Від прабабусі до правнучки: Як вінницькі співачки прославляють українську хустку

Хустка завжди була дорогим елементом одягу, хустки берегли і передавали у спадок своїм дочкам чи невісткам

Валентина Пустіва

День української хустки (7 грудня) вперше відзначали торік. У багатьох містах України жінки і дівчата підхопили ідею флешмобу, і соцмережі зарясніли яскравими знімками і родинними історіями.

Цього року флешмоб набув ще більшого розмаху. Depo.Вінниця розповідає про один з відомих фольклорних колективів, учасниці якого не просто опублікували свої фото в хустках, а й розповіли чимало цікавого про один з найголовніших атрибутів одягу українок.

Юлія Васюк, керівниця фольклорного гурту "Мокоша", який діє у Вінницькому фаховому коледжі мистецтв імені Леонтовича, чимало свого часу присвячує вивченню українських строїв і наголошує, що хустка завжди була дорогим елементом одягу, хустки берегли і передавали у спадок своїм дочкам чи невісткам.

Учасниці "Мокоші" фотографувалися не просто у хустках, а в повних комплектах традиційного подільського одягу.

 

На знімку учасниці "Мокоші" Марина Махновецька, Катерина Чепіль, Марина Балацька, Софія Аль-Хадіді, Евеліна Сентемон та Юлія Васюк в традиційних хустках, зібраних на території Східного Поділля.

Читайте також: Чому вінницька етномайстерня "Коло" під час концерту показувала глядачам потилиці

Співачки опублікували не лише групове фото, а й свої портрети у хустках.

Юлія Васюк фотографувалася у вишитій хустці мануфактурного виробництва. Як повідомляє співачка, хустка належала Рябій Федорі Павлівні 1922 р.н., с. Бондурівка Чечельницького району Вінницької області.

Біля знімків Юлія опублікувала слова з колядки, записаної в 2010 році в селі Чагів Оратівського району Вінницької області:

Шовкова хустка від вітру має.

Дорога сукня слід замітає.

Золотий перстень від сонця сяє.

Дочка Юлії Васюк, відома юна бандуристка Софія Аль-Хадіді сфотографована в традиційній хустці домашнього виробництва.

Біля портрета Софії – слова з колядки, записаної ще в 1928 році в селі Гажбіївка Могилів-Подільського району Вінницької області:

Волики пасла, фусточку шила.

Гей, гей, в ялині при зелененькім дубочку.

Хусточку шила ґрешная панна.

Ґрешная панна, панна Маланка.

Марина Махновецька сфотографована в традиційній хустці з шовковими тороками.

Марина повідомляє, що про українську хустру співали й в інших обрядових піснях – веснянках. У селі Збараж Козятинського району записано веаснянку з такими словами:

Кому воля, кому неволя?

- А дівчатам та своя воля.

За хусточку та на вуличку,

За віночок та й у таночок.

Евеліна Сентемон – у традиційній хустці з шовковими тороками.

Евеліна нагадує про обряд покривання молодої і наводить слова з обрядової пісні, записаної в Бершадському районі:

Ой Марійко, дівко,

Іскинь хустку к дідьку,

Хустка тобі не подоба,

Бо не пристає до лоба.

Катерина Чепіль – у традиційній хустці з тороками з села Голубече Крижопільського району Вінницької області.

Дівчина цитує пісню, записану понад сто років тому (із записів Гната Танцюри від Євгенії Танцюри та Анастасії Танцюри в 1919 р.):

Маленька нічка петрівочка

Не виспалася паняночка.

Ой спала, спала не доспала,

Шовком хусточки вишивала

Та Миколі передавала.

Марина Балацька "завинута" в кашемірову хустку домашнього виробництва, "з торОками".

Поруч з портретом – рядки зі щедрівки, записаної в 1962 р. від Марії Олійник у селі Павлівка Погребищенського району.

Там дівчина полюбила –

Хусточкою подарила.

А якою? - Шовковою...

До флешмобу долучилася й Тетяна Васюк – мати Юлії Васюк і бабуся Софії Аль-Хадіді. Вона опублікувала не тільки свій портрет, а й давнє фото.

"На цьому фото мої прадід Пасічник Павло і прабабка Пасічник Гафія. В центрі стоїть моя бабка Рябій Федора. Прабабка Гафія в гарній, дорогій хустині, яка вже вісім десятиліть зберігається в нашій родині. Сьогодні вона на мені, часом її одягає тепер моя онучка на виступи. Ця хустина передається в спадок уже шість поколінь!" – повідомляє жінка.

Інше фото матері опублікувала Юлія: 

"Моя неперевершена мамуся Тетяна Васюк в традиційному строї села Бондурівка Чечельницького району Вінницької області, який належав її прабабусі Пасічник Гафії (бл.1879 р.н. - 1975 р.). Зав'язана способом "на ґаву" кашеміровою хусткою з шовковими тороками, яка зберігається в нашій родині вже шість поколінь близько 100 років. Так зав'язувалася наша прапрабабуся", – пише співачка. 

І ще одне неймовірне фото від Юлії Васюк.

"Три покоління: бабуся Тетяна Васюк, її дочка – я, Юлія Васюк і онучка Софія Аль-Хадіді. Ось так зав'язувалися бабусі, молодиці і дівчата в нашому селі Бондурівка Чечельницького району Вінницької області. Зав'язі відтворювали по пам'яті і зі світлин початку ХХ ст. Строї звідти ж, наші, родинні. Хустки традиційні, домашнього і фабричного виготовлення, з тороками", – розповідає співачка і народознавиця.

Публікуючи флешмобні фото, учасниці "Мокоші" повідомили кілька цікавих фактів про хустку як елемент вбрання подолянок.

1. Хустку як елемент строю носили жінки та дівчата (в холодну чи дуже жарку пору, до роботи) по всій території України. Влітку - лляні, полотняні, ситцеві, шовкові, взимку - вовняні, домоткані. Кольори вибирали у відповідності до гами одягу, регіональних особливостей, особистих вподобань.

2. Хустки були фабричними (крамними) та зроблені власноруч самими господинями. Фабричні найчастіше були завезені з Франції, Турції, Росії. Але подолянки, яким теж полюбилися хустки, припасували їх до свого місцевого вбрання і навчилися підкреслювати ними свою красу. Як правило, виготовляли хустки власноруч, або купували в жінок, що навчилися їх робити. Брали однотонний квадратний відрізок тканини (яку часто самі ткали на верстатах), зарублювали і навязували тороки - простим способом, або з вузликами в шаховому порядку. Інколи кінці хусток вишивали різнокольоровими чи однотонними нитками, шнурами чи невеликими за діаметром джгутами. Такі хустки жінки одягали "про свято".

3. Хустка – це квадратний відрізок тканини, часто оздоблений торокАми (торОками), "френзлями", вишивкою чи вибійкою. Є елементом традиційного жіночого (дівочого) строю з початку ХІХ ст.

4. Хусткою покривали наречену на весіллі, що свідчило про її перехід в інший соціальний статус - з дівчини в жінку. З того часу молодиця вже не одягала вінок, бинди і не розпускала волосся "на людях" - голова завжди була покрита. Існує багато способів зав'язування хустини і всі вони підкреслюють вроду дівчини чи жінки.

5. Якщо в родині хворіло немовлятко, матуся заповивала його в свою хустку. Коли боліла голова, старі бабусі радили перш за все тісненько зав'язати чоло. Якщо мати вважала, що її дитя зурочили, вона втирала його лице сподом спідниці або виворотньою стороною ношеної хустини.

6. Хустка часто була ключовим атрибутом у прояві почуттів і намірів між хлопцем і дівчиною. Якщо парубкові подобалася дівка і він був серйозно налаштований посилати до неї сватів, то дарував один із найбажаніших подарунків - чобітки, намисто чи хустку. Це означало, що дівчині слід готуватися до старостів - такі дари були дорогими і абикому їх не купували.

7. Якщо хлопець від'їжджав в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку в знак того, що чекатиме його, а хустка буде для нього оберегом.

8. Хустка часто описується як атрибут української весільної обрядовості. Коли хлопець приходить сватати дівчину, він дарує їй хустку (нею потім покриватимуть молоду), вона, натомість має перев'язати усіх близьких чоловіків рушниками, а жінок хустками. Так само перевязують на весіллі. Весільний коровай дружби несуть на хустці перед молодими, коли ідуть до шлюбу. Коровай також роздають хусточками (не "голими" руками).

Читайте також: "Всі побігли – і я побігла": Як чарівні вінничанки флешмобили на честь Всесвітнього дня української хустки

Опублікували учасниці "Мокоші" й відео, присвячене українській хустці.  У традиційних святкових вишитих хустках домашнього і фабричного виготовлення Софія Аль-Хадіді, Евеліна Сентемон, Марина Махновецька, Катерина Чепіль, Марина Балацька та Юлія Васюк.  Музичний супровід - "Свашеньки" Даха Браха.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вінниця