Понад 53 тисячі випадків хвороби і майже тисяча померлих: Якого лиха наробив на Вінниччині коронавірусний рік

Рівно рік тому, 25 березня 2020 року, у Вінницькій області було лабораторно підтверджено перший випадок коронавірусу. До того були підозри, які не підтверджувалися дослідженнями. Першу підозру виявили якраз у той день, коли в Україні розпочався карантин, 12 березня. Depo.Вінниця пропонує озирнутися назад і усвідомити, якої біди накоїла нова хвороба, і, можливо, ще раз замислитися над цінністю життя. 

Першу підозру на коронавірус виявили в Козятині: чоловік  приїхав з Німеччини до матері, за деякий час йому стало зле. Оскільки симптоми були схожими на ознаки нового і нікому ще не відомого захворювання, за станом чоловіка спостерігали лікарі, а звістка про чоловіка, який з-за кордону привіз якийсь вірус, миттю облетіла всю область і навіть Україну.

А тим часом з-за кордону приїжджали українські заробітчани, туристи і студенти, і всі розуміли, що рано чи пізно невідомий і грізний вірус таки приїде й на Вінниччину.

Як повідомив завідувач відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних захворювань Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ України Степан Томин, інфікування коронавірусом  було підтверджене у вінничанки, яка спілкувалася з особою, що повернулася з Польщі.

Наступного дня, 26 березня, нові випадки зараження були зареєстровані зафіксовано в Ладижині й  у Вінниці.

27 березня мер Вінниці Сергій Моргунов під час брифінгу повідомив, щоу Вінниці коронавірус виявили у 42-річної працівниці пологового будинку, яка контактувала зі знайомими з Польщі,а також у її 5-річного небожа й у чотирьох її колег. Захворів і 32-річний чоловік, який подорожував у Європі. Того ж дня з’явилося повідомлення, що серед інфікованих коронавірусом є й лікар онкологічного диспансеру. 34 працівників і пацієнтів закладу терміново обстежили на COVID-19: коронавірус виявили у ще трьох лікарів та одного пацієнта. Лікарню закрили на карантин.

28 березня Вінниччину облетіло повідомлення про те, що в Чернівецькому районі на коронавірус захворіла дворічна дитина з багатодітної сім'ї. Дитина була в дуже тяжкому стані, коронавірус дав серйозні ускладнення. У дитини розвинулая енцефалопатія, хлопчик не ходив і не говорив. Майже через рік Павлика Лутковського (так звали хлопчика) знову госпіталізували в реанімацію, і через кілька днів він помер.

Павлик Лутковський

Але то сталося через рік, а в березні 2020 року Вінниччина ще не знала смертей від коронавірусу, і всі сподівалися, що якось воно минеться, і від цієї хвороби ніхто не помре.

А тим часом у Подільському центрі онкології на COVID-19 захворіли чотири працівники, а в Жмеринці захворіла породілля: під час збору анамнезу з'ясувалося, що жінка була в контакті з людиною, яка прибула з Італії.

З 20:00 28 березня обмежили в'їзд до Вінниці. Онкодиспансер і пологовий будинок закрили на карантин.

29 березня аналіз даних пацієнтів з позитивними результатами ПЛР-тестів показав, що більшість заражених – це контактні особи медичних працівників.

Лікарі Вінниці тим часом працювали не знаючи ні дня, ні ночі. І вже 30 березня у Вінниці завершили розробку першого в Україні протоколу для лікування хворих на COVID-19. Розробив його колектив кафедри інфекційних хвороб Вінницького національного медичного університету на чолі з професоркою Ларисою Мороз.

Професорка Лариса Мороз

В основі протоколу – медикаментозне лікування ще до етапу застосування апаратів штучної вентиляції легень – лікарі всіляко старалися не дати хворому дійти до того стану, коли потрібна штучна вентиляція легень. Для лікування тяжких випадків захворювання застосовували антибіотики, зокрема, азитроміцин, протималярійні, антивірусні препарати, що застосовуються в боротьбі з ВІЛ-інфекцією, та деякі інші.

31 березня у Гайсинському районі захворіли мати й дитина.

Таким був перший, сповнений тривог, тиждень з моменту реєстрації першого в області випадку захворювання на коронавірус.

Тривав жорсткий карантин, жителі Вінниці і районів області вчилися жити в нових реаліях і не знали, як реагувати на повідомлення про нові випадки захворювання. Одним було страшно аж до паніки і депресій, іншим – смішно, третім – байдуже, четвертих усе, що пов’язане з коронавірусом, дратувало і сердило.

У квітні з’явилися й перші втішні новини: пацієнти, які хворіли на коронавірус, почали одужувати. Лікарні міста, а потім і районні лікарні почали поступово перепрофільовувати для лікування хворих на COVID-19.

Втім, 12 квітня було зафіксовано спалах коронавірусу в Калинівському районі: одночасно 30 нових випадків, серед інфікованих – 26 медичних працівників.

