ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Геральдист Юрій Легун: Створення ОТГ може дати поштовх українському герботворенню

Чому творців герба Вінниці радянського періоду можна назвати сміливцями, що означають гачки на сучасному гербі міста та який зв'язок між подільським сонцем на гербах районів та менталітетом

Depo.
2 січня 2019 14:00
ФОТО: depo.ua

Минулого року Вінниця відзначила 25-річчя створення нового герба міста. Для широкого загалу цей ювілей пройшов непоміченим, хоча автори герба отримали нагороди "За вагомий внесок в розвиток Вінниці". У 2021 році аналогічний ювілей очікує на Вінницьку область. Про історію створення цих та інших гербів, а також про сучасну українську геральдику Depo.Вінниця розповів професор історії, член Українського геральдичного товариства, директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун.

Розкажіть, як ви стали одним з авторів герба Вінниці?

- Я входив до робочої групи, яка займалась спочатку розробкою гербу Вінниці, потім - Вінницької області. На рівні області при представнику Президента в облдержадміністрації була створена рада з питань геральдики. Це був розтягнутий процес, який тривав близько року, поки затвердили обласний герб. Потім ця рада затвердила герби Мурованих Курилівців, Старої Прилуки. Загалом ідея була залишити її постійною, але потім змінилася влада, і ця практика занепала.

Процес створення гербів розпочався із набуттям Україною незалежності. У Вінниці за радянських часів був герб, був він і до радянського періоду…

- Радянський герб було створено у 1969 році. І сьогодні, дивлячись на нього, дивуєшся сміливості того, хто його робив. Адже на ньому зображена наша дерев'яна Миколаївська церква. Іншими символами були підшипник, колоски та русло Південного Бугу.

А чому у 1993 році не повернулися до гербу "дореволюційного"?

- По-перше, точилася дуже серйозна дискусія з приводу того, чи залишати радянський герб, чи починати процес повернення до минулих гербів. А по-друге, якщо повертатись до минулих, то до яких саме? Наприклад, ще сьогодні широко розповсюджений та тиражується герб кінця XVIII століття, де у верхній половині щита було зображено двоголового орла. Тоді його розміщення було логічним, тому що Російська імперія була становою ієрархічною державою, яка демонструвала належність до імперії кожної адміністративної частини. Крім того, було багато варіантів цього герба, і, відповідно, потрібно було розібратися, як розмістити ці гачки, хрест, шаблі, яка має бути кольорова гама. Саме тому й була створена комісія. При цьому в області була зовсім інша ситуація, ніж у місті, бо обласний герб створювався з нуля, а тут була реконструкція.

І наскільки ця реконструкція увібрала у собі те, що було раніше?

- На мій погляд, вона цілком відповідає традиціям вінницького герботворення. Крім того, на той час почали формуватися нові стандарти сучасного українського герботворення, і у Львові було створено Українське геральдичне товариство, яке продовжує функціонувати до сих пір і яке очолює професор Андрій Гречило. І коли створювалися герби Вінниці та Вінницької області, були застосовані саме ті принципи, які були розроблені товариством. Це сьогодні нам здається, що то була дрібниця, а тоді, наприклад, була величезна дискусія щодо форми щита: французький із гострячком знизу, як у російській геральдичній системі, або округлий. І навколо цього було зламано дуже багато списів.

Ви згадали традиції вінницького герботворення. У чому саме вони полягали?

- У нас був свій герб, який досі використовується: хрест, розділений на два гачки, з двома шаблями. Щодо цього було й залишається багато інтерпретацій. І я вважаю, що це величезний плюс, коли немає однозначної відповіді на всі питання. Були прибічники теорії, що це якір, була версія, що це хрест над півмісяцем і так далі. Інтерпретувати, що це за геральдична фігура, яка в неї історія, звідки вона взялась і чому саме у Вінниці використовувалася – все це потребувало наукової роботи, яку виконувала робоча група.

А яка ваша точка зору?

- Ця точка зору була відображена у рішенні міської ради, яким затверджувався герб. У кожної частини герба є своя символіка. І безумовно те, що християнська країна розташовувалася на межі з Диким полем, також постійне протистояння з мусульманським світом відображувалося у зображенні хреста, який домінує в композиції. Для людей того часу це було дуже важливо. Але ми інтерпретували гачки як символіку занять, дуже важливих для місцевого населення: так зване уходництво, тобто полювання, й риболовля. Ну, а шаблі – це ілюстрація напіввійськового стану на кордоні з Диким полем. І, відповідно, зародження козацтва. І все це логічно складається, хоча можна так само логічно передбачити, що це дещо видозмінена інтерпретація відомого сюжету із хрестом над півмісяцем, тільки півмісяць трансформувався у гачки. Врешті решт, чим більше версій, тим краще.

