Як козацька фортеця, збудована прапрадідом Гоголя, готується відійти в історію

Озаринецький замок на Вінниччині 360 років тому бувв надійним прихистком українських козаків 

Depo.
12 листопада 2017 17:00
ФОТО: depo.ua

У скромному селі Озаринці, що на півдні Вінниччини, серед крутих пагорбів заховалась один з найстаріших із досі збережених і маловідомих замків Поділля.

Декілька століть тому село, що розташувалось поруч торгового шляху лівобережжя Дністра, було важливим форпостом, захищаючи українські землі від регулярних нападів турків з півдня. Круті береги річки Німійки стали надійним захистом місцевих жителів від грабіжників. Місце своєю неприступністю привабило козаків, які збудували на високому правому березі ріки кам'яну фортифікаційну споруду. Цього року колись міцній фортеці виповнилось 360 років.

Мандрівники часто навідуються до Озаринців, тож місцеві уже звикли до чужинців, які час від часу питають дорогу до фортеці. Щоправда, самі озаринчани зазвичай свою головну пам'ятку називають "Турецькою крепостю".

Дорога до фортеці пролягає серпантином через круті пагорби, з яких відкривається прекрасний вид на село. Цією перевагою селяни, до речі, скористались, щоб ефектно відзначити ювілей своїх Озаринців, виклавши з каменю на одному з пагорбів число 500.

"Коли селу виповнилось п'ятсот років, люди вирішили відзначити цю дату величезним написом. Каміння на пагорб зносили всім селом", - розповідає сільський голова Тетяна Козлан.

Відвідуючи Озаринецьку фортецю, звісно, не варто очікувати побачити щось на кшталт Кам'янця-Подільського чи Хотина. На жаль, на Вінниччині таких просто не збереглося. Фортеця в Озаринцях - для більш вибагливого мандрівника, якому набридли протоптані туристичні стежки. Сьогодні щодо неї можна говорити тільки як про руїни. Стан яких, однак, ще дозволяє зрозуміти масштаби споруди.

За даними археологічних досліджень, замок мав квадратну форму, площею близько 0,3 гектари. Територія, до речі, чіткого проглядається й донині. У радянському збірнику про пам'ятки містобудування та архітектури УРСР можна знайти інформацію про детальне планування замку. Він був огороджений стінами, уздовж північної та східної тягнулись кам'яні споруди. Східна частина до того ж була укріплена контрфорсами. Вхід у замок був з південного боку.

Саме з південного боку замку порівняно непогано збереглась одна зі споруд оборонного комплексу – нижній ярус надбрамної вежі, що слугував казематом. Кам'яна кладка, вхід, віконні отвори усе ще тримаються купи, хоча час із року в рік не шкодує споруду.

Частково стару фортецю розібрали на "народні" потреби – каміння звідси послужило будівельним матеріалом для приватних господарств.

Цікаво, що головним ініціатором побудови фортеці в Озаринцях називають пращура легендарного письменнка Миколи Гоголя. З свідченням українського етнографа, історика та археолога Володимира Антоновича, замок будував Остап Гоголь – полковник Подільського козацького полку, чий рід згодом опинився на Полтавщині. Миколу Гоголя різні джерела називають праправнуком Остапа. А повага до козацького минулого, в якому виховували майбутнього класика літератури, згодом надихнула його на створення яскравого образу Тараса Бульби.

За легендами, на місці Озаринецької фортеці знаходили чимало предметів часів Козаччини, від стародавньої зброї до навіть монет часів римського імператора Трояна. Знаходили, начебто, і у і підземних ходах, які, зі слів старожилів, вели колись в долину і далі під річкою виводили на іншу гору, де розташовується у селі базарна площа.

Замок в Озаринцях від часу побудови у 1657 році відновлювали кілька разів. Достеменно відомо, що у 1690 році твердиня була зруйнована турками, але через дев'ять років її відбудували. За довгі роки змінювалось і призначення фортеці, яку згодом використовували уже як склади, аж поки не закинули взагалі. Тепер, схоже, колись могутній прихисток українських козаків готується назавжди відійти в історію...

Більше новин Вінниці та області читайте на Depo.Вінниця