20 квітня коронавірус забрав на Вінниччині перше життя – померла 79-річна пацієнтка. З того часу почався сумний відлік жертв нового вірусу. За рік на Вінниччині від ускладнень померло майже тисяча людей.

Вірус не питав ні про вік, ні про стать, ні про майновий стан чи "ім’я" пацієнта. Хворіли лікарі і вчителі, судді і народні депутати, священники й безбожники, школярі і пенсіонери. Можна хіба зауважити про вік, адже молодші люди і діти хворіли набагато легше за старших і помирали переважно люди старшого віку. Серед молодих було зареєстровано чимало випадків безсимптомного перебігу хвороби. Нерідко молодь, проходячи діагностику в колективах, з подивом отримували повідомлення про позитивний результат ПЛР чи навіть ІФА, адже не мали жодних симптомів. Іноді симптоми були незначними: наприклад, втрата нюху чи не надто виражена млявість. Але траплялися й смертельні випадки. Помер 24-річний нацгвардієць Руслан Петриченко.

Руслан Петриченко 

А для людей середнього і старшого віку зустріч з вірусом стає фатальною нерідко. Звісно, перелічити поіменно всіх померлих від коронавірусу жителів Вінниччини неможливо, але згадати тих, кого оплакували жителі цілих міст чи районів, таки варто.

Чи не вся Вінниця була в жалобі, коли помер директор школи-ліцею № 7 Олександр Сухомовський, який за три тижні до смерті відзначив 75-річний ювілей.

Олександр Сухомовський 

Олексадра Григоровича любили учнів, вчителі й батьки, на ювілей йому організували приголомшливе вітання і розчулений учитель став на коліна перед усіма, хто брав участь у святі. А через три тижні тисячі вінничан прийшли на похорон, хоч до того всіляко намагалися обмежувати "коронавірусні" похоронні обряди. Нещадавно школі присвоїли ім’я Сухомовського.

Олександра Сухомовського вітають з ювілеєм

Коронавірус забрав життя і колишнього ректора педуніверситету Олександра Шестопалюка.

Олександр Шестопалюк

Нещодавно  через коронавірус пішли з життя вчителька музики фізико-математичної гімназії № 17 Івета Воскобойник і вчителька початкової школи № 25 Жанна Кремінська.

Івета Воскобойник

Жанна Кремінська 

Коронавірус забрав життя й вінницького тренера з пауерліфтингу Івана Бондарчука, заступниці директора Вінницького педколеджу Галини Павліченко, вчительки історії школи № 10 Лілії Заворотної. 

Галина Павліченко

Іван Бондарчук

Лілія Заворотна

Серед медиків, які не пережили коронавірусу, лікар-гематолог обласної лікарні імені Пирогова Ігор Данилюк, медсестра цієї ж лікарні Тетяна Боцюра, головний санітарний лікар Тульчинського району Микола Кириченко, застпуник директора Пироговки Віктор Колодько, головний лікар Тульчинської районної лікарні Віталій Лисиця, фельдшерка швидкої, жмеринчанка Вікторія Гусак, головілкарка томашпільської районної лікарні Олена Миронишина-Краківська, завідуачка відділення вінницької ЦРЛ Софія Барчук, лікарка пологового будинку № 2 Людмила Скрипник. 

Ігор Данилюк

Тетяна Боцюра

Віктор Колодько 

Віталій Лисиця

Вікторія Гусак

Софія Барчук

Людмила Скрипник

Микола Кириченко

Кілька днів тому коронавірус забрав життя першого вінничького міського голови часів незалежності України Миколи Костіна, перед тим – відомого фотографа і краєзнавця Сергія Бея, секретаря,  ще торік – секретаря Жмеринської міської ради Світлака, протоієрея Олексія Іродова, художника Дмитра Кудлаєнка.

Микола Костін

Дмитро Кудлаєнко 

Олексій Іродов

Сергій Бей

Звісно, Вінниччина оплакує померлих, але і влада, і медики намагаються зробити все для того, щоб смертей було якомога менше. Одну за другою перепрофільовували для лікування хворих з коронавірусом районні й міські лікувальні заклади, відділення оснащувалися медичним киснем. На базі  СНІД-центру створено обласний Центр інфекційних хвороб. Місцеві підприємства шиють спеціальні захисні костюми для медиків, створюють спеціальні рамки для санобробки, волонтери, підприємці і представники місцевої влади об’єднуються в організації й фонди для протидії вірусу. 

У лютому цього року на Вінниччині розпочалася вакцинація від коронавірусу. Першими вакцинують медиків, залишковими дозами вакцини щеплюють представників влади і відомих людей, які готові показати іншим приклад. Уже всім зрозуміло, що перший рік епідемії не буде єдиним і останнім. Тому принцип "Береженого Бог береже" не втрачає підвищеної актуальності.