Вінницькі вишивальниці – рекордсменки з використання чорних ниток

Луганчанин Андрій Єрмаков досліджував подільську вишивку, разом з дружиною їздив у експедиції, переймав вміння у народних майстринь. Сьогодні він викладає мистецтво вишивки у студії "Своє.Рідне" у Вінниці і нещодавно відродив раритетну техніку вишивання, що досі вважалась втраченою.

За словами майстра, найбільш потужний осередок вишивки Східного Поділля територіально розмістився у межиріччі Дністра та Південного Бугу. Це південні райони Вінницької області: Крижопільський, Ямпільський, Томашпільський, Чечельницький, Бершадський.

Єрмаков каже, що знаючи "почерк" подільських вишивальниць, сорочки створені їхніми руками можна впізнати серед сотень інших: "Якщо дуже красиві вишиті манжети – це Крижопільський район, у Війтівці Бершадського району - унікальна вишивка по рясованих комірах. Знаменита стінянська сорочка має розшиті чорною вовною рукава з вкрапленням червоного і т.д.".

З першого погляду вишивку Східного Поділля можна впізнати за орнаментом, його розташуванням, колористикою та кроєм самого виробу. Андрій Єрмаков зауважує, що подільська сорочка має "прямокутний" крій та рукава, вшиті вздовж станка: "Також тут часто шили сорочки з гесткою і вишивали їх найбільш вживаною технікою цього краю - "низзю". У той же час, тут є і ажурні техніки, і вирізування, і мережки".

Майстер каже, що найхарактерніша ознака, за якою подільські сорочки вирізняються з-поміж інших – це використання ниток чорного кольору. Їх також поєднували з червоними, тож сорочка вишита двома кольорами – червоним та чорним, яким поетично "приписують" символіку "любові" та "журби" – це саме автентична українська сорочка створена на східному Поділлі.

Щоправда сам Єрмаков не надто вірить у символізм та сакральність поєднання кольорів у вишивці. Він вважає, що, вишиваючи, українство берегло прадавню традицію, а також банально вирішувало проблему одягу за відсутності масового фабричного виробництва. А поєднання кольорів – то більше питання смаку та естетики, ніж віри в їхні магічні здібності.

"Вишивальниці Поділля використовували чорний колір, бо нібито він символізує жалобу. Це міф", - зауважив знавець вишивки.

Попри те, він додає, що кольоровість у подільській вишивці все-таки є. Червоно-чорні орнаменти використовувались у ранніх періодах, менш давня вишивка – поліхромна. Наприклад в Літинському районі використовували поєднання чорного, тепло-жовтого та червоного кольорів. Утім якщо брати загальну масу східноподільських вишитих сорочок, то, все ж таки, чорний переважатиме.