Таємниці "Вервольфу" і три фатальні накази Гітлера

Побудована у 1941 і знищена у 1944 році, ставка Гітлера у селі Стрижавка на Вінниччині досі залишається одним із найзагадковіших об'єктів, пов'язаних із Другою світовою війною. І хоча "Вервольф" декілька разів досліджували, білі плями у його історії залишаються досі. Що вдалося з'ясувати історикам і які міфи, пов'язані зі ставкою, вони змогли розвінчати, Depo.Вінниця розповів директор Історико-меморіального комплексу пам’яті жертв нацизму Сергій Гареник.

За його словами, за однією з версій, про яку говорили в найближчому оточенні Гітлера, спочатку ставку хотіли створити під Полтавою, в Лубнах. Але там і фронт був ближчий, і партизанський рух потужніший. Тому було вирішено обрати Вінницю.

Друга версія – окультна: ніби ставку побудували на місці із дуже потужною енергетикою яка мала допомагати у прийнятті правильних рішень. Але не допомогла. "Усі рішення, які тут приймалися, були дуже важливі для Східного фронту. Але всі вони були програшними", – зазначає Сергій Гареник.

Ще один окультний момент, пов'язаний зі ставкою, – це її назва. Всупереч поширеній думці, вона означає зовсім не вовкулаку або вовка-перевертня. "Правильно німецькою назва ставки пишеться як Wehrwolf, тобто вовк-захисник. Гітлер вважав вовка своїм тотемом, адже його ім'я походить від назви цієї тварини", – пояснює директор комплексу. За його словами, раніше ця місцевість мала назву "Дубовий гай" і до революції належала родині Грохольських. А розповіді про те, що ставку почали будувати ще до війни для Сталіна, - лише чутки. Адже якби якесь будівництво велося, утаємничити його від місцевих жителів було б неможливо.

Зазвичай на ставці перебувало не більше 300 людей, деякі проживали в будинках в селі. Коли ж Гітлер приїжджав, кількість тих, хто мав доступ на територію "Вервольфу", збільшувалася.

"Місцеві знали, коли Гітлер був на ставці. Вони казали, що коли він приїжджав, дуже багато з'являлося військових, на дорозі через кожен метр стояли військові, причому спиною до траси, а обличчям до посадок. А коли ставало тихо, це означало, що він поїхав", – розповідає про почуте від місцевих старожилів Сергій Гареник.

До ставки Гітлер приїжджав на машині через Вінницю. А літак, яким він діставався міста, приземлявся на міському аеродромі, який тепер називають старим і який перестав функціонувати у 80-х роках після будівництва нового. Був аеродром і біля самої ставки, але для важких літаків він пристосований не був, тож приземлялися на ньому лише легкі - поштові.

Перший візит Гітлера на ставку тривав майже сто днів: із 16 липня по 31 жовтня 1942 року. Це був надзвичайно великий проміжок часу, коли Гітлер перебував за межами Берліна і на території України. Зрозуміло, що весь центр управління переміщувався за ним. Так, у Калинівці розмістилася ставка Геринга, у Вороновиці – штаб Абверу, тобто німецької контррозвідки, а в самій Вінниці, на території психіатричної лікарні ім. Ющенка – штаб сухопутних військ Східного фронту.

"Вінниця у той час надзвичайно сильно охоронялася, фронт був далеко, фактично під Сталінградом, вся Україна була окупована, і Вінниця була у глибокому німецькому тилу. Про те, наскільки вільно окупанти почувалися у місті, свідчить, наприклад, той факт, що Геринг дозволяв собі відвідувати вистави у вінницькому театрі", – розповідає Сергій Гареник.

23 липня 1942 року Гітлер підписує директиву №45 про наступ на Сталінград і на Кавказ. І тут він зробив стратегічну помилку, розділивши армію "Південь" на А та Б групи, одну спрямувавши на Сталінград, іншу на Кавказ. Це було зроблено всупереч зауваженням генералів, які вказували на помилковість такого рішення. Але Гітлер нікого не чув.

Наслідки хибного рішення далися взнаки. Вже 14 жовтня фюрер підписав наказ №1 щодо переходу до оборони на всьому Східному фронті. Таким чином фактично було визнано провал бліцкригу, тобто блискавичної війни проти Радянського Союзу.

Удруге Гітлер був на ставці під Вінницею з 19 лютого по 13 березня 1943 року. У день, коли він покинув "Вервольф", було підписано наказ №5 про битву на Курській дузі.

"Між істориками існують деякі суперечки. Одні вважають, що він підписав цей наказ у "Вервольфі". Інші стверджують, що є дата підписання, але, можливо, документ було підписано в літаку. Того дня Гітлер здійснив переліт Вінниця – Запоріжжя – Смоленськ. Тому підписати наказ він міг у будь-якому з цих міст", – каже Сергій Гареник.

Востаннє Гітлер був на ставці 27 серпня 1943 року. Він прилетів сюди на декілька годин, провів нараду, передав "Вервольф" командувачу армії "Південь" Еріку фон Манштейну і полетів назавжди. Утім, про ставку фюрер не забув, і коли почалися бої за визволення Правобережжя України, наказав підірвати і спалити "Вервольф", щоб ставка не дісталася радянським військам.

"Цей наказ не виконували аж до березня 1944 року, оскільки ставку використовували як базу ті частини, які відходили зі Сходу. Тут були будинки, бомбосховища, зв'язок, водогін, повністю була забезпечена життєдіяльність об'єкту", – каже Сергій Гареник.  

І лише з початком боїв за визволення Вінниці у період з 13 по 16 березня 1944 року німці вивезли зі ставки усе, будинки підпалили, а всі три бомбосховища – персональне Гітлера, офіцерське та солдатське – підірвали авіаційними бомбами. Вибухи знищили не лише споруди, а й дерева навколо. Їх після війни висаджували заново. 

Залишки бомбосховищ, а також бетонних блоків, які розлетілися від вибуху, можна побачити і зараз. Помітно, що металева арматура за 75 років не вкрилася іржею, адже була виготовлена з високовуглецевої сталі.

Що стосується будинку, де мешкав Гітлер, то від нього залишилися тільки фундамент і цегляний поріг.

На фото: Цегляний поріг будиночка Гітлера

На фото: Руїни бункера Гітлера

Натомість басейн зберігся практично у первісному вигляді. Щоправда, Єва Браун, всупереч легендам, у ньому ніколи не купалась, оскільки ніколи не відвідувала "Верфольф". "Враховуючи, що над басейном натягувалась маскувальна сітка, вода в ньому була холодна. Тим більше поряд протікав Південний Буг: чиста проточна вода, хто мав можливість і бажання, той купався", – каже Сергій Гареник. За його словами, споруда мала суто утилітарну функцію резервуара води на випадок пожежі і офіцери з оточення Гітлера згадували, що купатися у ньому було не варто.

Що ж стосується катакомб та підземних сховищ на території ставки, про які ходить багато чуток, то дослідження 1989 та 2018 років підтвердили наявність підземних пустот неприродного походження. Відповідь на запитання, що це за пустоти мають дати наступні дослідження.

"У німецьких трофейних документах згадок про підземелля немає. Тут можливі два варіанти: або ці документи вилучені, або про це не писали", – каже Сергій Гареник.

А от легенда про те, що на території "Вервольфу" може бути захована Бурштинова кімната так і залишиться легендою. Як зазначив директор комплексу, востаннє кімнату бачили в Калінінграді (раніше Кенігсберг). Тож везти її аж до Вінниці було нелогічно й недоцільно.