Округ №18: Округ, за який Демчак посидів і в Раді, і в тюрмі

Демчака запроторили до буцегарні на період виборів, адже в його рідному Липовці він мав високий рейтинг

Округ №18: Округ, за який Демчак посидів…

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Одномандатний виборчий округ №18

Центр округу: місто Іллінці

Опис меж: Іллінецький, Липовецький, Немирівський, Оратівський, Погребищенський райони

Адреса ОВК: Європейська, 37

Кількість виборчих дільниць: 296

Кількість зареєстрованих виборців: 136 981

Округ №18 вирізняється з-поміж усіх у Вінницькій області великою кількістю виборчих дільниць. Тут їх аж 296. Для порівняння, найменший за кількістю виборців 16-й округ має аж на сотню виборчих дільниць менше – 196. У той же час, різниця в кількості виборців на цих двох округах мізерна – на ТВО №16 зареєстровано лише на півтисячі виборців більше, ніж на 18-ому.

Місто Іллінці - це не лише центр ТВО №18 та Іллінецького району Вінницької області, а й центр Іллінецької ОТГ, створеної у 2016-му році. Місто стрімко розвивається та має сильну економіку. Воно показує найбільше зростання ніж будь-яке інше місто Вінниччини.

Відстань між Іллінцями та Вінницею - 65 км. Населення райцентру становить 11,3 осіб, а у всьому районі проживає 37,8 тис. осіб.

Найбільше на Іллінеччині розвивається харчова та переробна промисловість. В райцентрі працює велике підприємство-монополіст у виробництві молока тривалого зберігання. Також тут виробляють цукор, хліб, будматеріали, чавунне литво, меблі. В Іллінцях працюють рибопереробне та транспортне підприємства, будівельні організації, а також низка малих приватних підприємств.

Ще один промисловий район округу - Липовецький. Кількість населення тут становить 38,4 тис. осіб, з яких 10 тисяч - жителі райцентру Липовець. Місто знаходиться за 42 км на південний схід від Вінниці та 213 км на південь від столиці України.

Другим за величиною населеним пунктом та промисловим центром району є селище Турбів, в якому проживає 7 тис. осіб.

В районі працюють підприємства харчової та переробної промисловості. Тут виробляють хлібобулочну продукцію, цеглу, меблі, концентрований яблучний сік, м'ясні та ковбасні вироби.

У Турбові знаходиться виробництво твердого біопалива із відходів лісового та сільськогосподарського виробництва у вигляді пелетів.

Немирівський район розташований у центральній частині Вінницької області, місто Немирів віддалене від Вінниці на 46 км. В районі проживає 49,5 тис. осіб, а у райцентрі - 11,8.

Немирівський район має багатогалузевий виробничий комплекс. Значне місце в розвитку економіки району займають промислові підприємства.

Немирівський спиртозавод є базовим підприємством відомої у світі торговельної марки. Також тут функціюють: молокозавод, комбінат хлібопродуктів, цегельний завод, щебзавод, швейна фабрика, гранітний кар'єр. У селищі Брацлав працює потужне підприємство по випуску доїльного обладнання.

Аграрним виробництвом в районі займаються більше 30 сільськогосподарських підприємств.

Найменший район ТВО №18 - Оратівський. Тут проживає 21,5 тис. осіб, а населення центру району смт Оратів становить 3,4 тис. осіб.

Вінниця знаходиться на відстані 90 км від райцентру, а до Києва звідси доведеться здолати 180 км. За 12 км від селища розташована залізнична станція Оратів, що на залізниці "Козятин-Христинівка".

Оратівський район спеціалізується на сільському господарстві, дещо менше - на торгівлі та харчовій промисловості. На території району розміщено лише три промислові підприємства з виробництва цукру, м'яса та молока.

В той же час на Оратівщині функціонує 24 сільськогосподарські виробничі кооперативи та 43 фермерських господарства. На території району вирощують зернові та технічі культури, розводять ВРХ.

Погребищенський район знаходиться у північно-східній частині Вінницької області за 70 км від Вінниці. Тут проживає 30,4 тис. жителів, а населення районного центру смт Погребище становить 9,7 тис.осіб.

На території району розвиваються підприємства харчової та переробної промисловості. Тут виробляють борошно, крупи та займаються рослинництвом.

