Метаморфози "Хіміка": Як у Вінниці відроджують занедбаний парк (ФОТОРЕПОРТАЖ)

У Вінниці триває реконструкція парку "Хімік", який тривалий час був занедбаний і, як виявляється, багато років – донедавна – юридично не вважався парком. Кореспондент Depo.Вінниця виріс у мікрорайоні поруч з "Хіміком" і в дитинстві та юності проводив у парку і в однойменному будинку культури значну частину дозвілля, а тепер спостерігає за метаморфозами рекреаційної зони. 

Трохи історії 

У 1912 році у Вінниці збудували хімічний завод імені Якова Свердлова (суперфосфатний завод). У радянські часи на заводі працювали близько 4500 людей. Було забудовано цілий мікрорайон на Замості, зокрема створено парк, який був частиною великого комплексу для оздоровлення і відпочинку. На території парку були дитячий майданчиі спортивні споруди, ігрові майданчики, відкритий танцювальний майданчик, театр просто неба, дошка пошани,  фонтан, відкриті сцени. У театрі просто неба проводили фестивалі самодіяльності, концерти та кінопокази. Найвизначнішою подією в парку кожного року був День хіміка. Гуляння були масовими й  гучними. 

Коли перестав діяти хімзавод, почав занепадати й парк "Хімік". Зрештою гуляти в ньому вже було сумно і навіть небезпечно. Два роки тому поруч з парком застрелили чоловіка. 

Початок відродження 

За майбутнє парку "Хімік" по-справжньому взялися в 2018 році. Навесні було започатковано "Дослідницький урбан-проект "Хімік", в рамках якого відбулася низка публічних обговорень та експертних дискусій. Ще до проведення обговорення депутати Вінницької міської рaди проголосувaли зa надання "Хіміку"статусу пaрку.

А за два роки  до того йшлося про будівництво на його території храму, і віряни-активісти намагалися довести іншим вінничанам, що на території парку є "намолене місце". Насправді намаленого місця там немає і не може бути, а поруч з майданчиком, на якому планувалося будивництво, колись була громадська вбиральня, "пахощі" якої розлягалися довкола, як і від будь-якої радянської вуличної вбиральні.

Зрештою жителі прилеглого мікрорайону виступили проти церкви і вирішили самостійно облагородити та прибрати парк, щоб він був придатний для цивілізованого відпочинку та дозвілля, але, як уже йшлося вище, всерйоз за майбутнє парку взялися через два роки.

Реконструкція 

Взимку цього року в парку зрізали аварійні дерева, а трохи пізніше розпочалася підготовка до реконструкції.

Завершити реконструкцію обіцяли до вересня, але, очевидно, викликані карантином економічні труднощі втрутилися і в цей процес, як і в чимало інших проєктів у місті. Тому роботи тривають. Уже зняли частину паркану довкола парку, і з’явилася можливість побачити, що там відбувається.

Повністю оновлюється центральна алея парку. 

Окрасою парку колись був фонтан. Є сподівання, що після реконструкції він теж приваблюватиме всіх відпочивальників.

Такою була чаша фонтана до реконструкції: 

На її місці будують новий водограй. 

Триває оновлення не лише центральної, а й інших алей парку. Роботи ще багато, про швидке завершення реконструкції поки що не йдеться. 

Встановлюють у парку і сучасні споруди. 

Планування парку розробила команда архітекторів з Одеси, яка пройшла відбір на "Архітектурній майстерні" і виборола перемогу у творчому змаганні 15 команд з кількох міст України: Одеси Львова, Полтави, Києва, Павлограда й Вінниці.

"Основою нашої концепції є баланс змін і збереження того, що є. З того, що залишиться, – це чудова вхідна група, яка подобається всім жителям, а також альтанка. Вони будуть реконструйовані. Ми створили різні зони, які відповідають усім категоріям населення цього мікрорайону. І будемо активними учасниками процесу капремонту парку упродовж всього періоду виконання робіт", – сказав архітектор Євген Чернат навесні перед початком робіт.

Як повідомляли в департаменті комунального господарства та благоустрою міської ради, у парку встановлять сучасне освітлення, 20 відеокамер спостереження, 22 урни для сміття, 88 лавочок для сидіння, велопаркінг, лавку "Добросусідства", обладнають дитячі і спортивні майданчики, майданчик для вигулу собак, громадські вбиральні. 

Фото і відео: Сергій Бахмутов