До прапора місцеві ставляться ліпше: Як за 4 км від лінії фронту розбудовують український Торецьк

Про проблеми та перспективи у розвитку прифронтового міста, розчарування, побоювання та втіхи – з уст очільника Торецької військово-цивільної адміністрації Ярослава Руденка, який заступив на посаду у серпні 2017-го, в інтерв'ю для Depo.ua.

- Ярослав Дмитрович, хотілося б розпочати з проблеми питної води у місті, адже водогін через обстріли часто пошкоджувався. Чи буде реалізоуватись у місті ідея очищення шахтної води?

– До Торецької військово-цивільної адміністрації входять 19 населених пунктів. Найбільше від стану водогону залежать Залізне та Торецьк. Є стратегія "Вода Донеччини", яка розроблена до 2020 року та спрямована на реконструкцію та модернізацію старого водогону та будівництво нового до Торецька. Нещодавно відбулось виїзне засідання комітету Верховної Ради та Мінрегіонбуду, на якому обговорювалась ця концепція. Віце-прем'єр-міністру - Міністру регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадію Зубку і голові Донецької ВЦА Павлу Жебрівському проект подобається, він має право на життя, але він дуже капіталоємний. Створювати його за державні кошти чи гроші з обласного бюджету буде важко. Тому проект запропонували реалізовувати за часткової підтримки держави, як інвестиційний бізнес-проект.

- Як розвиваєте економіку міста?

– Нам однозначно треба створювати робочі місця. Враховуючи те, що державне підприємство "Торецьквугілля" перебуває, на жаль, у нестабільному фінансовому стані, а ціна реалізації вугілля – не така, яка була би справедливою (зараз вона є неконкурентноспроможною), то треба щось розбудовувати. А хто сюди прийде будувати, якщо сьогодні-завтра прилетить 120-та міна та зруйнує все щойно збудоване?

За підтримки обласної військово-цивільної адміністрації ми займаємося зараз проектом впровадження індустріального парку в Торецьку на базі шахти "Північна", яка ліквідується. Хочемо створити індустріальний майданчик, замовили прозору концепцію створення. За це взявся державний інститут, вони і вивчають, що у нас краще зробити і як будувати. Є сподівання, що промисловість буде реанімуватися. Місто розташоване за чотири кілометри від фронту, інвестор із власної волі сюди не прийде, має бути, на мою думку, пряма вказівка та директива з Києва.

- Коли бойовики відступали з Вашого міста у 2014 році, то спалили мерію. Йшлося про те, аби відновити приміщення та обладнати там центр надання адміністративних послуг. Чи реалізовується цей проект?

– У жовтні ми провели тендер, є переможець, зараз процес на завершальній стадії технічного аудиту. Але попередньо відомо, що цю споруду використовувати далі не можна: приміщення треба розібрати та побудувати нове. Торецьк є в переліку тих міст, у яких за кошти Державного фонду регіонального розвитку буде створюватися прозорий соціальний офіс. Це буде приміщення, де розташовуватимуться і пенсійний фонд, і департамент соціального захисту. Але спочатку все потрібно розбирати до фундаменту. Будувати нове легше та дешевше, враховуючи новітні технології.

- На Донеччині, як і в інших регіонах країни, триває децентралізація. Яка у Вас ситуація із процесом об'єднання громад?

– У нас мала кількість об'єднаних громад, але за якістю новостворених ОТГ Донеччина – на 4 місці в Україні. Всі громади реально розбудовуються, створюються центри безпеки. У нас, натомість, є критична проблема із землею. У середині минулого століття партійні лідери сказали, що Торецьк – місто промислове, тому земля нам нібито не потрібна. Костянтинівський та Ясинуватський район землю мають, у нас її – нуль. На карті ми виглядаємо як скелет риби: ми можемо йти по місту та наступити на горлівську чи костянтинівську землю. Існує проблема, що незабаром не буде, де ховати померлих. А землею зараз ніхто і не поділиться. Кажу очільникам сусідніх районів: "Дайте, будь ласочка, трішки землі", а вони починають торгуватися. Втім, із Ясинуватським районом трішки домовилися, із Костянтинівським – складніше. Процес пішов, але занадто повільно.

- Зараз шахти у Вашому місті закриваються. Є сенс використовувати якось ті шматки землі, на яких стояли шахти?

– Ті землі – у власності Державного фонду майна, повертати землю варто у комунальну власність міста чи селищної ради, де розташовувалася шахта. Механізм передачі є складним, у повній мірі відчуваємо його під час реалізації проекту індустріального парку на місці шахти "Північна". Щодо використання землі під іншими шахтами, які вже не працюють, поки думаємо, але найчастіше просто відбувається рекультивація земель: на місці, де стояла шахта, буде рівне поле.

- Чимало мешканців Вашого містечка, підтверджуючи його статус шахтарського, є гірниками. Якщо закриються всі шахти – що втратить місто та його мешканці?

– Якщо закриють шахти – ми закриємо місто. 3200 мешканців Торецька щодня опускаються під землю, заробляючи кошти, аби прогодувати родини. Тобто приблизно 9 тисяч людей залишаться елементарно без їжі, якщо ми закриємо шахти.

- У Торецьку розпочали будувати центральний парк, але зараз роботи призупинені. Коли продовжите?

– Продовжаться роботи з настанням весни, оскільки будівництво було призупинене у зв'язку із відсутністю Торецької ВЦА. Офіційно орган створився у вересні, ми оголосили конкурс. Складна ситуація, до речі, із підрядниками – тут працюють лише підрядники із Донецької області,з інших регіонів бояться заїжджати та працювати тут, аргументуючи це безпосередньою близькістю до лінії розмежування. Буває, що підприємець виграв тендер у Прозоро, вчитується, бачить, куди їхати працювати та відмовляється від робіт. А не всі місцеві підрядники роблять якісно та добросовісно.

- То у серпні 2018-го можна приїздити на відкриття парку?

– Можна буде раніше, сподіваюся.

- Як оцінюєте інформаційне середовище міста?

– Один телеканал є – його постійно підтримували прямими фінансовими вливаннями, там звикли, що їм із бюджету постійно дають гроші. Ми на рік виділили їм 340 тисяч фінансової допомоги, але зараз пропрацьовуємо варіанти, щоб ЗМІ потроху сам заробляв кошти. У газеті потрібно теж щось змінити та осучаснити, бо як вона виглядала 20 років тому, скажемо, так вона виглядає і зараз. У 2018 році очікується, що додадуть потужності передавачам телевежі на горі Карачун та сигнал українських телеканалів доходитиме і до нашого міста. Загалом ідеологічна ситуація покращується. Це помітно в елементарних речах: до прапору та гімну місцеві мешканці ставляться ліпше. Ми працюємо над неагресивною проукраїнською пропагандою в місті.

- У жовтні у Торецьку відбувся масштабний фестиваль "З країни в Україну". Чим ще плануєте тішити містян найближчим часом?

– Готуємося до новорічних свят, виділили кошти та монтуємо ялинку, буде гарний ярмарок, діятиме дитячий майданчик – мешканці зможуть гарно провести різдвяні свята.