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.

Вибори 1994 року відбувалися за мажоритарною системою у два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників у парламенті протягом усієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, увівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які так само відбувалися за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду більш менш відповідного до реального територіального поділу. Вибори 2006-го і дочасні 2007-го пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи відбулося після чергової зміни законодавства у 2012 році.

Згідно з даними ЦВК, в межі 18-го округу, під час парламентських кампаній 2014-го та 2012-го років, входили Іллінецький, Липовецький, Немирівський, Оратівський та Погребищенський райони.

Під час виборів до Верховної ради у 2006 та 2007 роках 18-й округ включав лише Немирівський та Тиврівський райони. А Липовецький, Оратівський та Погребищенський тоді "відрізали" у ТВО №19.

А у 2002-му та 1998-му роках до складу округу віднесли місто Могилів-Подільський, райони: Могилів-Подільський, Томашпільський, Чернівецький, Шаргородський, а також Тиврівський, за винятком населених пунктів, включених до виборчого округу №15.

Стабільним був склад 18-го округу під час усіх чотирьох президентських кампаній. І в 1999, і в 2004, 2010 та 2014 роках в його межі входила територія міста Могилів-Подільський, Крижопільського, Могилів-Подільського, Томашпільського, Чернівецького та Ямпільського районів.

Виборці 18-го ТВО у 1999 році найбільше з усіх жителів Вінниччини, хотіли повернення комунізму. За кандидата від "Компартії" Петра Симоненка вони віддали аж 100 102 голоса (71,69%). Опонент Симоненка - тодішній президент країни Леонід Кучма удостоївся лише 23,47%, а це на 67 тисяч голосів менше.

Більше за Симоненка у 99-му на 18-му ТВО зміг отримати тільки Ющенко у 2004 році. За лідера "помаранчевих" тоді проголосувало 104 077 виборців (80,98%), тоді як його "біло-блакитний" опонент Віктор Янукович отримав лише 20 011 голосів (15,57%).

У 2010 році на окрузі перемогла Юлія Тимошенко - її підтримали 69 057 виборців (64,19%). Віктор Янукович тоді зумів заручитися підтримкою удвічі меншої кількості виборців - 34 056 (31,65%).

Під час виборів президента 2014 року на 18-му ТВО сюрпризів не було - прогнозовано переміг Петро Порошенко - 62,25%. Тимошенко тоді набрала лише 18,01%.

Президентські вибори (межі округу №18)

1999 рік. II тур

Леонід Кучма - 23,47%

Петро Симоненко - 71,69%

2004 рік. III тур

Віктор Ющенко - 80,98%

Віктор Янукович - 15,57%

2010 рік. II тур

Юлія Тимошенко - 64,19%

Віктор Янукович - 31,65%

2014 рік

Петро Порошенко - 62,25%

Юлія Тимошенко - 18,01%

У 1998 році 18-й ТВО делегував у Раду нардепа Олександра Стояна, який тоді очолював Федерацію профспілок України. Стоян був висуванцем Всеукраїнської партії трудящих, хоча балотувався як безпартійний. Він набрав 38,14% голосів і обійшов свого суперника - комуніста Володимира Білоуса на 36 тисяч голосів. Останній посів друге місце з результатом 12,57%.

Парламентські перегони 2002 року для 18-го ТВО були проблемними - з першого разу нардепа тут обрати не вдалося. Результати голосування були визнані недійсними, тому виборцям округу за три місяці довелося повторно йти на виборчі дільниці.

За другим "заходом" переміг безпартійний Микола Одайник (нині покійний), якого ЗМІ називали близьким до Петра Порошенка. Він набрав 43,55% і на 23 тисячі голосів обійшов свого конкурента - ректора Академії Державної податкової служби України Петра Мельника. Саме того Мельника, який у 2015-му "прославився" на всю країну через численні корупційні оборудки та втечу з-під домашнього арешту. Щоправда нардепом Мельник того року таки став, завдяки партійним спискам Народно-демократичної парті, яка віддала одіозному ректору прохідне 22-ге місце.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №18)

