше. Але невдовзі в уряді передумали і на кожну область залишили лише по одному округу. Звідси і зменшення до десятка кількості опорних лікарень. При цьому на їхній відбір, каже чиновниця, департамент ОДА мав дуже опосередкований вплив.   

"Перелік опорних закладів визначений на основі відповідної методики формування мережі робочою групою, яка була сформована МОЗ України за участі представників НСЗУ, мінрегіону, і представників проекту USAID "Підтримка реформи охорони здоров’я" та ОДА. Експертів USAID було багато і вони брали дуже активну участь у цьому процесі. Вони вивчали медичну статистику, статистику смертності, карту доріг, потужність лікарень, їхнє обладнання, кадровий склад. Експерти зробили свій список і надіслали нам. Ми із запропонованим ними переліком не погодились. Наприклад, у цьому списку до лікарень другого ступеня була віднесена "пироговка", яка в принципі – третинного рівня і до всього цього не має стосунку. Там ще була Вінницька ЦРЛ – лікарня добра, але ж поруч є потужна міська лікарня №1. Ні Шаргорода, ні Крижополя, які сьогодні бунтують, у цьому списку також не було", – розповідає Грабович.

Коригували список уже за втручання ОДА, але, визнає директорка департаменту, відстоювати "опорність" для крижопільської та шаргородської лікарень не стали. Навіть Немирівську ЦРЛ попросили звідти виключити. Хоча, дуже не хотілося. "В принципі, Немирівська ЦРЛ має бути опорною, бо це одна з "притрасових" лікарень, куди мали б звозити постраждалих в автокатастрофах, – пояснює директорка профільного департаменту. – Але я побувала в Немирівській лікарні – це жах: таких лікарень, мені здається, навіть у війну не було. Якби її довели до пуття, вона обов’язково мала б входити до переліку опорних… І ми у свій перелік внесли ще Ямпіль, який став "каменем спотикання" для Шаргорода і Крижополя. Ямпільська лікарня невелика, але вона розташована "на краю географії", як Бершадь і Могилів-Подільський. Це гориста місцевість, і якщо з Ямполя, наприклад, везти у Крижопіль, це неможливо навіть при тому, що будуть і непогані дороги, і нові авто, які ми зараз очікуємо".

На користь лікарні у Ямполі, за версією обласного департаменту, спрацювало і те, що там активно провели оптимізацію структури: лікарів, які були "непотрібні", скоротили, а до десятка необхідних спеціалістів навпаки – набрали. "Розібралися" там і з дільничними лікарнями. "Ремонти як в Крижополі, так і в Шаргороді, дійсно, велися, місцева влада вкладала дуже багато коштів. Але керівництво лікарні повинно було вивчати всі нормативні документи, які їм надсилає департамент… Головний лікар у Ямполі це й робив. Тому там розвивали не поліклініку, або не тільки її, а й стаціонар… А Бершадь і Крижопіль "вдарились" у поліклініку: закуплено дуже багато обладнання для поліклініки, але дуже мало такого, що використовувалося б у хірургічних відділеннях, відділеннях екстреної допомоги", – каже Грабович.  

Опорних лікарень стане більше або… менше

Основне, що зараз може додати оптимізму "неопорним" лікарням, – це те, що рішення Кабміну наприкінці року, скоріш за все, буде переглядатись. "Наприкінці року із цих восьми лікарень першого ступеня, можливо, не всі дійдуть до фінішу і стануть лікарнями інтенсивного лікування. Якщо вони не виконають усі вимоги, які прописані в нормативних документах, вони просто залишаться лікарнями планового лікування. Тоді в кінці року через МОЗ, через мінрегіон, КМУ можна провести зміни і додати якісь лікарні, які піднялися до належного рівня і претендують на лікарні інтенсивного лікування. Можливо, це покаже НСЗУ, покажуть випадки, за якими будуть сплачувати гроші кожній лікарні", – припускає директорка департаменту.

Але, за словами Людмили Грабович, можливий й абсолютно протилежний сценарій: нацслужба здоров’я може засвідчити, що за результатами обсягів наданої медичної допомоги, Вінниччині достатньо буде й, наприклад, шести опорних лікарень. Іншим доведеться переформатовуватись на планове лікування, перетворитись на хоспіс чи лікарню якогось іншого профілю. Тому цілком ймовірно, що транспаранти із нинішніх акцій протесту в райцентрах їх учасники далеко не ховатимуть.