Солом’яні дідухи, павуки, янголи й сніжинки: Як українці прикрашали оселі на Різдво

Ялинка як різдвяне дерево – символ західноєвропейський. Українці ж здавна прикрашали свої помешкання на Різдво виробами з соломи. Ця традиція поступово відроджується, і хоч ялинки залишаються головним атрибутом новорічно-різдвяних свят, чимало українців ставлять і розвішують в оселях традиційні прикраси. Зазвичай нині солом’яні вироби мирно уживаються з ялинками, досить часто прикраси з соломи вішають просто на ялинку (адже жодних обмежень і заборон не існує), але іноді майстрині виготовляють для свята тільки традиційні українські прикраси.

Ірина Савчук, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри образотворчого, декоративного мистецтва, технологій та безпеки життєдіяльності Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, розповіла Depo.Вінниця про про український стародавній різдвяний дизайн інтер’єру і показала, як виготовляти найпростіші з прикрас.

Ірина Савчук і виготовлений нею різдвяний декор

"Український народ має чудові різдвяні традиції, зокрема й традиції прикрашати житло. Різдвяні вироби не були просто декором – вони мали певне призначення. Зауважу, що наші предки були мудрі й ощадливі, їхня діяльність була екологічною. Прикраси на Різдво виготовлялися переважно із соломи, але при цьому, боронь Боже, не знищувалася рослина в процесі росту – солому (житню) заготовляли під час жнив", – розповідає Ірина Савчук.

Прикраси такі висіли в хаті від Різдва до Різдва, а коли господарі виготовляли нові, то старі спалювали.

"Різдвяні вироби створювалися із соломи, заготовленої під час збору саме нового урожаю. Очевидно, є й суто гігієнічне пояснення заміні прикрас на нові, адже за рік попередні вкривалися пилом. Та й просто вважалося, що свою функцію вони за рік виконали, і тепер потрібні нові. Крім того, виготовляли їх у родинному колі, щороку відточуючи майстерність або передаючи ази плетіння з соломи наймолодшим дітям, які вперше долучалися до цієї справи. А народна педагогіка передбачає не словесні настанови й пояснення, а дії, власний приклад. Батьки показували, що і як робити, а діти повторювали, вчилися виготовляти прикраси і зміцнювали родинні традиції підготовки до різдвяних свят", – пояснює майстриня.

Читайте також: Рідкісне хобі: Як вінницька співачка взялася за відродження забутого "весільного" мистецтва

Основні елементи різдвяного дизайну в давніх українців – дідухи і павуки. Як дрібніші прикраси (їх мало бути багато) часто використовували фігурки янголів і сніжинок. Були й інші фігурки, наприклад, солом’яні птахи і тварини.

Фото: Ірина Савчук

Дідух — це дідівський дух, тобто дух дідів, усіх попередників роду, вважалося, що на Різдво вони всі злітаються до хати. Давній обряд засвідчує повагу до свого роду. Очевидно, дідухом спочатку був просто сніп, а пізніше майстрині почали надавати йому різних форм, прикрашати засушеними чи виготовленими з соломи квітами. Тепер на різдвяні свята й на свята урожаю народознавці й народні майстри виготовляють справжні шедеври з соломи, але головне в цій справі – не фантазія майстра, а те, з чого зроблений дідух, адже він символізує повагу до праці пращурів, а також покликаний оберігати добробут родини. Кажуть, на його "гілочки" сідали душі предків, які "прилітали" додому на Різдво. 

Фото: Вікіпедія

"Дідух використовувався як оберіг, хоч раніше таким словом його не називали, а просто вважали, що він береже добробут і спокій в родині, – веде далі майстриня. –  Його старалися виготволяти з першого снопа урожаю. Дідухи були різні, відрізнялися навіть у сусідніх селах, а традиції виготовлення передавалися з уст в уста, при цьому видозмінюючись у залежності від смаків майстрині чи від звичаїв у тому чи іншому селі, переносилися з родини в родину. І тому не можна сказати, правильно їх роблять чи ні, адже чітких вимог не встановлював ніхто, а народна творчість не мала меж".

Ще один обов’язковий елемент давнього різдвяного декору – "павуки".

Фото: Ірина Савчук

"Павуки як прникраси не мали форми комах – це геометричні конструкції, які підвішувалися до стелі. Вони рухалися, коли по хаті проходив струмінь повітря, а також були покликані відганяти злих духів. У різдвяні дні, коли роботи в селі було набагато менше, ніж у теплу пору року, на них можна було дивитися, читаючи при цьому молитву або мріючи, складаючи плани на рік. Виготовляли із соломи й інші, дрібніші прикраси: сніжинки, сонця, янголів, козликів, коників", – розповідає майстриня.

Читайте також: Вишити, щоб вижити: Як вінничани долучились до створення фільму "Спадок нації"

Оскільки на великий виріб заготовленої соломки у майстрині не було, вона провела майстеркласи з виготовлення найпростішої сніжинки і янгола.

Читайте також: "Прощавай, хрестику!": Як учителька з Бершаді відроджує вишивку Східного Поділля

Відео: Ірина Савчук

Читайте також: "Шляхами тканої Буші": Як на Вінниччині відроджують давній народний промисел

За словами Савчук, дедалі більше людей цікавляться відродженням народних промислів. Нещодавно в університеті відкрили нову спеціальність "Образотворче, декоративне мистецтво. Реставрацiя", тут приділяють максимум уваги традиціям народного мистецтва. Цікавляться цим не лише студенти, які опановують нову спеціальність, багатьом хочеться вивчати давні ремесла.

"Зараз епідемія, і ми стараємося не збирати багато людей разом, але сучасні технічні засоби дозволяють провести майстеркласи дистанційно. Звісно, прикрашати свій дім можна в будь-якому стилі: різдвяні вінки з гілок і шишок нічим не гірші за солом’яних павуків, усі традиції цікаві й цінні. Я зараз про інше: одна справа – купити для себе чи на подарунок готову прикрасу, а зовсім інша – виготовити самому. Саме власноруч виготовлені речі найбільш цінні, адже в них тепло душі майстра чи майстрині, навіть якщо вони не аси в цій справі, а початківці. Тому я раджу кожному навчитися виготовляти щось для декору власноруч. Тоді ваш дім стане набагато затишнішим у будні й у свята", - розповідає майстриня.

Відео: Ірина Савчук

P.S. А це – прикраси, виготовлені авторкою цих рядків під час майстеркласу, який відбувався одночасно з інтерв’ю. 

Фото: Сергій Бахмутов