1998 рік

Комуністична партія України - 30,01%

Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 21,61%

Народно-демократична партія - 8,80%

2002 рік

Соціалістична партія України - 32,47%

Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 23,49%

Комуністична партія України - 12,13%

2006 рік

Блок Юлії Тимошенко - 39,88%

Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 18,11%

Соціалістична партія України - 13,53%

2007 рік

Блок Юлії Тимошенко - 55,56%

Блок "НУ-НС" - 17,80%

Партія регіонів - 10,35%

2012 рік

Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 46,98%

Партія регіонів - 22,30%

"УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 9,22%

2014 рік

Блок Петра Порошенка - 34,63%

ПП "Народний Фронт" - 24,48%

Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 8,06%

На чергових парламентських виборах у 2006 році з 11 територіальних виборчих округів, на які була поділена Вінницька область, лише на одному переміг блок "Наша Україна". На решті 10-ти тріумф святкував "Блок Юлії Тимошенко". На позачергових виборах у 2007-му БЮТ закріпив позиції і переміг на всіх 11-ти вінницьких ТВО.

У 2006-му у списках партій, які подолали 3% бар'єр були і вінничани. Зокрема в українську політику тоді потрапили: "тимошенківці" Степан Глусь (директор Немирівського спиртзаводу), Олена Вітенко (чиновниця ОДА); "регіонали" Анатолій Антемюк (бізнесмен), Григорій Калетнік (успішний бізнесмен); Володимир Слободянюк (пенсіонер).

"Наша Україна", крім Петра Порошенка, провела в парламент "соборівця" Анатолія Матвієнка (заступник голови секретаріату президента Ющенка) та нардепів Олександра Омельченка і Миколу Сокирка.

Від "Соцпартії" до ВРУ потрапив заступник голови Вінницької ОДА Іван Бондарчук, який сьогодні є фігурантом кримінального провадження про підготовку до державної зради під час організації минулорічного травневого маршу "Безсмертного полку".

Позачергові вибори 2007 року стали переможними для "литвинівців" Олега Зарубінського та Василя Чернія, який був тоді заступником голови Вінницької ОДА. Бізнесвумен та членкиня партії "Вперед, Україно!" Катерина Лук'янова пройшла до Ради за списками Блоку "НУ-НС". А найвідоміший вінницький комуніст Валерій Бевз, який займав посаду заступника Міністра України з питань НС, був № 7 у виборчому списку Компартії.

Парламентські вибори (межі округу №18)

1998 рік

Олександр Стоян - 38,14%

Володимир Білоус - 12,57%

2002 рік

Микола Одайник - 43,55%

Петро Мельник - 21,40%

2012 рік

Григорій Калетнік - 46,15%

Костянтин Якименко - 32,69%

2014 рік

Руслан Демчак - 51,68%

Григорій Калетнік - 14,82%

У 2012 році на округу балотувався старійшина "регіоналівсько-комуністичного клану" Калетників - екс-голова Вінницької ОДА та облради Григорій Калетнік. У 2002 він вже обирався тут до Ради. Щоправда тоді номер округу був "15". Через 10 років після першого мажоритарного мандату, виборці округу вдруге довірили Калетнику-старшому представляти їхні інтереси в Раді - він переміг з результатом 46,15%.

Друге місце тоді зайняв член "Батьківщини" Костянтин Якименко. Він поступився Калетнику 13-ма тисячами голосів.

Утім, ймовірно результат голосування на окрузі у 2012 році був би кардинально інший, якби не раптовий арешт одного з рейтингових кандидатів - Руслана Демчака. Рівно за два місяці до дня виборів банкіра Демчака запроторили до СІЗО за звинуваченнями у відмиванні грошей. Перед цим він устиг зробити заяву, що на нього тиснуть і вимагають знятися з виборів. Місяць "неба в клітинку" все ж змусив Демчака написати заяву до ЦВК про зняття своєї кандидатури. Щоправда після звільнення з СІЗО він заявив, що документ був сфабрикований.

На постреволюційних виборах 2014 року Демчак, який на той момент вже обзавівся партійним квитком "БПП", повернувся на округ і отримав бажаний мандат. Він набрав 51,68%. Дискредитований революцією Гідності Калетник теж балотувався на 18-му ТВО, однак набрав лише 14,82% і поступився Демчаку на 31 тисячу голосів.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook