Спогади про "живу річку": Чому пляжі Вінниці втратили славу курорту

Дозвілля на берегах Південного Бугу обирають все менше вінничан. Люди частіше надають перевагу морським курортам, або ж заміським "диким" пляжам і базам відпочинку, ніж трав'янистим берегам річки в межах міста. Когось не влаштовує розташування пляжів, комусь не подобається рівень інфраструктури, а хтось просто боїться й кроку ступити по замуленому і повному несподіванок річковому дну, чи просто не бажає лізти у мутну зелену воду.

Але так було не завжди. Depo.Вінниця підготувала ностальгічний матеріал про часи, коли влітку дороги для десятків тисяч вінничан вели саме до річки. Так-так, саме про ті часи, коли на міських пляжах справді яблуку ніде було впасти.

Південний Буг не завжди був привабливим для відпочивальників. Близько сотні років тому вінничани теж не надто полюбляли купатись у річці. І не лише через те, що у місті ще не було облаштованих громадських пляжів. На той час у Вінниці не було каналізації, тож річка тоді використовувалась для зливу відходів.

Натомість, великою популярністю користувались приватні купальні. Найвідомішою була купальня біля "Артинівських сходів" на правому березі Південного Бугу.

Миття в окремій загорожі коштувало 5 копійок, в загальній – 1 копійку. Там були лавочки, кілька цвяхів у стіні, щоб чіпляти одяг і сходинки, які вели до води. Із купалень можна було випливати в річку. Ще були купальні особистого користування, збудовані на приватних земельних ділянках, які виходили до річки.

Поруч із купальнею розташовувався легендарний затоплений острів "Спорт", що в той період був базою активного водного відпочинку вінничан. На острові розміщувався яхт-клуб однойменного товариства, була човнова станція, де за 5-10 копійок можна було взяти човен в оренду для прогулянки Південним Бугом.

З розбудовою міста у радянські часи створювались і нові пляжі. Важко уявити, але тоді пляжі справді були переповнені.

"Звісно, кожен усе ж намагався провести відпочинок на морі, але за відсутності такої можливості Південний Буг сприймався цілком достойною альтернативою. Ми приходили цілими родинами. Про пляжі тоді дбали, річку уздовж них регулярно чистили, тому віддпочивати було приємно", - згадує вінничанин із 70-річним стажем Микола Руденко.

На наступній світлині - пляж на Кумбарах 1950-х років. На фото, до речі, видно початок спорудження Київського мосту.

Тоді пляж біля Київського мосту вважався головним у місті, але велелюдно було й на інших. Зокрема, жителі Старого міста полюбляли відпочивати на березі біля клубу ДОСААФу та станції "Динамо", де можна було узяти напрокат човен. Там же відбувались спортивні змагання на човнах, популярним був вітрильний спорт.

Для жителів вулиці Коріатовичів і сучасного Свердловського масиву головним пляжем був берег поруч із пристанню "Спартак", де нині розміщується спортивна школа з веслування.

Буг в межах Вінниці був насичений водним транспортом. Численні човнові станції на пляжах приваблювали вінничан до річкових прогулянок. Крім того, регулярні спортивні змагання робили Південний Буг справді "живою" рікою.

Ще однією особливістю водної інфраструктури було те, що ріка у Вінниці була повноцінною лінією громадського транспорту. Це зараз прогулянкові теплоходи виконують рейси тільки в одному напрямку і лише з однією зупинкою – від головної пристані біля Центрального автовокзалу до Сабарова. Прогулянкові теплоходи всередині ХХ століття регулярно здійснювали навігацію рікою у обох напрямках – на північ і на південь. Причому численні пристані уздовж маршрутів використовувались саме як зупинки громадського транспорту.

До речі, ідею відновити таку практику озвучив міський голова Вінниці Сергій Моргунов, розглядаючи варіанти інтеграції Південного Бугу у міський простір. Зі слів мера, створення водного маршруту громадського транспорту може бути перспективним напрямком.

Сьогодні відпочинок на березі Бугу серед вінничан уже не такий популярний. Багато хто уже й не пригадає, коли востаннє купався у річці в межах Вінниці. Окрім того, не надихають на відпочинок і повідомлення про санітарний стан водойми. Два роки тому спеціалісти Держсанепідслужби озвучили неприємні результати власних лабораторних досліджень води, які показали на пляжі "Центральний" підвищений вміст стафілококів та яйця аскарид. При дослідженні поверхні грунту також виявлені збудники паразитарних захворювань. Тоді вінничанам навіть рекомендували з особливою обережністю відпочивати на міських пляжах.

У 2017-му році до старту пляжного сезону готовими виявились тільки три пляжі: "Центральний", розташований на протилежному до нього березі пляж "Хімік" і пляж на вулиці Гонти.

Повернення Бугу жителям міста – одне з актуальних питань, поставлених перед вінницькими урбаністами. За словами керівника Агенції просторового розвитку Вінниці архітектора Олександра Коротких, сьогодні Буг сприймається вінничанами швидше як перепона, яка розділяє місто навпіл, аніж як величезна перевага перед іншими містами, якою варто було б скористатись.

"Є різні причини, починаючи від важкодоступності ріки у багатьох місцях, що пов'язано із хаотичною забудовою берегів і слабо розвиненою інфраструктурою, а також екологічною ситуацією, яка відштовхує людей", - каже архітектор.

Одним із варіантів, запропонованих урбаністами, є створення уздовж лівого берегу Південного Бугу довжелезної 12-кілометрової набережної алеї. Зокрема, вона могла б використовуватись як для піших прогулянок, так і для занять спортом.

"Поки що ми говоримо про алею, завширшки три метри, де була б пішохідна частина і велодоріжка. Уздовж алеї могли б розміститись різні тематичні локації, що могли б стати цікавими для різних категорій вінничан", - додає архітектор.

Такий варіант, на думку урбаністів, може дати поштовх для розвитку інфраструктури і вирішення проблемних питань, а відтак, знову повернути вінничан на берега Південного Бугу.