Чому у Вінниці П'ятничанський парк перетворився на "ялинковий могильник"

"Зелені красуні" у хвойному парку на П'ятничанах, що біля Вінницького обласного клінічного ендокринологічного центру, радували вінничан та гостей міста багато років. Тепер без сліз на них дивитися не можливо. Сьогодні тут справжній "хвойний могильник", адже щоб знайти здорове, неушкоджене дерево, потрібно добряче находитися - більшість ялин та сосен перетворилися на сухостій з пошматованими стовбурами.

Місцеві жителі розділилися на дві групи, шукаючи причини, чому посохли ялинки. Одні впевнені, що тут не обійшлося без бізнесменів, які спеціально знищують дерева для заробітку.

"Сохнути вони почали після того, як їх спеціально покропили. Зараз вирубують, продадуть, як цінну деревину, а кажуть, що санітарна вирубка. Та як може всохнути дерево разом із плодом?", - дивується місцевий житель Віктор (прізвище не назвав, - ред.).

Інші вважають, що дерева просто віджили своє та сохнуть через поважний вік.

"Я тут живу більше 60 років, ці ялинки пам'ятаю, ще коли була маленькою. На мою думку вони могли посохнути через вік. Шкода парк, тим більше він був хвойний, тут легко дихалося. Однак пошкодженні дерева треба забрати. Дасть Бог, насадять замість старих ялинок нові, хотілося б, звичайно, такої ж "породи", – зазначила вінничанка Людмила Шапран.

З ідеєю вирубки посохлих ялин погоджуються і фахівці, а от на місце вирубаних, кажуть, нові ялинки висаджувати не варто. Натомість лісівники радять замінити хвойні дерева в п'ятничанському парку на породи, які не бояться високого температурного режиму. Мовляв, це проблема обласного масштабу, адже через потепління на Вінниччині всохло вже три тисячі гектарів ялинок.

За словами прес-секретаря Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Станіслава Вовка, через брак води ялинки та сосни хворіють, а на ослаблені дерева одразу чіпляються шкідники. Фахівець каже, що через зміну клімату жуки стали дуже агресивними.

"Якщо не зробити санітарної вирубки і залишити все як є, то ушкодженні, сухі дерева можуть впасти в будь-який момент, в тому числі і на голови вінничанам. Також жук-типограф, який завівся під корою хворих ялинок, переходить на цілі масиви здорових дерев. Тож треба робити санітарну рубку, причому негайно. Замість них насаджувати породи, які мають гарну кореневу систему, не бояться засухи та є жаростійкими: приміром берека лікувальна, горіх чорний", - наголошує Станіслав Вовк.

За його словами, щоб боротися з короїдом, потрібно пройти "сім кіл" бюрократії, адже, щоб отримати дозвіл проведення санітарної вирубки, необхідно довго чекати.

Шкідники вражають не лише ялинки, а й сосни. Директор Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист" Володимир Чудак каже, що знищує хвойні жук-типограф та вершинний короїд, яких у народі називають "двоюрідними братами".

На його думку, головна причина у кліматі, адже ороїд-типограф заселяється в стовбур ялинки. Двоюрідний брат жука-типографа, вершинний короїд, сидить на сосні.

"Роботу останнього в нас в області можна побачити за кільканадцять кілометрів від Вінниці по Київській трасі. Там є невеличке соснове насадження, яке на сьогодні не зелене, а руде. Парк біля ендокринологічного центру ще більш-менш "тримається". Ми об'їздили населенні пункті Поділля і кругом ялина сохне. Найближчі 5-6 років ялині буде важко вижити", - розповідає Володимир Чудак.

За проблему взялися і місцеві чиновники. Зокрема, голова облдержадміністрації Валерій Коровій дав доручення вивчити екологічну ситуацію з хвойними насадженнями Вінниччини.

"Вже зроблено інвентаризацію сосни звичайної і ялинки європейської, яка є в користуванні держлісу, агролісу та військових. Також маємо визначити, скільки дерев потребують санітарної вирубки. До п'ятого жовтня маємо вжити відповідні заходи щодо боротьби із шкідниками хвойних", - розповів начальник департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Микола Ткачук.

За його словами, окрім санітарної рубки - вибіркової чи загальної, фахівці розглядають і купівлю феромонних пасток для короїдів, аби ті не розмножувалися.

Щодо П'ятничанського парку, то його намагатимуться врятувати, однак, через паперову тяганину процес порятунку дерев може затягнутися. На сьогодні з обласного бюджету виділенно 1 млн 100 тисяч гривень на "Розроблення проекту організації та утримання парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "П'ятничанський парк", що включає проведення робіт з дослідження та вирубки зелених насаджень, що посохли. Залишається сподіватись, що поки чиновники вирішать усі бюрократичні питання, в парку залишаться дерева, які можна врятувати.