У чому найголовніша відмінність сучасної української геральдики від дорадянської?

- То була геральдична система Російської імперії, спрямована на утвердження візуалізації ідеї єдиної ієрархічної імперії, де всі всім підкоряються: губернські міста – імперському центру, а повітові – губернським. Ця ідея цілком протилежна європейській, яка базувалась саме на думці про самостійність окремих систем, тобто самоврядування у повному сенсі слова. Для Росії цей принцип був і залишається неприйнятним, а в Україні він перемагає. Сьогодні відбуваються децентралізаціійні процеси, які йдуть у руслі європейського самоврядування, і я сподіваюсь, що це буде ще один поштовх для активізації герботворення. Хоча в менталітеті людей ще залишається прагнення показати приналежність до якихось інших адмінодиниць.

У чому воно проявляється?

- Якщо подивитися на герби наших міст, містечок та районів, на багатьох побачите подільське сонце. Я був причетний до створення герба Вінницького району та пам'ятаю, як намагався переконати у тому, що немає сенсу містити у кожний герб району це сонце. Ну навіщо демонструвати приналежність, адже ви самодостатні, ви вільні у своїй творчості. Але переконати так і не зміг.

Якби сьогодні постала задача створити нові герби Вінниці та Вінницької області або змінити ті, що існують, якими б вони були?

- Коли ми працювали з депутатами міської та обласної рад, нашими головними аргументами було зробити так, щоб більше до цього питання не повертатися. Ми казали: "Просимо поставитися до цього відповідально. Давайте зробимо цю роботу якісно та одразу". Це був наш принцип, на якому ми наполягали. І мені здається, що ми його дотрималися, і герб вийшов досконалий. Впевнений, що цей герб надовго, він увійшов у свідомість вінничан та однозначно асоціюється з нашим містом. Сподіваюсь, що принаймні на моєму житті не доведеться бачити таку ганьбу, як його переробку.

До появи скількох гербів населених пунктів Ви долучилися, крім Вінниці?

- Небагатьох. Муровані Курилівці, Стара Прилука, Чернівецький район, Вінницький район. Нещодавно зробив ще герб Луки-Мелешківської, але там це питання чомусь відклали. Сподіваюсь, коли будуть створені об'єднані територіальні громади, до цього питання будуть повертатися.

Який герб мрієте створити?

- Було б логічно подумати над гербом рідної Ободівки.

З чого починається та чим завершується створення герба?

- Є два алгоритми. Перший – це широке залучення громадськості та обговорення. Шлях на перший погляд очевидний, але практика показує, що неефективний, бо все потопає в масі досить часто дивних та безглуздих проектів. І, врешті решт, все перетворюється на загальну гризню. Інший шлях – пошук професіоналів, які мають зробити якісну роботу. Ну, а далі потрібно зрозуміти, що за адміністративна одиниця перед нами – місто, район, область чи об'єднана територіальна громада, в чому її особливість. І тут варіанти можуть бути різні. Наприклад, розповсюджена в світі практика гласних гербів, на яких відображається назва. Найвідоміший приклад – це Суми, на гербі яких зображені три суми. А на гербі Старої Прилуки намалювали вигін ріки – луку. Той самий принцип я пропонував для герба Луки-Мелешківської: вигін ріки та грушеве дерево, яке символізує історичний рід занять мешканців, які все життя активно сушили грушки та возили продавати їх по всьому Радянському Союзу, а ще раніше – Російській імперії. Якщо можливості "прив'язати" герб до назви немає, потрібно дивитись на ідеї, які об'єднують людей, що живуть там, на те, як вони себе ідентифікують. Оскільки цей процес у нас розпочався нещодавно, ми намагаємося дотримуватися певних канонів та традиційних підходів, хоча в європейських містах, особливо у Франції, наскільки я знаю, розпочався процес нового герботворення, коли відмовляються від класичних геральдичних принципів, починаючи від форми щита та кольорової гами. Але ми до такого ще не доросли, нам би цей класичний етап пройти.

Більше новин Вінниці та області читайте на Depo.Вінниця

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook