Мавзолей по-вінницьки: Як "почувається" тіло Пирогова і чим живе його музей

Чому потрапити на територію можна за 2,5 пачки цигарок, як бюрократія згубила знамениті сосни та скільки коштуватиме державі чергова ребальзамація тіла вченого

Мавзолей по-вінницьки: Як "почувається"…

Рішення про створення Національного музею-садиби Миколи Пирогова було ухвалене невдовзі після звільнення Вінниці від німецької окупації під час Другої світової війни. За три роки до того, у блокадному Ленінграді вперше перевидали написаний Пироговим підручник з військово-польової хірургії. Звідти спеціальними літаками книгу розповсюджували по всіх фронтах.

"У 1944 році генерал-полковник медичної служби Смирнов, начальник медичної служби Червоної армії, доповідаючи про результати лікування поранених, сказав, що успіх було досягнуто завдяки вченню Пирогова. Послідувало запитання: хто такий Пирогов? Смирнов відповів і повідомив, що тіло Пирогова знаходиться у Вінниці, і настав час його ребальзамувати. За тиждень вийшла постанова Ради Народних Комісарів, де було зазначено: терміново організувати музей Пирогова у Вінниці як філію Військово-медичного музею міста Ленінград. Пунктом другим постанови була термінова ребальзамація тіла", - розповідає генеральний директор музею Петро Гунько.

Того ж року тіло Пирогова доставили до Москви. Це була перша ребальзамація після смерті легендарного лікаря 23 листопада (5 грудня) 1881 року.

Музей Пирогова - фото 2

"До  розпаду СРСР тіло регулярно возили літаком до Москви (у Науково-дослідний центр біологічних структур НПО "ВІЛАР" – Ред.). Після розпаду ми почали запрошувати московських вчених сюди. Обладнали нормальну лабораторію і робимо ребальзамацію тут. Остання проводилася у 2011 році. Ми проводимо так звану аплікаційну бальзамацію: раз на рік, на два накладаємо на лице і відкриті ділянки тіла бальзамуючі розчини", - каже Петро Гунько.

Наступна ребальзамація, згідно з планом, мала відбутися у 2016-2017 роках. У 2016 провести її не вдалося через військові дії на Сході країни. Втім, попри війну, зв'язок між музеєм та лабораторією зберігся. Тож науковий експеримент зі збереження тіла Пирогова триває, підкреслює Петро Гунько.

Музей Пирогова - фото 3

"Думаю, питання щодо ребальзамації буде вирішене. Прем'єр-міністр, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство фінансів, Міністерство закордонних справ поінформовані про те, що її потрібно провести у першому півріччі 2017 року", - каже Петро Гунько.

Процедура коштуватиме бюджету України $30 тисяч. "Це невеликі гроші для держави і це науковий експеримент. А науку потрібно підтримувати навіть під час війни", - зазначає гендиректор музею. І наголошує: тіло Пирогова зберігається чудово, можливо, навіть краще, ніж тіло Леніна, тож закопувати його потреби немає.

Грецький слід

Завідувачка науково-експозиційного та екскурсійного відділу музею Клавдія Антощук не зізнається, скільки років вона вже тут працює. Натомість розповідає, що застала ще тих, хто створював музей-садибу, стояв у його витоків. "Вони з таким запалом, з таким горінням в очах розповідали, як вони створювали музей, як клумби розбивали, як саджанці добували", - згадує співробітниця музею.  

Музей Пирогова - фото 1

Урочисте відкриття музею відбулося 9 вересня 1947 року - рівно за 100 років після того, як Микола Пирогов вперше в історії застосував ефірний наркоз у польових умовах.

Музей Пирогова - фото 4

Сьогодні колекція музею нараховує близько 10 тисяч експонатів. Серед них і особисті речі Пирогова на столі його кабінету. А ось меблі для цієї кімнати були придбані до 150-річчя з дня народження видатного хірурга, розповідає Антощук.

Музей Пирогова - фото 5

За її словами, після 1918 року родина Пирогова покинула будинок, і у 1920-х роках там розміщувалася сільськогосподарська дослідна станція, а у 1930-х – інфекційна лікарня. За таких умов, звісно, до нас дійшло не все, до чого доторкався Пирогов.

Музей Пирогова - фото 6

Серед аутентичних експонатів – малюнки препаратів, які виконав спеціально запрошений художник для ілюстрації докторської дисертації на тему перев'язування кровоносних судин, яку блискуче захистив 22-річний Пирогов. "У кожному куточку малюнка – його особистий підпис", - показує Антощук.

Музей Пирогова - фото 7

Із того, що відвідувачам не демонструють, - копія рукописної біографії Пирогова, написана його праправнуком Андрієм Гершельманом старогрецькою мовою.

