У Вінниці зберігається золото Сарматських царів

У Вінницькому краєзнавчому музеї зберігаються унікальні колекції золотих прикрас датованих 15 століттям до н.е.. У зв'язку з тим, що колекція є унікальною і надто дорогою її не виставляють в музеї. Про походження золотих прикрас та хронологію археологічних досліджень журналістам Depo.Вінниця розповіли у секторі археології Вінницького обласного краєзнавчого музею.

Гордіївський курганний могильник доби бронзи

У 80-х роках 20 століття поблизу с. Гордіївка Тростянецького району археологи знайшли унікальний курганний могильник, якому близько 4 тисяч років. Некрополь розташувався між двома притоками Південного Бугу – Батогом і Тростянчиком. Розкопки почали 1986 році під керівництвом завідуючого відділом охорони пам'яток історії та культури Вінницького краєзнавчого музею Бориса Лобая. В перший рік досліджень було відкрито 25 курганів. Не зважаючи на те, що могильники на 80% було пограбовано ще в давнину, дослідники знайшли чимало прикрас та предметів побуту з золота, бурштину та інших металів. Наступні три роки розкопки проводились об’єднаною експедицією Інституту археології НАН України та Вінницького краєзнавчого музею. Загалом арехеологам вдалось розкопати 42 кургани.

Роботу науковців ускладнило те, що поховання були дуже пошкоджені. Але, не зважаючи на це, все ж було знайдено два вцілілих. В одному з них знаходилась кераміка у фрагментах, бронзовий ніж, дві бронзові шпильки, двісті бурштинових намистин, а також п’ять золотих підвісок, золота спіраль і два золотих браслети.

Колекція золотих предметів та бурштину

Під час розкопок археологи знайшли велику кількість золотих півісок, перснів, шпильок, браслетів, анклетів (ножні браслети), скроневі кільця та намиста. Крім прикрас була знайдена колекція з 14 ножів, серед яких є фрагмент чи не найстаршого залізного ножа в Східній Європі. В похованні науковці знайшли понад півтори тисячі намистин з бурштину. З усіх відомих в Європі колекцій археологічного бурштину, що походять з одного пункту, гордіївська колекція є найчисельнішою і однією з найархаїчніших.

При розчистці поховань, археологи спостерігали, як бурштин інтенсивно окислюється на повітрі, втрачає прозорість і вкривається патиною. Надалі це стало перепоною для виявлення місця його родовища. Вчені припускають, що гордіївський могильник знаходився на торговельному "бурштиновому шляху", який вів до острова Родос, Кіпр та Крит. У Північному Причорномор’ї цей шлях йшов уздовж річки Південний Буг.

Золото войовничих Сарматів

В 1984 р. археологи проводили розкопки курганів біля с. Пороги Ямпільського р-ну. Експедиція досліджувала два розораних кургани в зоні будівництва зрошувальної системи. Науковці вчасно випередили будівельників і знайшли поховання сарматського можновладця датованого 1-им століттям нашої ери.

Померлий лежав у дубовому саркофазі, поруч знаходились численні золоті та срібні прикраси, дорога зброя, і, головне, – золота гривна, символ влади. Все це свідчило про те, що в саркофазі лежав не просто багатій, а сарматський цар. Науковці схиляються до думки, що це поховання належить Сарматському царю Інесмею, сину Фарзоя.

У царському похованні біля правого стегна небіжчика знаходився парадний меч, в оздоблених золотом піхвах. Руків’я меча та дерев’яні піхви були обтягнуті червоною шкірою.

До комплексу бойових засобів, що знаходились у порожському похованні окрім меча входив кинджал, дротик, лук та стріли. Меч з Порогів – єдиний екземпляр парадної сарматської зброї в Північному Причорномор’ї. Жодні близькі аналогії декору меча з Порогів досі невідомі.

Трохи пізніше, у 1992 р. у Вінницькій області було відкрито поховання сарматської жриці. Підчас розкопок кургану біля с. Писарівка Ямпільського р-ну, вчені натрапили на сарматське жіноче поховання з нетиповим набором предметів: залізний ніж, латунний перстень для стрільби з луку, вістря стріли, намистини з черепашок каурі, скла, сердоліку, гагату, бурштину, агату, коралу, халцедону, а також глиняні курильниці та пряслиця тощо.

В ногах жінки лежали дві перевернуті догори дном червонолакові посудини – миска та чаша, під ними знаходився кіготь хижої тварини; поруч з похованою лежав фрагмент жертовного каменю.

Золота колекція неодноразово експонувалася на виставках у Вінниці, Києві та за кордоном - в Польщі, Німеччині, Югославії, Фінляндії, Італії. Наразі експонати зберігаються в архівах музею і недоступні пересічним громадянам. Втім, як зазначили в музеї, подивитись на унікальні експонати все ж можна, спеціально замовивши екскурсію.