"На жаль, ми не можемо знайти спеціаліста, який би переклав її", - зітхає Клавдія Антощук і робить короткий екскурс у сімейну історію Пирогова. Був двічі одружений. Перша дружина, Катерина Березіна, померла через 10 днів після народження молодшого сина Володимира від післяпологової гарячки. Друга - Олександра Антонівна фон Бістром, була на 18 років молодшою за чоловіка.

Музей Пирогова - фото 8

"Старший син, Микола, був фізиком, Володимир – істориком. Обидва були одружені, але у молодшого дітей не було. У старшого було дві доньки. Одна з них, вийшовши заміж, стала Мазіровою, друга – Гершельман. Мазірови у 1914 році емігрували в Париж, Гершельмани у 1918 році виїхали у Грецію. Правнук Пирогова, Андрій Гершельман, будучи у відставці у чині генерала грецької армії, написав книжку про свого прадіда", - розповідає Клавдія Антощук.  

Музей Пирогова - фото 9

Свого часу через українське посольство у Греції керівництво музею розшукало нащадків Пирогова, і ті навіть збиралися приїхати навідати садибу свого великого пращура. Але спочатку завадила економічна криза у Греції, потім – війна на сході України.

Музей Пирогова - фото 10

Короїд та дефіцит

З моменту відкриття музею його відвідали 8,5 млн екскурсантів зі 185 країн. Щоправда, каже директор музею, останні три роки практично немає росіян, білорусів та прибалтів, та й загалом екскурсантів з інших країн значно поменшало.

Вже 10 років як відвідувачі змушені платити за вхід до музею та на територію садиби. Причина – брак фінансування. "Нам недодали у 2016 році зарплату, недодали на енергоносії, недодали на державну охорону, а приватна у національному заказнику-музеї заборонена", - розповідає Петро Гунько.

На прохання назвати недодані суми відповідає: "Соромно казати". Втім, після репліки про  те, що соромно має бути не йому, погоджується уточнити: тільки на охорону не вистачає 600 тис. грн., а загалом - ця стаття витрат, а також енергоносії профінансовані державою лише на 30-35%. Із зарплатою ситуація трохи краща.

Музей Пирогова - фото 11

"Область і місто хотіли б допомогти, але за бюджетним законом не мають права", - каже Петро Гунько. Тож єдиний вихід утриматися на плаву – платний вхід: "За вхід до головного корпусу музею, аптеки із восковими фігурами та мавзолею зараз треба заплатити 75 грн. – це 2,5 пачки цигарок.  Із Нового року буде, напевно, 100 грн. – 3 пачки цигарок".

Музей Пирогова - фото 12

Музей Пирогова - фото 13

Втім, отримати самостійно зароблені кошти – праця не з легких. Адже усі отримані за білети гроші одразу стають бюджетними і проходять через Держказначейство. "Ми беремо ці дані, їдемо до Києва, в Міністерство охорони здоров'я, якому підпорядковуємося, і доводимо необхідність виділення нам коштів на охорону, зарплату", - пояснює гендиректор музею.

Ще одне джерело допомоги музею – спонсори. На запитання, чи багато їх, Петро Гунько відповідає коротко: "То мої особисті друзі. То дерево подарують, то садок посадять, то парк оновлять".

Музей Пирогова - фото 14

А оновлювати є що. Адже за останні 5 років на території садиби від короїду загинули понад дві сотні сосен. У тому числі, одна з тих, що посадив особисто Пирогов. Причина, каже Петро Гунько, - бюрократія.

Музей Пирогова - фото 15

"Ми з першої ялинки почали боротись із короїдом, щоб не розповсюджувався. Управління екології, міська, обласна ради, Міністерство екології, мало не ООН – ми всюди добивалися права терміново знести дерево. Відповідь була одна: коли ухвалювався Закон про екологію, забули прописати, як зносити дерева в заказнику.  І це тягнулося майже 3 роки. Як наслідок, знайшлася розумна людина, яка підписала дозвіл і взяла на себе відповідальність. Ми знесли 200 дерев", - розповідає гендиректор музею.

За його словами, проблеми з фінансуванням музею виникли ще до війни. Чиновники пояснюють перманентне недофінансування музею тим, що Міністерство фінансів не дає МОЗу грошей. Та Петро Гунько переконаний - якщо фінансування музею вивести на адекватний рівень, то він має всі шанси стати конкурентом московському мавзолею і успішно "заманювати" туристів на Вінниччину. 

"Якби нам додали до нашого бюджету хоча б 3-4 млн. грн., ми б творили дива. Ми вже відремонтували три зали – в основному за рахунок добрих людей. Дали б нам на рік хоча б 200-250 тис. грн., ми б за два роки оновили всі. Лялечку б зробили", - каже директор.

Музей Пирогова - фото 16

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme